Поява в Україні клубів всесвітньо відомої організації Ротарі Інтернешнл стала свідченням повороту до загальнолюдських цінностей, оскільки ротаріанці не пов'язані ні політичними, ні релігійними, ні расовими чи іншими догмами. Ротарі Інтернешнл заохочує ідеали служіння суспільству, зміцнення міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру.
Відома, наприклад, роль ротаріанців Франції та Німеччини у сприянні зміцненню дружби та взаєморозуміння між французьким і німецьким народами після Другої світової війни, що сприяло створенню єдиної Європи. Після сумних подій 50—60-х років на Близькому Сході Ротарі-клуби Ізраїлю та Єгипту зробили свій внесок у справу мирного врегулювання конфлікту.
Секрет успіху Ротарі Інтернешнл у наріжному камені її ідеології — толерантності. Коли нехтується цей принцип, суспільству може бути нав'язано, під виглядом злагоди, нову єдину доктрину, яка підпорядкує собі політичні, релігійні й інші течії.
У тоталітарній державі інакомислення є загрозою існуючому ладу, а тому завжди переслідується як найбільше зло. Чинна Конституція України, здавалося б, виключає навіть теоретичну можливість переслідування інакомислення. Однак для державного апарату, котрий звик раніше придушувати будь-яке відхилення від єдиної доктрини, залишилася велика спокуса використати цей механізм і далі. В умовах проголошення на весь світ принципу демократизму реалізовувати цей механізм стає дедалі складніше, та все ще можна.
Щодо руху Ротарі Інтернешнл з боку українських представників влади виявляється неоднозначне ставлення, хоча за багато років існування цієї організації ніхто ще не виявив фактів її антидержавної чи протиправної діяльності. Тому для ротаріанців і всієї світової громадськості надто важливою була б чітка позиція Президента України — гаранта Конституції нашої країни. Так, коли 7 лютого 1997 року Президент України підписав Указ №106/97 «Про нагородження громадянина Франції Леона Ложеля за активну благодійницьку діяльність орденом «За заслуги» III ступеня», це було радісно сприйнято в ротаріанських колах.
Леон Ложель на початку 1994 року першим підняв питання про реалізацію в Україні міжнародної ротаріанської програми «Поліо плюс», на яку Ротарі виділила $240 млн. Завдяки цьому 1996 року в Україні було проведено вакцинацію проти поліомієліту, організовану Мінздоров'я України спільно з Ротарі Інтернешнл і іншими міжнародними організаціями. Окрім того, відома роль Леона Ложеля в наданні масштабної гуманітарної допомоги Україні: постачання ліків, медичного обладнання, книг, продуктів харчування тощо, організації зарубіжного стажування для молоді, яка навчається, та молодих фахівців. Сотні лекцій, конференцій, «круглих столів», присвячених історії, економіці, освіті та культурі України, проведено ним за рубежем.
Але загадковим у цій історії є той факт, що українську нагороду Леону Ложелю так і не вручено, а вищеназваний указ замовчується.
Того ж року за сприяння міжнародному взаєморозумінню Президент України Леонід Кучма був удостоєний медалі імені фундатора Ротарі — Пола Харріса. Слід зазначити, що ротаріанські нагороди у різний час вручалися генеральним секретарям ООН, президентам різних країн. Нагороджені ніколи не відмовлялися від ротаріанських нагород. Винятковий прецедент створено лише адміністрацією Президента України, яка своїми діями перешкоджає врученню медалі Леоніду Кучмі і не відповідає, як і сам Президент, на письмові запити ротаріанців. Так, адміністрація Президента не дала офіційної відповіді уповноваженому президента Ротарі Інтернешнл в Україні, котрий просив про зустріч з керівництвом країни. Проігнорувала вона і офіційних керівників комітету Ротарі, котрий займається питаннями країнами Центральної та Східної Європи, які приїхали до Києва у квітні 1998 року.
Окремі держструктури, бачачи таке ставлення до Ротарі, намагаються дезінформувати громадськість, скомпрометувати ротаріанців шляхом фальсифікації фактів. Так, у абсолютно негативному світлі було представлено акцію надання Україні гуманітарної допомоги у вигляді 21 тонни ліків, отриманих на прохання Міністра охорони здоров'я України. Ліки не були вчасно використані і їх викинули на смітник, а Ротарі, виділивши гроші на транспортування вантажу з США, виявилася винною.
Загалом, навколо Ротарі багато нездорової суєти у вигляді хибного компромату, інтриг, провокацій, погано закамуфльованої дискримінації та тиску на окремих ротаріанців. У всьому цьому проглядається єдина режисура в методології, котра використовує багатий досвід боротьби з інакодумством, накопичений за часів процвітання тоталітарної держави. Постає запитання: кому вигідно не допустити кардинальні зміни в житті нашого суспільства, розтоптати паростки демократії, продемонструвати на прикладі Ротарі, що наша країна не готова до інтеграції зі світовою спільнотою?
Внести ясність у всі ці запитання може і повинен Президент країни, котрий виступає гарантом Конституції України, прав і свобод її громадян. Мовчання Президента України свідчитиме про серйозний політичний прорахунок і підтримку тих сил, які прагнуть подавити демократію, створити і зберегти закрите суспільство ручного управління.






