«Одеса не панікує»

Павло КОЛОТВИН, керівник Інституту політичної інформації:

— На Півдні України і, зокрема, в Одеській області суспільно-політична ситуація стабільніша, ніж про це гадають у Києві і решті країни. Громадські організації і політики з полярними думками налаштовані на конструктивний політичний діалог. Приклад сходу країни показав усім «гарячим головам», чим конфлікт може скінчитися особисто для них і для їхніх родин, сусідів, знайомих.

В Одеській області сформувався міцний і ефективний  проукраїнський регіональний актив із представників місцевих громадських діячів, правозахисників, підприємців і політиків. Розвинувся волонтерський рух.

Етнонаціональні групи в Бессарабії зараз більше переживають через високий рівень корупції в регіоні, ніж через зміну влади країни і вектора міжнародного розвитку. У центральній і північній частині області сепаратистські настрої в суспільстві фактично не спостерігаються.

З поганого: економічна криза потенційно може зумовити соціальні протести в суспільстві, оскільки не всі етнічні групи асоціюють себе з Україною. Чергова серйозна суспільно-політична криза в Києві може спричинити неконтрольовану реакцію з боку регіональної політичної еліти, що втратила вплив після революційних подій 2014 року, проте має досі підтримку виборців.

Тривають провокації невстановленими особами за різними суспільними напрямами. Невідомі активісти локально по області «розігрівають» теми мобілізації, економічної кризи, міжнаціонального і внутрішньодержавного спокою, а чинник Придністров’я відіграє додаткову роль у підвищеному рівні занепокоєння і напруженості в суспільстві.

Дмитро ЖДАНОВ, координатор проекту «Одеса Incognita»:

— Важливий напрям роботи нашої групи — це вивчення туристичного потенціалу Одеської області. Ми зібрали матеріали щодо 30 населених пунктів Одеської області. При цьому, з огляду на назву групи, нас цікавили передусім маловідомі пам’ятки. Наприклад, маєток Павла Маріні в Молозі із фресками ХІХ століття. Або маєток графа Петра Завадовського у Березівському районі. Відкриттями 2014 року стали маєток предводителя повітового дворянства Леоніда Юковського в селі Михайлопіль Іванівського району і маєток Яна Лемпера у Вільшанці цього ж району.

Складна ситуація в країні стала справжнім випробуванням для одеського туризму. Але завдяки продуманій роботі департаменту туризму спільно з туроператорами і громадськими організаціями в 2014 році Одеса виграла боротьбу за внутрішнього туриста. Активізувався процес включення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Якщо він потрапить до цього списку, це створить поштовх до розвитку міжнародного туризму. 28-29 січня в Одесі відбулась міжнародна конференція з цього питання. Шанси в Одеси є, але виникає багато запитань, пов’язаних не лише з бездумною забудовою історичного центру. Супутникові антени і кондиціонери, рекламні щити і вивіски, які встановлюються без урахування історичного чинника, — усе це візуальне сміття. Проблем дуже багато.

Наш проект жодним чином не пов’язаний з політикою, ми займаємося пошуковою краєзнавчою і просвітницькою роботою. Тому нам завжди йдуть назустріч і прагнуть допомогти. Плануємо, що наступного року в Одесі буде на 100 пам’яток місцевого значення більше. Наприклад, ми готуємо документи для номінування на статус пам’яток інженерно-технічної думки стародавні криниці і трамвайні зупинки бельгійського акціонерного товариства.

Борис ХЕРСОНСЬКИЙ, психолог, поет:

— Я гадаю, що «точкові вибухи» в Одесі були спрямовані проти волонтерських організацій, що підтримують АТО. Завдано матеріальних збитків,  загинула одна людина, ймовірно — підривник. Мета цих терактів — залякати людей і викликати у них ворожість до волонтерів. Зрозуміло — адже потерпіли й сусіди — вибиті шибки й зруйновані балкони посеред зими, в найхолодніші дні. Але в Одесі не помітно паніки. Люди займаються своїми справами. І сподіваються, що органи охорони правопорядку теж займуться своїми... Чи живемо ми в стані постійного стресу? Звичайно, живемо. Чи побоюємося ескалації війни? Так, на мій погляд, такий варіант можливий. Чи можливі нові теракти? Авжеж, можливі. А робота щодо їх запобігання — головне завдання СБУ в ці дні.

Одеса розкололася, про пропорції важко говорити. Патріотична молодь. Тим, чия молодість припала на радянський період і хто не помітив брехні радянського ладу, путінська Росія миліша.

Я від самого початку підтримував революційний рух. Революція Гідності, як я досі вважаю, відкрила нову сторінку в історії моєї країни. Я б навіть сказав жорсткіше. По-справжньому я усвідомив, що Україна — моя країна, в ці дні. Я завжди був прибічником євроінтеграції і сподівався, що цього разу ми підемо правильним шляхом. Усунення «короля корупції» Януковича відповідало кращим сподіванням. Нові лідери справляли і справляють краще враження. Хоча й тут нема чим захоплюватися.

На жаль, нова сторінка в історії України заплямована кров’ю. Починаючи з розстрілу Небесної сотні події повернулися непередбачуваним чином. Блискавичне захоплення Криму, подальша анексія півострова. Війна на Сході, інспірована й підтримувана Росією. Лік убитих йде на тисячі. Схоже, що військового розв’язання проблеми немає. Україні не вийти з цієї ситуації без втрат — моральних і територіальних. Економічно ми відкинуті назад. Все доведеться починати спочатку.

Олександр СЛАВСЬКИЙ, програмний директор Impact HUB Odessa:

— Завдяки тому, що побільшало відкритих людей, ми створюємо набагато більше соціальних проектів. У «Хабі» ми вирішили, що пріоритетами на цей рік у нас будуть освіта і молодь.  Досить багато охочих зреагувати на те, що відбувається в країні: люди збирають гроші для переселенців, людей, які потерпіли під час АТО, військовослужбовців. А ми вирішили, що про освіту і молодь не можна забувати, хоча зазвичай у таких випадках так і відбувається. Це здається не настільки невідкладним. Але якщо не буде активних, освічених молодих людей з ширшим поглядом на світ, людей, обізнаних із західними і східними технологіями, то не буде в нас ніякого світлого майбутнього.

З одного боку, коли я виступав в одному з одеських вишів, бачив людей байдужих до того, що відбувається в державі і суспільстві. Вони не думають про своє майбутнє, про те, як зробити місто навколо кращим, як зробити середовище комфортнішим. Але є і багато молодих людей, які розуміють, що їм жити в цьому місті через 20-30 років, і намагаються щось зробити. Це розквіт молодіжних ініціатив і організацій, починаючи від навколополітичних і більшою мірою силових, як Самооборона, і до досить соціальних, таких, що не мають політичних цілей, — як AIESEC чи Дебати. Наша програма  Hub Volunteer Service — точка перетину соціальних проектів і волонтерів. Ми створили цей проект для тих людей, які не готові присвятити волонтерству увесь свій час, а хочуть допомагати епізодично. З жовтня 2014 до нас звернулося понад 400 осіб.

Ми з волонтерами допомагаємо тим, хто потребує цього найбільше. Волонтери розвантажували гуманітарну допомогу для переселенців, здавали кров, організовували ранки для дітей-переселенців, а зараз вони беруть участь в освітньому проекті і допомагають дітям навчатися. Здебільшого це студенти різних спеціальностей.