Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Європейці та членство України в ЄС

30 січня, 2007 - 00:00

Січня 2007 р. ЄС прийняв двох нових членів — Румунію i Болгарію. Хоч Хорватія, Туреччина й Македонія мають статус кандидатів у члени, схоже, що розширення членства ЄС тимчасово припинилося, принаймні допоки Європейський Союз не зможе «підігнати» свою конституцію для прийому нових членів. Хоча Україна не має офіційного статусу кандидата в члени, багато оглядачів вважає, що країна колись також стане членом Союзу. Зокрема, помаранчева революція 2004 року розглядалася як свідчення зростаючої демократії й прозахідної позиції країни.

КЛЮЧОВИМИ ВИСНОВКАМИ НА ЦІЙ ТРЕТІЙ СТАДІЇ Є:

— можливість виконання всіх необхідних умов, враховуючи те, що приблизно третина опитаних (34%) проти членства в ЄС, а 10% не впевнені у своїй позиції. Зараз погляди з приводу цього питання набувають чіткості. Значно менше опитаних відповідають «не знаю» на запитання про членство України, а 63%, віком від 18 до 30 років, висловлюються за — приблизно такою ж мірою, якою провідні партії й політики Польщі твердо висловлюються на підтримку розвитку зв'язків між Україною та ЄС. Починаючи з листопада 2005 року, підтримка серед громадськості ідеї членства України збільшилася на 9% і становить 73%. Однак 50% — проти, тобто тут кількість противників збільшилася на 10%. Як і у випадку з Україною, зазначають зниження кількості опитаних щодо названих трьох країн. Це дає змогу зробити висновок про те, що погляди на розширення ЄС загалом і в цілому стають більш чіткими, швидше за все, завдяки нещодавньому приєднанню до Союзу Румунії й Болгарії, що сприяло чіткішому розумінню питання з боку громадськості.

Більше половини опитаних за межами України (55%) висловилися за членство цієї країни в ЄС. Збільшення підтримки спостерігається з листопада 2005 року. Особливу активність проявляє молоде покоління. Особливо яскраво виражене таке ставлення в Польщі. Найнегативніше ставлення помітно в Німеччині й Великій Британії. Громадська думка більш позитивна щодо ідеї членства України (55%), ніж Росії (45%), Туреччини (44%) і Марокко (35%). Україна — єдина країна, де ми бачимо посилення як позитивного, так і негативного ставлення. Учасники опитування в Україні показують таку ж саму підтримку ідеї членства в ЄС, як і на рівні ЄС-6 (тобто в шести інших країнах ЄС, де проводилося дослідження). Найбільш активними прибічниками є молоді люди у віці від 18 до 30 років. Велика кількість респондентів схильні розглядати членство України в ЄС як неминучість. Більшість прогнозує, що це відбудеться не пізніше ніж через десять років. Порівняно з листопадом 2005 року, громадська думка свідчить про те, що Україна наблизилася до членства. Польська громадськість вважає, що розширення ЄС відбудеться через п'ять років. Молодь гадає, що це трапиться раніше, ніж через десять років.

В Україні визначено менший опір ідеї членства (25% порівняно з 34% на рівні ЄС-6, однак причиною може бути наявність більшої кількості українців, які не визначилися (20% порівняно з 10%).

Збільшується також кількість українців, які висловлюються на підтримку членства Росії, Туреччини, Марокко. Кількість противників членства цих трьох країн залишається стабільною, хоча тих, хто негативно ставиться до членства України, поменшало на 9%. Загальна тенденція вказує на подібну ситуацію з приводу членства Туреччини й Марокко. Молоді українці менш рішуче налаштовані проти членства Росії. Лише 19% опитаних за межами України вважають, що членства взагалі не набути. Що ж до часових меж, то 26% вважають, що це станеться приблизно через п'ять років, 33% — можливо, через десять років. Лише невелика кількість опитаних (14%) вважає, що процес триватиме повільніше — від 15 до 20 років. Варто зазначити, що майже кожен п'ятий респондент (18%) не мав чітко визначеної думки. У Франції 18% вважають, що це малоймовірно.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ЧЛЕНСТВА В ЄС: ВСЕ ВІДБУДЕТЬСЯ ШВИДШЕ

Кількість українців, які не мають своєї думки з приводу часових рамок членства в ЄС, скоротилася порівняно з попередніми опитуваннями (24% або мінус 4%). 26% вважають, що це станеться через п'ять років (+4 пункти порівняно з листопадом 2005 року). Незважаючи на те, що кількість українців, які дотримуються думки, що їхня країна ніколи не стане членом ЄС (12% або —2 пункти), також зменшується, вона більша, ніж кількість тих, хто так вважає у шести країнах-членах ЄС, де проводилося опитування (9%). З цього погляду немає великої різниці між молодими українцями (54% віком 18—30 років) та іншою частиною населення (47%).

У відповідь на запитання про три варіанти політики більше половини опитаних (56%) висловилися в такому ключі, що ЄС має визнати: майбутнє України — у Союзі, щоб активізувати внутрішні реформи, необхідні для початку майбутніх переговорів. Зокрема, цей варіант політики підтримується кожним сьомим iз десяти прихильників членства (69%). Не давати Україні жодних приводів сподіватися на членство — такий варіант політики активно підтримується противниками членства (56%) поряд з 10% тих, хто за цю ідею. Значна кількість меншості опитаних у Німеччині (40%) також віддає перевагу цьому варіанту. І, нарешті, відсоток прихильників цього варіанта залишається низьким (14%) серед тих, хто підтримує членство України. Тобто навіть тут значною мірою визнається необхідність здійснення реформ до початку офіційних переговорів.

Громадська думка стає більш структуризованою, причому в бік більш оптимістичної оцінки можливої дати прийняття України в члени ЄС. Молодь, на відміну від іншої частини населення, вважає, що членство відбудеться протягом наступних десяти років. Громадська думка переважно підтримує політику «стриманого заохочення» України з боку ЄС. 26% — за більш пасивну, вичікувальну політику. Кожен десятий респондент з числа тих, хто представляє меншину (9%) — за негайний початок переговорів. Громадська думка України з приводу часових рамок членства стає більш визначеною. Більшість опитаних вважає, що ЄС повинен проявити більш активний підхід до України.

Думка українців з приводу заходів, яких ЄС має вжити щодо можливого членства, не так чітко виражена, як в інших шести країнах ЄС, де було проведене опитування (3 iз 10 українців не мають з приводу цього власної думки порівняно з 13% в інших шести країнах): чи потрібно негайно розпочинати переговори про членство України (17% порівняно з 9% в ЄС-6) або ж визнати, що майбутнє України — в складі ЄС (38 — 52%). Водночас кількість тих, хто вважає, що ЄС не повинен зараз давати ніяких «авансів» Україні, набагато менша (15 — 26%). Загальна тенденція, яку виявили у шести країнах ЄС, свідчить, що там існують, загалом, більш чіткі погляди. 25% iз 30% представників громадськості не мають власного погляду щодо цього питання. Ті, хто цю думка мають, хотіли б, щоб ЄС подав їхнім країнам зрозумілий сигнал. Молоді українці у віці від 18 до 30 років певною мірою більш схильні розглядати сигнал Україні з боку ЄС як позитивний, ніж інша частина населення.

У кожній країні було опитано майже 1000 респондентів (1500 в Іспанії). Квоти застосовувалися в кожній країні, крім Польщі, де опитування проводилося довільно. Додатково опитували громадян віком 18—30 років, щоб деталізувати аналіз, при цьому в кожній країні в опитуванні брали участь по 300 осіб цієї вікової групи.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments