Де закінчуються кордони Зла?

О 12-й годині у Володимирському Соборі відбулось прощання з колишнім депутатом Державної Думи РФ Денисом Вороненковим, який був убитий днями в центрі Києва. За іронією долі комуніст, який голосував за приєднання Криму до РФ і який начебто в цьому розкаявся, знайшов смерть у столиці України і в останній шлях його проводили із Собору Київського Патріархату. На диво, але деякі присутні на прощанні в стінах Храму стверджували, що обряд відбувається чомусь саме в храмі Московського Патріархату. Насправді, те, що комуніст останньої миті глянув у київське небо і долучився до Бога завдяки Київській єпархії, має свій символізм.

На прощанні з Денисом Вороненковим важко було помітити політиків та представників влади. Натомість в останню путь екс-депутата РФ прийшли провести прості кияни

На прощанні важко було помітити політиків чи тим більше представників влади. Склалось відчуття особистої сімейної трагедії, коли серед хмари журналістів і спалахів фактично на одинці з труною і горем стояла дружина Вороненкова - Марія Максакова.

Вдова Марія Максакова, перебуваючи у вигнанні, залишилась наодинці зі своїм горем

Безумовно, це вбивство піднімає багато питань, зокрема до українських спецслужб. Нагадаємо, що буквально вчора в інтернеті з’явився запис (чомусь на мобільний телефон, на який знімали екран з камер спостереження) того, як посекундно розгортались події біля готелю «Прем’єр Палас» того трагічного дня. Одна жертва, один кілер, один охоронець. Кілер у червоних кросівках, наче не побоюючись бути оперативно впізнаним після пострілів у людину з пістолета ТТ, був вбитий охоронцем, який із землі (після поранення) блискуче влучив йому в корпус і обличчя.

Колишнього комуніста і екс-громадянина РФ відспівували в храмі Київського Патріархату

Загибель Дениса Вороненкова вкрай дивна. У багатьох експертів виникає великий сумнів щодо його цінності як свідка як у справі Януковича, так і в розгортанні російської агресії проти України. Людина, яка знайшла проблеми в Білокам’яній, вирішила, що саме Україна стане для неї безпечним притулком. Хоча й сам Вороненков неодноразово говорив про те, що Кремль захоче зробити з нього «Бандеру», тобто показово вбити. Враховуючи те, що Кремль з часів Йосифа Сталіна не гребував вбивствами за кордоном і довів їх до філігранності виконання та театралізації, перше, що спадає на думку, - це те, що вбивство Вороненкова є розправою Путіна над «неугодним», так би мовити – «дабы остальным неповадно было». Але вбивство в Києві - столиці країни, на яку напала Москва і в якій вже третій рік триває кривава війна з тисячами жертв і окупованими територіями, - для Путіна має особливо солодкий присмак. Згадаємо вбивство нікому непотрібного, але розкрученого проросійського письменника Олеся Бузини, так само в центрі Києва біля його ж оселі. Тоді вбивці так само поводилися зухвало і показово непрофесійно, стріляючи невлучно, серед переляканих свідків і використовуючи той же самий пістолет, що і вбивці Вороненкова. Тоді вбивство Бузини «випадково» співпало із прес-конференцією Путіна, який на відповідне запитання російського журналіста, що повідомив про стрілянину в Києві, без жодного здивування (наче знав заздалегідь) почав розповідати про безлад і небезпеку в Україні.

Під час прощання із Вороненковим у Володимирському Соборі Київського Патріархату не було особливих заходів безпеки та огляду

Проте тепер вбивство Вороненкова примушує Захід переконатись, що робота російських спецслужб не обмежиться показовим розстрілом опонента біля Кремля. Настав час вкотре нагадати про вбивство Литвиненка полонієм, вартістю 30 млн доларів (так би мовити «за ценой не постоим»). Ось тільки якою була реакція на загибель Вороненкова на Заході? Зрештою, що зробив Захід, щоб довести провину російських спецслужб у загибелі Литвиненка? Лише Джон Маккейн досить чітко й артикульовано звинуватив Кремль у розправі над Вороненковим як опозиціонером. Чому ж мовчить Захід? З усього видно, що для «кремлівського карлика» смерть однієї людини і загибель десятків тисяч перебувають в одній площині - площині власних імперських амбіцій. «Кордони РФ не закінчуються ніде», - начебто жартівливо сказав Путін нещодавно одному школяреві на весь світ... Фраза, яку мали б почути на Заході і зробити відповідні висновки. Треба надати належне офіційному Києву - Порошенко після вибухів складів у Бакалії (вночі, за 9 годин до вбивства Вороненкова) звернувся до НАТО за найширшою підтримкою України поза членством. З іншого боку, допускати показові криваві розправи біля Хрещатика перед 25-ю річницею Служби безпеки України нашим спецслужбам ніяк не можна.