Найкраща «картка» безпеки

Досить дивним було те, що цьогорічний V Київський безпековий форум, який відбувся днями в українській столиці, вибрав тему «Демократія — слово чи цінність?». Здавалося б, само собою зрозуміло, що демократія — це цінність. Проте організатори — благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» за фінансової підтримки Фонду Віктора Пінчука, у партнерстві з Chatham House (Великобританія), та Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла (Німеччина) — так само, як і учасники, присвятили обговоренню цієї теми цілий день.

Модератор форуму, міжнародний оглядач Бі-Бі-Сі Ліз ДОУСОН, до якої звернувся «День», вважає обрану тему актуальною: «Всі учасники, як з України, так і не з неї, відзначають, що демократія — це найкраща «картка» безпеки для захисту країни. Вона захищає державні інституції, бажання людей і робить країну міцнішою», — пояснює важливість теми.

Прикметно, що серед присутніх не було жодного представника української влади. Хоча серед заявлених значилися міністр економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко і заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін.

А от серед численних іноземних гостей у дискусіях взяли участь міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер (2007—2010 рр.) і його колега з Чеської Республіки Карел Шварценберг, віце-прем’єр-міністр Грузії Гіоргі Барамідзе, які також виступили з промовами.

Карел Шварценберг, виступаючи на пленарній сесії «ЄС з Україною чи без?», вкотре нагадав, що ЄС не прийме Україну, допоки її суди і надалі лишатимуться заангажованими політично. «У Європейському Союзі склалося таке враження, що судова влада в Україні працює за політичним замовленням, що робить неможливим майбутнє членство країни в ЄС», — сказав Шварценберг. Але попри наявність багатьох політичних перешкод в Україні спостерігається «певний політичний розвиток», а також вона є «однією з дуже важливих країн у Європі» і «має надійне майбутнє». Чеський міністр також підкреслив, що для Євросоюзу, який є «політичним проектом», дуже важливими є «питання прав людини і політичних свобод».

«Але не треба забувати, що свободу і демократію не можна зупинити раз і назавжди», — сказав чеський дипломат, закликавши боротися за ці цінності щодня. Шварценберг також наголосив, що демократія має бути невід’ємною частиною будь-якої держави. «Якщо немає верховенства права, немає реальної демократії, немає належного врядування, то навряд чи така країна має шанси стати членом ЄС», — резюмував чеський міністр. Заразом він також підкреслив, що світова економічна криза не зупинила ідей розширення ЄС.

Зі свого боку віце-прем’єр-міністр України (2007—2010 рр.) Григорій Немиря вважає, що однією з причин, які ускладнюють демократичний розвиток України, є «сильний вплив пострадянської культури». Водночас політичним силам в Україні необхідно об’єднатися, на його думку, оскільки без цього не можна нормально проводити успішну зовнішню й внутрішню політику, «якщо вона заснована на політичній параної». «Найбільша загроза для свободи виходить зсередини, не ззовні. Ми маємо починати самі з себе. Особливо зараз, після парафування Угоди про асоціацію», — відзначив Немиря.

Схожу ідею підтримує і заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «ЄС зараз не готовий прийняти Україну, — каже Чалий. — Отже, Україна має час, щоб попрацювати». Утім, важливим кроком є і парафування Угоди про асоціацію з ЄС, «яка має стати частиною українського законодавства». «Європейська інтеграція — не для Януковича, не для уряду. Це — для українського суспільства», — сказав він.

А ось лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк вважає, що для просування в Україні європейських цінностей потрібно докласти «величезних зусиль». «І багато залежить від народу. Якщо хтось скаже, що кілька політиків можуть змінити весь політичний ландшафт, — це неправда. Лише люди можуть привнести ці зміни», — наголосив Яценюк. — ...Україна буде демократичною країною. І це завдання всіх 46 мільйонів українців». Він також додав, що «демократія — це не лише слово». «Це вільно обрана, підзвітна, некорумпована влада, соціальна рівність, вільна і конкурентоспроможна економіка, верховенство права», — сказав він.

Яценюк також згадав і про досвід помаранчевої революції: «Люди дійсно розуміють, що означає свобода слова та взагалі свобода. Вони усвідомлюють, що можна переобирати владу і не боятися її». Наступні ж парламентські вибори політик вважає «шансом для змін»: «Не лише появи нових прізвищ в уряді та парламенті, але зміни стандартів і всієї системи». Водночас під час прес-брифінгу із міністрами закордонних справ Чехії і Франції Карелом Шварценбергом і Бернаром Кушнером лідер «Фронту Змін» наголосив і на важливості парафування і підписання Угоди про асоціацію. «Проте від парафування до підписання дуже далека дорога. І абсолютно зрозуміло, що угоду не буде підписано доти, доки в Україні не буде відновлено демократію, не пройдуть чесні й прозорі вибори й доки не буде зупинено політичних переслідувань», — заявив український політик.

Окрім демократії, на форумі торкнулися проблеми та стану безпеки у Чорноморському регіоні (ЧМР), а також наслідків арабської весни.

На думку віце-прем’єра Грузії Гіоргі Барамідзе, проблема Чорноморського регіону полягає в менталітеті «деяких людей» в Кремлі. Вирішення цієї проблеми грузинський віце-прем’єр вбачає в тому, щоб усі країни поважали норми міжнародного права, суверенітет, територіальну цілісність та свободу вибору окремих країн. Крім того, за його словами, існує потреба у «зміні менталітету людей, які хочуть створити сферу впливу і підштовхувати інші країни, щоб вони стали членами такої організації чи іншої».

На пленарній сесії «Демократія чи революція?» йшлося про наслідки арабської весни. Чи справді перетворення у низці країн Північної Африки та Близькому Сході призведуть до демократії? На це запитання намагався відповісти віце-президент з питань аналізу і стратегії Freedom House Крістофер Волкер (США). На його думку, ці зміни значні, але «не слід сприймати як швидкий прихід інституційної демократії». «Натомість розпочинається період, упродовж якого авторитарні та поставторитарні системи вступають у нову фазу їхнього розвитку, котрий необов’язково призведе до демократії», — вважає Волкер.

Підбиваючи підсумки наприкінці другого дня форуму, старший науковий співробітник Chatham House Джеймс Шерр відзначив, що «Україна має право на те, щоб залишатися незалежною країною — демократична вона чи ні. Ніяка країна більше за Україну не має такого права вступити до Євросоюзу після підписання Угоди про асоціацію. Але це рішення залежить від інших суверенних держав і представницьких органів». На практиці ж, за словами Шерра, все буде залежати від стабільності в Україні і від того, наскільки вона добре захищатиме свої цінності та інтереси.

«Демократія втрачає свою легітимність, якщо вона не супроводжується хорошим управлінням. Якщо демократія і має майбутнє, то лише за наявності такого управління. Сподіваюся, що в майбутньому на цьому майданчику ми приділятимемо більше часу дискусіям щодо управління, а не демократії», — резюмував Шерр.