Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник, поет

Треба йти у майбутнє

6 листопада, 1999 - 00:00

Шановна редакціє, здрастуйте!

Пані Ларисо, я бачив вашу втому вночі на «1+1» і звертаюся насамперед до вас. Спасибі вам і всьому колективу за ту позицію, за правду в таких неймовірно важких умовах. Ціни вам немає, повірте, про інших журналістів такого ніхто не скаже — у них якраз є ціна, і вона відома: гріш їм ціна, і не «метайте бісер перед свиньми». Зараз настав момент істини: маски впали, і всі побачили оскал і цинізм усіх цих «незалежних» і «незаангажованих» пристосованців від теле-радіо й інших медіа, цих «золотих голосів», «зірок» і більшості із «совісті нації» — вчених, творчої еліти і т.д. і т.ін. Не хочеться й згадувати про цих ситих і самозакоханих, їх просто шкода, і Бог їм суддя.

Я й сам був пригнічений (близькі люди заспокоювали: «Ну навіщо тобі здалися ці вибори? Плюнь на все, чого ти чекав, дива?»), але це для вас, звичайно, мала втіха. І ось зараз я тверезо все оцінив: адже ми могли тільки — на жаль!.. — сподіватися і вірити. Багато, неймовірно багато людей, і я в тому числі, мало або нічого не знали про Марчука (деякі не бачили його навіть). Завдяки нелегкiй, навіть відчайдушно сміливiй роботi вашого колективу, відкрили для себе Людей з великої літери: це Євген Марчук і, що для мене особливо несподівано, Володимир Олійник. Ось нова сила — за цими людьми майбутнє України.

Євгене Кириловичу, дозвольте звернутися до вас. Зараз ваше головне завдання — з усіх паростків нової сили (погано організованих, роздрібнених), які підтримали вас, створити цілісний моноліт, спираючись на чесних людей (адже вже все і всім зрозуміло), створити сильну партію і перемогти спочатку на парламентських виборах. Це буде база для потужної парламентської фракції і підтримки на наступних президентських виборах.

Дійсно — вже не треба дискусій про минулі вибори (слабка утіха, що більше половини виборців не підтримали Кучму, а з 36% левова частка куплена або залякана). Так, було: і блокада, і бруд, і провокації, і було зневажено все і вся, починаючи з Конституції. Але це вже — було. Давайте дивитися в майбутнє. Кучма, звичайно, пройде на другий термін (не києм, то палицею), що для компартії буде смертельним ударом, і вона вже ніколи не підніметься. Мороз, на мій жаль, втратив лице і показав себе несамостійним і недалекоглядним політиком, який залежить від свого оточення, якому амбіції затьмарили очі й розум. «Рух» сам себе повністю зжив. Займаючись інтригами й агітацією не стільки за себе, скільки проти Марчука, вибачте, докотився до 3% на двох. Усі розсудливі «рухівці» відвернуться від лозунгових вождів і підуть за патріотами, котрі вірять у майбутнє України і бачать його.

На закінчення повернуся до сьогоднішніх проблем. Я впевнений, що ваша газета не втратить читачів. І навіть навпаки, багато хто для себе відкрив новий «День» (ось і я передплачу на новий рік). А значна частина преси (не хочеться навіть перелічувати) себе так дискредитувала, що я сумніваюся, чи багато з них виживуть, — на них, у тому числі й на регіональні ЗМІ, чекає поступовий занепад і небуття (можна подивитися передплатний каталог: ціни і навіть туманність перспектив, тобто передплата на півроку). Ось так — за все треба платити! Ви ж на правильному шляху. Бажаю вам творчих успіхів і широкої читацької аудиторії!

З повагою, Володимир МАГАС
Київ

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ