Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

«Вперто рухатися до своєї мети»

Ніжинці— про любов до рідного краю
19 вересня, 2019 - 16:45

Ніжин— маленьке містечко з великою історією. Кажуть, що воно славиться своїми церквами та містичними історіями. Таке судження можна зробити, якщо дивитися на Ніжин лише збоку. Але коли пройтися вуличками, посидіти у сквері та поспілкуватися з містянами, можна зробити висновок, що найвизначнішою пам’яткою Ніжина є його неймовірно щирі жителі.

Тетяна ЯРЕМЕНКО, студентка III курсу Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, голова студради:

— Останнім часом моє життя тільки покращується. Я вперто рухаюсь до своєї мети, не зважаючи на різні незгоди. Наприклад, минулого тижня мене будо обрано головою студради. Звісно, вступаючи до НДУ, я навіть не думала, що зможу такого досягти.

Коли три тижні тому я приїхала до Ніжина, місто мене приємно здивувало в архітектурному і навіть освітньому плані. За це літо змінився начальник районної адміністрації. І я сподіваюсь, що такі зміни будуть тільки на краще. З негативних факторів те, що хочуть закрити наш факультет і об’єднати його з факультетом іноземних мов. Зважаючи на його двохсотлітню історію та велику кількість видатних випускників, які зробили вагомий внесок у нашу історію, це, на мою думку, неправильно.

Всі знають, що нещодавно відбулось позачергові вибори до Верховної Ради. Чесно кажучи, мені не подобається, що вся Рада фактично є партією президента. Можливо, це допоможе їм частіше досягати консенсусу в ухваленні законів. Але все ж таки я вважаю, що не може бути влада зосереджена в руках однієї людини.

Дуже непокоїть загострення екологічних проблем у світі. Дедалі частіше доводиться бачити у соцмережах фотографії жахливих пожеж, ураганів. На мою думку, це відбувається внаслідок постійного забруднення атмосфери. Щоб запобігти цьому, зараз часто проводяться різноманітні акції, зокрема Всеукраїнська акція «Посади своє дерево». Сподіваюсь, скоро ми побачимо результати.

Григорій САМОЙЛЕНКО, завідувач кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор філологічних наук, професор:

— Нещодавно я отримав Міжнародну літературну премію ім. М. Гоголя за монографію «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах». Я взяв один твір і порівняв його з іншими, які написані на базі цього твору: це і лібрето опери Сокальського, і опера Лисенка, і п’єса Старицього. Дуже добре вдалось прослідкувати, що запозичили вони в Гоголя і що нового внесли. Сокальський у період написання у 60-х роках враховував ті соціальні процеси, які відбувалися в Україні, зокрема і підняття національного руху. Він вводить у свій твір такі невеликі епізоди, які відображають те, чим жило суспільство. І там є дуже хороші слова про мову. Композитор виділяє ті слова, і вони звучать. Бо в той час велись дискусії про те, чи наша мова— польський діалект, чи своєрідна українська мова. Зараз ми маємо довести самобутність нашої, такої милозвучної мови.

Сучасне життя дуже динамічне. До влади прийшла нова команда. Хочеться вірити, що вона все ж таки зробить, щоб ми стали дійсно помітною нацією у світі. Наша країна дуже багата на талановитих людей, котрі, на жаль, зараз дуже часто виїжджають закордон. Все ж таки хочеться, щоб вчилися і працювали на рідній землі, а не їхали кудись шукати своєї долі...

Денис КОСЬКIН, молодий поет:

— Життя поета дуже різноманітне. Цього літа в мене вийшла третя збірка поезій, яка була видана у Києві, «Чорнолуння». Це перша моя серйозна збірка, над якою працювали професіонали. І яка отримала ISBN. Також цим літом я багато подорожував Україною, побачив чимало цікавих міст, які вражали мене своєю красою. Але кращого міста за Ніжин я не знайшов. Було приємно повернутися сюди, до людей, котрі мене дійсно чекали.

До речі, 14 вересня в нашому місті відбувся вже восьмий Фестиваль «Його величність Ніжинський огірок». Цей овоч став справжньою візитівкою Ніжина. Але потрібно пам’ятати, що Ніжин— це не тільки огірок і навіть не тільки церкви. Я би порадив приїхати сюди кожному і на власні очі в цьому переконатися.

Поганим є те, що мені довелось скасувати частину виступів, через те, що мене не впустили до Росії, де вони мали відбуватися...

Щодо ситуації у світі, то, на мій погляд, що Україна стає більш помітною на міжнародній арені. Наприклад, це було видно по конференції з реформ в Україні, яка відбулась у Торонто на початку липня.

А засмучує мене те, що в деяких країнах зараз вирують стихійні явища. Понад 2,5 тисячі людей вважають зниклими безвісти після потужного урагану «Доріан». Як і кожна людина, я співчуваю такому горю, хоча й не можу нічим зарадити.

Хорошим є те, що я маю можливість жити у рідному краї, де такого лиха не відбувається.

Марія НАУМЕНКО, Ніжин
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ