Танець із бубном, або Крим. Прозріння
Невеликий відступ. Не пам’ятаю сам анекдот, але кінцівка його була така: «...Докторе, нічого не допомагає! Ну, зробіть що-небудь! — Що мені ще зробити? Ну, хочете бубном потрясу? Але знайте, з бубном дорожче буде».
Перший раз кримчани «нарвалися», повіривши чуткам, які ХТОСЬ розпускає, що бензин з першого травня цього року буде коштувати в Криму 7 гривень за літр 95-го. Можна сказати й більше, навіть ХТОСЬ вже бачив ТОЙ бензин і саме за цю суму в Керчі, хтось бачив ЦЕЙ казковий бензин в околицях славного міста Бахчисарай. Проте, на жаль, цей бензин зник, так і не встигнувши з’явитися. Замість цього з’явився бензин за ціною 36 руб. 90 коп. за літр 95-го, що в перерахунку на гривню — 12 грн. 30 коп. Якось швидко все забулося про «диво-бензин», щоправда, забулося з поглядом, опущеним прямо в землю. Ясна річ, перехідний період, «ну, панимаш, оплошали маленька».
Гаразд, натовп проковтнув, інша ж частина людей з розумінням посміхалася: «Ще й не таке буде!». І дійсно сталося! Почався бум щастя на зміну автономерів. Натовп кинувся на щастя викинути український номер і з гучним ТРАМ-ТАРА-РАМ поставити на бампери машини заповітний російський номер. Але чомусь у натовп вже щось закралося, там, десь далеко в душі, що якось не те воно. Чому? Російська федерація офіційно присвоїла Криму регіон 82, а номери видавалися під регіоном 777. Та, фігня, головне, що російські номери. І натовп поставив-таки на бампери своїх машин ці три сімки. Інша частина людей, знову ж таки, співчутливо посміхалася і вже, більше від почуття жалю до знавіснілого від щастя натовпу, радила йому, натовпу, не квапитися зі зміною номерів. Хтось з натовпу, хто мав вуха, почув.
Поставивши диво-сімки кримський натовп вирушив на машинах як ви гадаєте куди? Правильно, до України, де і був успішно пов’язаний доблесною українською ДАІ. Назад, «щасливці», що вже прозріли від раю, добиралися на перекладних. Цікаво те, що і в самій РФ до цих «щасливих» сімок ставлення таке саме, щоправда з чуток, як і в нашої доблесної ДАІ. Натовп протверезів і почав понуро сопіти й тихенько буркотіти. Остання частина людей вже відверто посміхалася.
Однак найголовніший бум щастя натовпу це, звичайно ж, отримання російських паспортів. Цікаво те, що так і говорилося ж натовпу: «Отримання російських паспортів». Якось не насторожило. Взагалі-то правильніше було б сказати «паспорт громадянина РФ». Гаразд, яка різниця — ЦЕ Ж ЩАСТЯ!
На жаль, і тут «щастя» тривало не довго. Отримавши російський паспорт, деякі заповзятливіші з новоспечених громадян, кинулися до самої «матінки», в надії переоформити або придбати нерухомість. Назад громадяни повернулися з широко розкритими очима. Виявилось, що цей заповітний паспорт не є паспортом громадянина РФ, а всього лише міграційним паспортом РФ, і до того ж, дійсно, його видає міграційна служба РФ, однак аж ніяк не МВС РФ. Ну, не можна, як виявилось, за цим щасливим квитком проводити будь-які операції на території РФ. І не громадянами РФ стали кримчани, що отримали оце у свої руки, які стали, швидше за все, узаконеними біженцями.
Цікавим у цій шаманно-бубновій круговерті є інше: добре, до Росії питань немає, як навіть і претензій немає до держави Російської, а коли ВОНА правду говорила, ця держава? Тут все зрозуміло.
Але чому наші високопоставлені працівники міністерств не роз’яснили ці пасажі з бубном у виконанні Росії навіть своїм законним громадянам? Ось що незрозуміло! Знову можна сміливо поставити жирний «плюс» до активу чиновників РФ і впевнений «мінус» чиновникам нашої країни в проведенні так званої інформаційної війни.
Що стосується кримчан, то їх вже просто шкода. Шкода не лише тому, що в Криму залишилися й наші громадяни, які з багатьох причин не можуть залишити Крим, але й щиро шкода тих людей, які повірили в щирість намірів Росії повернути співвітчизників додому. Ну, громадяни, ну, Володимир Володимирович чітко ж вам сказав: «Поздравляю КРЫМ И СЕВАСТОПОЛЬ с возвращением в родную гавань».
Ну, прозріли? До території свої вітання направив Володимир Володимирович, але аж ніяк не до людей.
