Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Ще раз про пам’ятники Леніну та їх ліквідацію

27 березня, 2014 - 19:33
КИЇВСЬКА ВЕСНА. БЕЗ ЛЕНІНА / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Деякі люди в Україні, які вважають, що знесення пам’ятників Леніну руйнує нашу історичну пам’ять або, принаймні, є «драматичною» подією, демонструють абсолютно очевидну непам’ять про причини, які спонукають багатьох наших громадян до цих дій.

Насправді, перш, ніж писати про «драми», не гріх навчитися читати цілком приступні нині тексти. Отож зацитуємо лист до членів політбюро, написаний свого часу Леніним.

«...Именно данный момент представляет из себя не только исключительно благоприятный, но и вообще единственный момент, когда мы имеем 99 из 100 шансов на полный успех разбить неприятеля наголову и обеспечить за собой необходимые для нас позиции на много десятилетий. Именно теперь и только теперь, когда в голодных местностях едят людей, и на дорогах валяются сотни, если не тысячи трупов, мы можем (и поэтому должны) провести изъятие церковных ценностей с самой бешеной и беспощадной энергией и не останавливаясь перед подавлением какого угодно сопротивления...

Чем большее число представителей реакционного духовенства и реакционной буржуазии удастся нам по этому поводу расстрелять, тем лучше: надо именно теперь проучить эту публику так, чтобы на несколько десятков лет ни о каком сопротивлении они не смели и думать...

Мы можем обеспечить себе фонд в несколько сотен золотых рублей (надо вспомнить гигантские богатства некоторых монастырей и лавр)».

Цей бандитський текст написав той самий Ленін, якому його учень — бандит Сталін — понаставляв пам’ятників в усіх містах і містечках нині покійного СРСР. Чи можна після ознайомлення з такого сорту текстом (а він не був лише базіканням — за ним стояла відповідна практика) мати щодо особи Леніна і відповідно до його пам’яті якісь сумніви. Зауважимо, що наведений текст закликав до грабунку добровільних пожертвувань віруючих на шановану ними церкву.

Як Ленін провадив терор проти народу, достатньо докладно описано в капітальній роботі авторського колективу «Чорна книга комунізму». З неї можна, зокрема, довідатися, що Ленін уперше використав систему заручників у боротьбі з народом: з непокірного села брали дітей, жінок і прилюдно катували і вбивали їх, аби примусити озброєних селян, що переховувались у лісах, припинити опір комуністичній владі. Ленін також уперше почав бомбардувати такі села з літаків. Якби подати опис звірств, учинених Леніним проти власного народу, не зазначаючи, хто був автором цих звірств, читач, поза сумнівом, подумав би, що йдеться про звірства гітлерівців, нацистів. Але ні. Нацисти, як і комуністи, були учнями Леніна, вони переймали і мірою можливості збагачували ленінський досвід і його методи. При цьому нацисти застосовували їх передусім до людей інших, «неповноцінних», національностей, тобто винищували «ворожі раси», тоді як комуністи винищували «ворожі класи».

Ленін виховав іншого бандита — Сталіна, який упродовж тридцяти років здійснював криваву диктатуру в створеному ними обома вже покійному нині СРСР. Якщо у когось є сумніви у зв’язку між обома цими диктаторами, йому також слід дещо прочитати. Тоді він дізнається, що кримінальний злочинець Сталін ще в самодержавній Росії був заарештований за пограбування банків і засуджений до смертної кари. Але вирок не був виконаний, оскільки один впливовий іноземний адвокат висунув аргумент щодо психічної хвороби Сталіна, через що він мав би бути неосудним. Ліберальний царський уряд випустив злочинця на всі чотири боки. Згодом Ленін пригрів Сталіна, який ділився з ним награбованим, і навіть увів його в керівництво партії більшовиків. Утім, після того, як Сталін обматюкав Крупську, Ленін написав відому записку (людей, які згадували її за Сталіна, негайно репресовували). В записці Ленін рекомендував замінити Сталіна якоюсь іншою, більш толерантною особою, але було вже пізно: за три дні після цього Ленін помер. Вельми докладний і кваліфікований опис формування Сталіним необмеженої диктатури подав Авторханов у своїй знаменитій книжці «Технология власти».

Отож Ленін має і ту «заслугу», що посадив Сталіна в крісло диктатора, з якого той не злізав тридцять років.

Анатолій СВІДЗИНСЬКИЙ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments