Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Неоднозначне нагородження

Чому Нобелівська премія миру викликала дискусії?
15 жовтня, 2013 - 12:46
ГОЛОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ ЗАБОРОНИ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ АХМЕТ УЗУМЧУ НА ПРЕС-КОНФЕРЕЦІЇ В ГААЗІ 9 ЖОВТНЯ 2013 РОКУ / ФОТО РЕЙТЕР

За традицією в жовтні науковий і культурний світ чекає номінації лауреатів найпрестижнішої міжнародної нагороди. Нобелівські премії щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або видатний внесок в культуру або розвиток суспільства і названі на честь їхнього засновника, шведського інженера-хіміка, винахідника і промисловця Альфреда Бернхарда Нобеля. За його заповітом премії присуджуються у медицині або фізіології, фізиці і хімії, літературі, економіці, а також називається ім’я лауреата Нобелівської премії миру.

Остання є найвідомішою і найавторитетнішою міжнародною нагородою в галузі суспільно-політичної та гуманітарної діяльності. Прийняття рішення про присудження премії миру довірено Норвезькому Нобелівському комітету, члени якого обираються стортинґом Норвегії з числа норвезьких громадсько-політичних діячів, але вони повністю незалежні від парламенту в ухваленні рішення про лауреата. Премія миру може присуджуватися як окремим особам, так і офіційним і громадським організаціям. Першими лауреатами премії стали Жан Анрі Дюнан, швейцарський підприємець і громадський діяч, засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста, і французький економіст Фредерік Пассі.

В цьому році лист кандидатів на премію миру був дуже довгим. Хоча його не публікують, але, за повідомленнями преси, включав близько 259 кандидатів — абсолютний рекорд за всі 112 років її існування. У минулому році їх було дещо менше — 241.

Лауреатом Нобелівської премії миру цього року стала Організація по забороні хімічної зброї (ОЗХО). Як сказано в рішенні комітету, «за величезні зусилля з ліквідації хімічної зброї». В списках фаворитів вона з’явилася в найостанніший момент — після того, як її фахівці приступили до ліквідації сирійських хімічних арсеналів.

Рішення щодо присудження Нобелівської премії світу досить часто викликали дискусії. Так було минулого року, коли премію отримав Європейський союз. Критики тоді відзначили, що ця організація не завжди забезпечувала мир.

Безсумнівно, що на рішення Норвезького Нобелівського комітету вплинула домовленість між Росією і США про знищення сирійської хімічної зброї. Технічно виконання цього завдання покладено на Організацію по забороні хімічної зброї. Передбачається, що повністю світ позбудеться більш ніж тисячі тонн вкрай небезпечних хімічних речовин тільки влітку майбутнього 2014 року.

ОЗХО було створено в квітні 1997 року після вступу в силу Конвенції про заборону хімічної зброї. Головним завданням організації є забезпечення контролю за дотриманням заборони на використання хімічної зброї, ліквідації його запасів, сприяння розвитку співробітництва в області мирного хімії, допомога державам у забезпеченні захисту від хімічної зброї, забезпечення нерозповсюдження хімічної зброї.

Інспектори організації діють тільки в країнах, які підписали Конвенцію. Їх робота починається тільки після виконання відповідних політичних умов. З цієї точки зору, при всій важливості процесу знищення хімічної зброї та контролю над ним, важко вважати, що саме ця організація зробила важливий внесок у справу миру. Зрозуміло, що без домовленості між Москвою і Вашингтоном та відповідного тиску на Дамаск ОЗХО нічого не могла зробити з сирійською хімічною зброєю, і ні про який внесок у справу миру не можна було б взагалі говорити.

Політична складова в рішеннях комітету з присудження премії миру була завжди. Занадто близько співвідноситься це з реальністю. Проте особливо помітною вона стала в останні роки.

Досить довго експерти в цьому році прогнозували присвоєння премії 16-річній пакистанській дівчині-правозахисниці Малале Юсуфзай і конголезскому гінекологу Дені Муквеге, що спеціалізується на допомозі жертвам групових зґвалтувань.

Малала Юсуфзай викликала на себе гнів ісламістів своєю боротьбою за права жінок. Дівчинка вела в інтернеті блог для Бі-Бі-Сі, в якому розповідала про те, як живеться жінкам в Пакистані. На початку жовтня минулого року Юсуфзай поверталася додому на шкільному автобусі, на який було скоєно напад. Дівчинка отримала важке поранення в голову, її доставили в критичному стані у військовий шпиталь міста Пешавар, проте вона вижила. За день до оголошення рішення Норвезького нобелівського комітету прийшло повідомлення, що Малала Юсуфзай стала володаркою премії Європарламенту імені Андрія Сахарова «За свободу думки».

Доктор Дені Муквеге присвятив своє життя допомозі жінкам, зґвалтованим у Демократичній Республіці Конго бойовиками і солдатами. У 1999 році він брав участь у створенні госпіталю в місті Букаву, що став притулком для тисяч нещасних жінок. У минулому році Муквеге намагалися вбити — йому довелося бігти в Європу.

У число інших фаворитів експерти включили і китайського дисидента Ху Цзя, який починав свою діяльність як активіст боротьби за охорону навколишнього середовища, займався проблемою СНІДу, а потім підключився до суспільно-політичної проблематики. У квітні 2008 року Ху був засуджений до 31 з половиною роки ув’язнення, але у 2011 році був звільнений.

Хтось високо розцінював шанси стати лауреатом премії світу-2013 й інформатора WikiLeaks Бредлі Меннінга, який тепер просить вважати його жінкою по імені Челсі Меннінг. Зарахування останнього до фаворитів можна вважати простою спекуляцією і піарівським ходом.

В Росії дуже розраховували на те, що лауреатом виявиться хтось з трьох претендентів: голова Московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва, правозахисниця Світлана Ганнушкіна і виконавчий директор Асоціації «Голос» Лілія Шибанова.

Зазначимо, що з певного моменту лунали голоси про висунення в кандидати Володимира Путіна саме за розв’язання проблеми сирійської хімічної зброї. Швидше це була спроба в черговий раз сподобатися національному лідеру, оскільки прийом кандидатур закінчився в лютому, а Путін ще не встиг розгорнутися зі своїм мирним внеском.

Повернемося до політики. Її вплив на рішення Нобелівського комітету проявляється в тому, що все частіше премія присуджується не конкретним людям, а організаціям. При цьому їх внесок в зміцнення світу не завжди очевидний. Більш того, премія дається не за те, що зроблено, а як би авансом. В принципі, це прямо суперечить духу нобелівських нагороджень і заповіту засновника премії. Було б дивно, якби вчених почали нагороджувати не за конкретні досягнення, перевірені на практиці, а за ймовірні результати.

У цьому сенсі цікаво порівняння з присудженням премії з фізики. У цьому році її отримали Пітер Хіггс і Франсуа Енглер. У фундаментальних статтях у 1964 році перший передбачив існування особливої елементарної частинки, яка була названа бозоном Хіггса. І тільки після того, як на Великому адронному колайдері експериментально було підтверджено існування частинки, фізики отримали заслужену нагороду. Не раніше.

Сирійську хімічну зброю ще не знищено, і як відбуватиметься цей процес — не дуже зрозуміло, а премію вже присуджено. Навряд чи це сприяє авторитету важливої міжнародної нагороди.

Досить різко висловився російський політолог Станіслав Бєлковський: «З плином часу йде процес виродження Нобелівської премії миру, рішення диктуються міркуваннями політкоректності, а не конкретного внеску в справу боротьби за мир».

Чи так це — покаже майбутнє, але ознаки такого процесу очевидна.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: