Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Бандерівський» хор у Дніпродзержинську

Колектив «Благовісту» працює на ентузіазмі вже 16 років
26 липня, 2013 - 10:44
ХОР «БЛАГОВІСТ» У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКІЙ МІСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА / ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Хор «Благовіст» народжувався в період буремних 1990-х, коли народ України прагнув остаточно звільнитися від 70-річного поневолення найжорстокішою та найдеспотичнішою, безжалісною і нелюдською комуністичною системою панування над людьми.

Проголошення незалежності та реабілітація незаслужено покараних українців дали змогу реабілітованим вільно обирати місце життя і роботу. Щоправда, можливості повернутися до своїх рідних країв і колишніх помешкань їм надано не було. Тому багато реабілітованих політв’язнів, західноукраїнців, і не лише їх, обрали місцем свого проживання і знайшли роботу в нашому промисловому місті Півдня України — Дніпродзержинську (Кам’янському).

Зупинився в нашому місті і колись незаслужено звинувачений у націоналізмі борець за незалежність, член ОУН-УПА, колишній мешканець Волині Петро Войтюк.

Життя в місті бурхливо вирувало: створювалися різноманітні партії і громадські організації: партія організації «Рух за перебудову», КУНу, «Батьківщина», КПУ й інші.

У місті, окрім газети «Дзержинець», виникають і нові — «Поки місто спало», «Думка».

В обласному центрі — Дніпропетровську — створюється обласна організація «Просвіта». Її керівником стає відомий письменник-дисидент Володимир Заремба, він видає газету «Січеславський край». У період перебудови працює завідувачем обласного відділу культури. Пропагує українську справу, підтримує розвиток української мови. Досліджує історію Січеславського краю (Дніпропетровщини). Багато досліджує й пише «Три шляхи до вівтаря», розвідки про І.Манжуру, О.Поля та багато інших.

В.Заремба піклується про розбудову українства. Під його впливом у нашому місті виникає Дніпродзержинська організація «Просвіта». Першими її керманичами стали Борис Довгалюк, член ОУН-УПА Нікандр Василишин. Труднощі були неймовірні. Українську справу підтримували не всі в області й у нас у місті. Не було ні приміщення для роботи, ні дієвої підтримки влади. Почали закриватися українські газети. «На плаву», на громадських засадах й ентузіазмі, підтримувалася міська організація «Просвіта». Її керівником невдовзі став Віктор Кравченко. Думали про те, як організувати роботу всіх членів «Просвіти». Кількість її членів зростала.

Люди хотіли покращення життя вже сьогодні. Вболівали за долю України також і звільнені з місць покарань політв’язні і репресовані. Вони просто скучили за вільним життям і активно включалися до розбудови держави, а влаштувавшись на роботу, дехто з них пішов ще і навчатися. А одного разу побратими, зібравшись відзначити день народження одного зі своїх знайомих — Петра Войтюка (а серед них були учасники ОУН-УПА, політв’язні Дмитро Павлів, Василь Ясенчук, Дмитро Циндуляк, Варфоломій Бойко, Степан Тимочко, Петро Висоцький, Зінаїда Колтонюк) — вирішили організувати хор «Благовіст» при міській організації «Просвіта». Керівником «Просвіти» було обрано Віктора Кравченка. Керівником хору був його засновник Петро Войтюк.

У місті виникає товариство політв’язнів і репресованих, керувати яким обрано Олександра Чередниченка, уродженця Луганщини. Вони всі влилися в організацію роботи «Просвіти» і хору.

«Просвіта» піклується про вдосконалення своєї роботи серед населення. Обговорюються різні питання діяльності її членів. До створення хору «Благовіст» були причетні Никифор Колтонюк, Микола Антонюк, Олександр Ткачук, Олександр Вінник, Іван Грищук.

Перший концерт хору «Благовіст» відбувся 24 травня 1997 року до Дня перепоховання Т.Г. Шевченка — у клубі палацу культури заводу коксохіміків ім. Серго Орджонікідзе по вулиці Сировця, 14. Він пройшов успішно. Хор і хористи були дуже бідними: не було ні музичного обладнання, ні відповідного одягу, ні місця для тренувань. Виживали. Влада нічим не допомагала. Та керівники і хористи добре знали мету й завдання своєї праці на культурній ниві. Покладалися на себе, добрих людей і спонсорів, яких не мали. Доводилося проводити тренування хору там, де керівники «Просвіти» і хору знайдуть приміщення: то при міському профтехучилищі, то при клубі, то на повітрі, то при іншому училищі. Так є й нині. Хористи терплять усі незгоди, бо знають, що несуть своєю працею добро в народ. Своїми повстанськими й патріотичними та іншими піснями українського народу вони піднімають дух людей задля покращення життя і утвердження святих для нас принципів дружби, любові, братства народів, єднання України в єдину суверенну державу, яка хоче жити в мирі з Росією та з усім світом.

Для розвитку хору «Благовіст» велику допомогу надавала й обласна «Просвіта», яку В.Заремба очолював до своєї смерті. Він посприяв тому, що хор «Благовіст» показав себе на столичній сцені в Київському національному академічному театрі оперети. Хор узяв участь у першому Всеукраїнському огляді просвітянських художніх колективів, став його лауреатом, виконавши стрілецьку пісню «Ой, на горі, на Маковці», повстанську «Ой, у лісі на полянці». Аплодували хористам учасники і слухачі, члени центрального правління «Просвіти» на чолі з Павлом Мовчаном.

За час свого існування хор провів величезну роботу, колектив працює на громадських засадах і патріотизмі. Він потребує благодійницької допомоги, щоб бути присутнім на всіх теренах України. Хор уже виступав у Дніпропетровську, райцентрах Кринички, Синельникове, в Павлограді, Луцьку, Дублянах, Львові. Хористи виступають у школах, клубах, на майданчиках, у музеях, бібліотеках і там, де їх кличуть і чекають.

Більше семи років при «Просвіті» діє колядницький гурт. Після смерті засновника хору Петра Войтюка за бажанням усіх хористів і просвітян він став носити ім’я Петра Войтюка. Керівником хору обрано Віктора Кравченка. У травні 2012 року хор «Благовіст» відзначив своє 15-річчя. Зараз у хорі до 20 людей. Це представники з дев’яти областей України. Зокрема, у хорі беруть участь О.Денисова, Г.Дубікова, А.Чачко, О.Левденко, Л.Колєсник, Л.Махлай, В.Мамон, Катерина Компанієць, Ніна Кривко, Євдокія Кравець, Лариса Букато, Уляна Косенко, Анатолій Котенко, О.Скорик, В.Кравченко, О.Чередниченко, Олексій Ріпка, Юрій Гутник.

Колектив має багато нагород і грамот, вітальних листів. Хор люблять у народі й називають його бандерівським, і таким прізвиськом учасники пишаються.

Хор і «Просвіта» живуть і планують багато заходів, але потребують підтримки владних структур міста. Якщо влада українська, то повинна піклуватися про українську культуру та надати місце та приміщення для тренувань хору «Благовіст» і міської «Просвіти», бо активна робота на ентузіазмі — це не ті умови, на які заслуговує їхня невтомна щоденна праця в ім’я України.

Микола КОТОВ, член міської «Просвіти», Дніпродзержинськ
Газета: 
Рубрика: