«Не оминати болючих тем»

В’ячеслав СКIЧКО, координатор Громадської волонтерської організації «Наш батальйон», волонтер:

— Мене обурює, що для багатьох людей щоденна загибель на сході двох-трьох хлопців — це лише статистика. А вже коли загинули вісім-дев’ять осіб за день, то це вже трагедія, і знову ж таки, для деяких. Насправді війна ще не закінчилась. Це загострення в Авдіївці нагадало багатьом про війну, але більша частина суспільства, на жаль, «спить». Сьогодні вся країна активно допомагає жителям Авдіївки, але допомога потрібна і хлопцям, які там воюють. Магазини в Авдіївці працюють. Був час, коли не було електрики. Щодо води, то місцеві вже призвичаїлися, що в період обстрілів її немає. Та й виїхало звідти небагато. Орієнтовно з двадцяти тисяч мешканців, які наразі там, виїхало до трьохсот людей, переважно дітей, хворих і тих, хто погодився. Сьогодні волонтери везуть бійцям чай, каву, домашні смаколики. Єдине, чим ми займаємося спеціалізовано, — це виготовлення сухих борщів. Торік ми вже хотіли закрити цей проект, але почалося загострення ситуації, в постійних бойових діях у хлопців немає можливості приготувати борщ чи суп, тому щотижня йдуть відправки. У попередні роки машини йшли на фронт майже щодня. Зараз якщо виходить машина, то раз на тиждень. Позитивне те, що люди розуміють: щоб досягти справжніх змін — знадобляться роки, не очікують, а крок за кроком планомірно роблять свою роботу.

Віктор ЄВПАК, засновник, директор IT-компанії, волонтер, меценат:

— Нашій черкаській команді вдалося розробити мобільний додаток — систему Mapamagic, яка вже сьогодні допомагає відслідковувати рух громадських транспортних засобів, їхній час прибуття на зупинку. Такий додаток можна безкоштовно завантажити собі на телефон і користуватися ним. Особливо зручно, коли на вулиці мороз: ти бачиш, коли необхідний тобі транспорт прибуде на зупинку. Влітку ми безкоштовно встановили GPS-трекери на тролейбуси міста, щоби громада могла користуватися цим додатком. До того ж, нещодавно ми запропонували Департаменту житлово-комунального комплексу таку систему в безкоштовне користування для жителів міста терміном на п’ять років. Проте не побачили підтримки влади, директорів транспортних комунальних підприємств та приватних перевізників. Громадяни кажуть: так, це потрібно і круто, перевізники — ні. Як можна людям, яким ми довірили наші кошти, вимагати якогось ефективного їх використання? Сьогодні у «Фейсбуці» жителі міста дуже активно показують, який у нас зараз публічний транспорт, він не доходить до необхідних позначок якості. Мені відомо, що всі перевізники міста, які отримали у вересні минулого року ліцензії, повинні встановлювати GPS-трекери. Але невдовзі зробили істотне застереження: трекери встановлюватимуть з моменту ухвалення міською владою програми із впровадження GPS-трекерів. Ми запитуємо владу: «Де програма, на якій вона стадії?» — розводять руками. У планах на майбутнє — впровадження транспортної реформи — комплексних заходів, які поліпшать обслуговування громадян. На її впровадження підуть роки, а холодно — сьогодні. Містяни хочуть знати, коли приходить тролейбус — це безкоштовно, швидко, доступно. Беріть, користуйтеся. Це ще не цілковите досягнення транспортної реформи, але її можна впроваджувати поступово. Мене обурило таке непогодження, дехто просто ігнорує думку багатьох людей, своїх потенційних виборців на наступних виборах.

Приємно, що сьогодні маємо інший стартап-Кіdslox. Це система батьківського контролю за екранним часом, тим, що бачать діти перед планшетом і мобільними телефонами. Це можливість батьків поставити таймер, заблокувати певні сайти, які можуть бути шкідливими, виставити ліміт часу. Така проблема зараз знайома багатьом батькам, і вже сьогодні для цього є технічні рішення. Почав я із власної сім’ї, маю дітей чотирьох та семи років. Наша команда досягла цього за один рік. Сьогодні маємо партнерські відносини в Лондоні. Корпорація Microsoft організовує зустріч на Міжнародний день захисту дітей в інтернеті — я виступатиму в ролі спікера, фахівці ділитимуться досвідом, як вони захищають своїх дітей від надмірного цифрового життя. П’ять років тому я переконав кількох людей переїхати з Великобританії у Черкаси, тепер вони тут працюють, зокрема головний інженер і головний маркетолог цього проекту. Це дуже великий успіх для черкаської команди — розвивати тут компанію світового масштабу.

Дмитро БУР’ЯН, скульптор:

— Рік тому мене призвали до армії. Не уявляєте, як важко кожного дня, теплої води немає. А в тих, кого мобілізували, взагалі — умови польові. Я багато малював — військових, побут, щоб не зупинитися, не забути, бо ліпити не було можливостей. Повернувся в Черкаси й побачив, як змінилося місто. Коли одні захищають в АТО, помирають, а інші крадуть, це не може не пригнічувати. На Черкащині в умовах децентралізації замість 70 млн грн надали 700 млн грн на розбудову. Проте, кажуть, орієнтовно півмільярда пішло невідомо куди. В місті прокладена нова бруківка, але незрозуміло зовсім, навіщо її кладуть там, де асфальт ще цілий, це нелогічно і недоцільно. Або нові зупинки — вони одноразові. Металеві конструкції радянського зразка ще б довго простояли. Я був у Рівному на конференції, то там люди справді відбудовують місто. Звичайно, у Черкасах є якісь добрі здобутки, освітні, культурні проекти. Так, КП «Дирекція парків» минулого року поставило дуже гарну альтанку. Орієнтовно десять днів я різьбив дві колони. Нещодавно до Водохреща вирізьбив льодову скульптуру — ангела. Кожного дня малюю, намагаюсь не оминати болючих тем. Я вважаю, митець не повинен відгороджуватися від усього, що відбувається в суспільстві. Приємно те, що сьогодні на сході багато контрактників. Це інші люди, більш свідомі, які хочуть і вміють захищати, і водночас — це їхня робота.