Добрий день, вельмишановна Ларисо Олексіївно!
Велике спасибі Вам за запрошення мене на таку подію, як презентація нового видання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко».
Ви можете собі уявити мій стан, коли я отримав 23 березня Вашого листа з цим запрошенням. Як Ви пам’ятаєте, презентація відбулася 22-го березня.
Листа на мою адресу було відправлено завчасно. Про це свідчить штемпель на конверті з датою 17.03.2010 р. А це значить, що лист був у дорозі аж шість діб. На велосипеді скоріше можна було б його доставити з Києва до Василівки.
Із таким запізненням я весь час одержую газету «День» і ніяк не можу звикнути до цього, адже деякі публікації втрачають свою актуальність. А розгадка такої «оперативності» пошти дуже проста: вона в селі працює три дні на тиждень (вівторок, четвер і субота). Працює на пошті у нас одна особа. Вона і на пошті працює, вона і пенсію видає, вона й листоноша. Це і є причина всіх неприємностей.
Те, що я не зміг побувати на зустрічі з Ліною Василівною, для мене дуже болісно. Та ще більш негативні мої відчуття від того, що Ви, вельмишановна Ларисо Олексіївно, так бажали зробити мені приємне, а я цим Вашим подарунком не скористався. Цим ніби наніс особисто Вам якусь образу. Тож прошу Вас вибачити мене великодушно, хоч я в цьому не винен.
Бажаю особисто Вам і колективу редакції «Дня» здоров’я, успіхів і всього самого хорошого.
Ваш Віктор Золотий
ВІД РЕДАКЦІЇ
Шановний Вікторе Івановичу!
Ми зовсім не ображаємося, адже розуміємо, що серед наших читачів немає таких, які без вагомих причин змогли б відмовитись від зустрічі з Ліною Костенко. Щоб якимось чином залагодити цю прикрість, ми надсилаємо Вам як активному читачу та учаснику книжкових проектів «Дня» нові видання поезій Ліни Василівни — «Берестечко» та «Гіацинтове сонце». Приємного вам читання!
