Наші батьки були на півслові обірваним поколінням. Весь цей огром несказаного і набріханого зверху, накопичившись за століття, тепер криком кричить. Країні потрібні письменники для психологічної санації.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка

Столітній ювілей

У Млієві — «генетичний код усіх фруктових дерев України»
29 липня, 2021 - 20:44
ЮВІЛЕЙНА МЕДАЛЬ НА ВІДЗНАКУ СТОРІЧЧЯ МЛІЇВСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ПОМОЛОГІЇ ІМ.Л.П.СИМИРЕНКА

День народження, звичайно, ніхто не може скасувати. А тим паче столітній ювілей.

Рішенням цкраїнського уряду, на базі удержавленого розсадника Левка Симиренка, 25 листопада 1920 року було засновано Мліївську садово-городню станцію. Першим директором якої на ціле десятиліття призначили сина видатного помолога, також талановитого вченого Володимира Симиренка.

Через епідемію ковіду наукова громадськість, мілївці не змогли відзначити пам’ятну дату у належні терміни.

Тож, відповідно до постанови Верховної Ради, свято було призначено на 16 липня 2021 року . Як і відзначення 130-ї річниці з дня народження Володимира Симиренка. Що припадає на кінець року (29 грудня 2021 р.)

Звісно, за теперішніх епідемічних непростих часів, свято було більше ніж скромним. Бо й нинішні умови господарювання, наукової діяльності різняться від періодів справжнього розквіту садстанції, коли вона стала науково-дослідним інститутом помології і флагманом не лише української помологічної науки. Адже у Мліїв у 70-80-ті роки ХХ століття приїздили тисячі людей, делегацій з багатьох країн Європи, Азії й Америки!

Але сьогодні найголовніше те, що у Мліївській дослідній станції садівництва збережено матеріальну основу і славні традиції помологів-Симиренків.

Саме про це йшла мова на науково-практичній конференції у виступах науковців закладу та гостей — колег-вчених із Києва, науковців-садівників з різних куточків України.

«Ми зберегли і продовжуємо зберігати найцінніше — кілька тисяч сортів рослин, зібраних ще Левком Платоновичем Симиренком і примножених у наступне після нього століття, — зазначив директор найстарішої в нашій державі садівничої наукової установи Володимир ФІЛЬОВ. — Це всенародне надбання, генетичний код усіх фруктових дерев України, й не лише фруктових.

Але ми не тільки оберігаємо цю безцінну колекцію — наші науковці, незважаючи на відомі труднощі, продовжують виводити нові сорти. Наприклад, селекціонером Варварою Волошиною виведено яблуко нового сорту, названого «Мир». Що підкреслює головну мету людського життя, зокрема прагнення українців жити у мирі і злагоді з іншими націями світу».

Окрім конференції, її учасники відвідали музей родини Симиренків, де юними екскурсоводами були учні місцевого освітнього закладу (директор Тетяна Кравець). Заклад носить ім’я засновника музею, великого послідовника Симиренків Миколи Артеменка, на час директорування якого, до слова, припадає і найпотужніший розвиток садстанції в радянський період.

Екскурсії дітей по одинадцяти залах були дуже цікавими й нікого не залишили байдужими.

А ще гостей свята чудовими народними мелодіями, щирою українською піснею привітали і мліївські троїсті музики (керівник центру культури й дозвілля Микола Яровий).

Гості також побували біля родинної церкви Симиренків, вклонились всім, хто покоїться на цвинтарі біля храму, пройшлися алеями давнього парку. Де так добре думається, де все дихає нашою історією.

Ольга ОСИПЕНКО, завідувачка музею-відділу родини Симиренків Черкаського обласного краєзнавчого музею, с. Мліїв Черкаської обл.
Газета: 
Рубрика: