У вітчизняній історії ситуація, коли «народ мовчить», була не один раз. Вона виникає щоразу тоді, коли має місце гігантський розрив між «верхами», коло яких дуже вузьке і які надзвичайно далекі від народу, та «низами». Нинішні «верхи», що тимчасово перебувають при владі, це непогано розуміють і діють за принципом «після нас хоч потоп». Вурдалаки-«реформатори» присмокталися до тіла народного й п'ють,
захлинаючись, народну кров, а для збереження свого антинародного режиму судорожно шукають «героя» на ім'я Мойсей Бандерович Піночет — провідника у світле, тепер уже капіталістичне, майбутнє.
Не вийде, панове хороші! Наш народ ніколи не був хамом і не буде «премудрим піскарем»! Він не спить, але мовчки зосереджується для відповіді. Він без суєти, зосереджено шукає свого, народного героя — сучасного Тараса Бульбу, здатного сказати «славних пращурів правнукам поганим»: «Я вас породив, я вас і вб'ю!».
Саме цього найбільше боїться самозвана «національна еліта». Але скільки вірьовку не плети, а кінець їй все одно буде.
Народ чекає й шукає свого героя. Багато всяких і різних кишеньково-диванних ЛЖЕлідерів розвелося в Україні. Треба допомогти народу розібратися з ними, допомогти зрозуміти, «хто є WHO». От тоді й за народом справа не стане!
Михайло КОРНІЙЧУК, аналітичний центр «Російської общини» Київ






