«Ризикуємо за безцінь втратити неоціненне...»

Для закарпатців цей тиждень дуже насичений подіями та новинами. Серед найбільш обговорюваних — приїзд до обласного центру першої леді Марини Порошенко. В Ужгороді дружина Президента відкрила перший інклюзивно-ресурсний центр освіти на Закарпатті. Серед того, що турбує краян, — тривала реконструкція площі Петефі в центрі Ужгорода і звістка про те, що красу Карпат, Боржавський хребет, планують забудувати вітряками.

Оксана СТАНКЕВИЧ-ВОЛОСЯНЧУК, кандидат біологічних наук, еколог ГО «Екосфера»:

— В охороні довкілля нашого краю добре те, що місцеві громади піднімаються на захист середовища свого існування. У 2017 році завдяки активності та наполегливості громадам вдалося врятувати заповідні річки Ріка та Тересва від забудови каскадами малих ГЕС.

Погано, що через бідність і пасивність, яка межує з байдужістю, ми ризикуємо за безцінь втратити неоціненне. Мова йде про забудову гірського хребта Свидовець та полонини Боржава. У першому випадку йдеться про плани будівництва гірськолижного курорту у високогір’ї Свидовецького масиву, який становить виняткову природну та екологічну цінність для усього регіону. В другому — про плани будівництва ВЕС просто на хребті полонини Боржава, яка вже сьогодні є туристичною меккою для любителів гірського туризму, парапланеризму та дельтапланеризму. Вже зараз усі зацікавлені сторони, яким не байдужа доля рідного краю та Карпат, об’єдналися у кампанії захисту своїх прав та інтересів, відомі під назвами #Free_Svydovets та #Save_Borzhava. Майбутній розвиток області учасники кампаній бачать у розвитку сталих видів туризму.

Ярослав ГУЛАН, блогер сайта «Ні корупції!»:

— Насамперед відчувається подих весни. На вулиці ще не тепло, а вранці навіть снігом припорошило, а втім, у повітрі аромат весни і нагадування, що вона вже близько. Радий, що маю можливість в робочий час спостерігати за Олімпіадою, і це теж сприяє хорошому настрою та навіть дає трохи наснаги у своїй, далекій від спорту роботі. Із поганого — засмучує пасивність окремих людей, які винними за не найкращу ситуацію в країні вважають усіх, крім себе. І що більше лякає — такі люди готові привести до влади політиків-популістів. Тоді країна програє. Та сподіваюся, що здоровий глузд переможе.

Тіна КОПОЛОВЕ, волонтер благодійної організації «Мама-SOS»:

— Про хороше — я як волонтер можу сказати, що це неймовірно приємно — бути причетним до дарування добра, бодай маленької частинки. Звісно, виникають різні нюанси, не завжди приємні, але той мегапозитив, який я отримую в кінцевому результаті, вартує цього. Життя — бумеранг: сьогодні я допомагаю, завтра мені допоможуть. Не раз уже в цьому переконувалась. Зараз займаюся збором коштів на реабілітацію Ніки Белей. Хвору дівчинку з Ужгорода виховує батько-одинак. Не перестаю дивуватися, скільки неймовірно чудових людей навколо, готових прийти на допомогу. І усвідомлюю, що я тільки маленька деталь в цьому великому механізмі. Без людей, які готові допомагати, я — ніщо. З негативного — до нас звертається багато людей, і, на жаль, всім допомогти ми не можемо. Усвідомлення того, що у світі так багато болю, вибиває з колії. Але кожен має усвідомити: хочеш змінити світ — почни з себе. Робіть добро, змінюйте світ.

Олексій УМАНСЬКИЙ, радіоведучий, засновник онлайн-проекту «Радіо «Єден»:

— Як закарпатця, наразі мене цікавить декілька питань. По-перше, наскільки серйозно те, що на Боржавському хребті хочуть встановити вітряки? Друге: коли дороблять площу Петефі, і чи виросте долар? Хоча не факт, що ці питання актуальні для інших. З приводу радіо «Єден» — ми стартували й існуємо місяць. За цей час з’явилися нові ведучі і слухачі. Найприємніше, що є люди, які слухають нас за межами Закарпаття, — Львів, Тернопіль, Київ, в Естонії, Німеччині, Мілані і Лондоні. Поки що коло слухачів сягає до 60 людей. Але це можна вважати успіхом, бо якби ми були нецікавими — нас би не слухав ніхто. І ще: найближчим часом хочу зробити собі тату в прямому ефірі.