Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Роман ШПЕК: Україна має стати ефективнішою

23 січня, 2007 - 00:00
РОМАН ШПЕК / ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Постійний представник України при Європейському союзі Роман Шпек вісім років перебуває у Брюсселі і здобув репутацію чудового посла і патріота, який невтомно працює над тим, аби захищати інтереси своєї країни у «серці» Євроспільноти. «Він знає Євросоюз краще, ніж будь-хто в Україні. Він — реаліст, тому знає, що може бути зроблено і що ні.» Саме так його характеризує Пірка Тапіола, чільний радник Хав’єра Солани. Будучи гостем брюссельської студії Бі-Бі-Сі український посланець пояснив, що він прийшов у серйозну економіку, здобувши ступінь магістра ділової адміністрації з зовнішньоекономічних відносин в Інституті менеджменту, створеному Богданом Гаврилишиним. Коли Україна вступить до ЄС і що потрібно для цього зробити? Як впливають на шанси України на шляху євроінтеграції суперечки верхівки влади — між прем’єром і Президентом щодо питань зовнішньої політики? Яке місце може зайняти Україна у світовій системі розподілу праці, чи не стане вона лише постачальником живого товару? Про все це розповідає представник України у Європейському Співтоваристві. (www.bbc.ua)

— Існує така думка, що Китай і країни Індокитаю у майбутньому будуть світовими виробниками, Америка — світовим споживачем, а Європа — світовим музеєм. На вашу думку, в цій схемі, яке місце займе Україна. Чи вона так і залишиться поставщиком живого товару для Європи?

— Для того, щоб Україна зайняла своє місце між сильними державами, ми повинні здійснити кроки, які виведуть Україну на рівень ефективної, діючої демократії, ефективної моделі соціального розвитку і все це повинно ґрунтуватися на ефективній на конкурентноздатній економіці. Чому європейський вибір такий важливий? Тому що західна модель краща, ефективніша за моделі, що існують на Схід від України. Західна модель — це не географічний рух, це рух до кращого законодавства, до ефективнішої економіки, до справедливішої судової системи. Усе це дозволить нам розвинути якості, які в нас є. Це дозволить нам не стати відвідувачем європейського музею, а розвивати взаємини з окремими країнами і знаходити своє місце.

— Коли все ж таки Україна вступить в Європейський союз? Бо ми від Європи у багатьох відношеннях знаходимося ще досить далеко. Що нам найперше треба зробити?

— Найперше, нам потрібно почати відчувати себе європейцями. Найперше, людина будує себе, свій світогляд, свої відношення до суспільства, до закону і порядку. Якщо ми будемо почувати себе, що ми європейці по духу, тоді нам буде легше скоротити відставання у галузі економіки, бо ми відстаємо від Європи на десятки років.

— Але конкретніше… Які найбільші перешкоди вступу України до ЄС?

— Розвиток суспільства, конкурентноздатність економіки, енергоефективність економіки. Для прикладу — в Україні для виробництва однієї тони сталі використовується всіх видів енергії у 5 разів більше, ніж в країнах Європейського Cоюзу. Це впливає на рівень заробітної плати, це впливає на рівень доходів місцевих органів влади, це впливає на соціальний рівень самих робітників. Продуктивність праці в Україні значно нижча у порівнянні з країнами ЄС. Тільки ефективна економіка і сильна самодостатня держава буде здатна бути у Євросоюзі. З європейським вибором ми беремо на себе свідомий вибір, чи буде наша країна здатна у ЄС витримати конкурентний тиск з боку більш високорозвинених економік, коли ми будемо з ними в одному економічному просторі.

— Росія не дасть Україні вступити до Євросоюзу — що треба зробити, щоб цього позбутися? Чи не здається вам, що Європа дедалі більше залежить від російських енергоносіїв і заради свого блага буде тримати нас на відстані?

— Я б сказав, що треба більше покладатися на себе, аби ми були сильнішими в економічному плані, щоб стан розвитку суспільства та інститутів давав право Україні проводити свою зовнішньополітичну лінію, яка повинна відповідати інтересам народу України. Україна може бути сильнішою за Росію по використанню енергетичних ресурсів. Україна не повинна боятися когось чи чогось. І якщо Україна буде ефективною і послідовною в досягненні своїх цілей, то Європейський Союз підтримає такі наміри України. Я не погоджуюся з тим, що Росія може перешкодити Україні, головне, щоб Україні не перешкодили самі українці.

— Представники української харчової промисловості стурбовані тою конкуренцією, яка може постати в результаті євроінтеграції. Вони бояться Євросоюзу, наприклад, стосовно м’ясо-молочної промисловості…

— Тут передовсім проблема в ефективності. Український чорнозем Кіровоградської області знаходиться в Палаті мір у Парижі, як еталон найродючішої землі, але ми з такого чорнозему збираємо у два-три рази менше, ніж європейці збирають на суглинках. Про яку конкурентноздатність можна говорити, якщо ефективність нашої економіки така низька.

— Якщо порівнювати Україну з Румунією і Болгарією, багатьох цікавить той факт, що ті країни стали членами Євросоюзу… Чому Румунія випередила Україну?

— Їх прийняли до Євросоюзу, але я не сказав би, що вони стали членами ЄС у повній мірі, вони не відповідають навіть середньому рівню країн ЄС. Після розвалу Радянського Cоюзу, керівники Європейського союзу 1993 року прийняли рішення про поступове розширення ЄС і залучення до нього інших країн. Тоді було прийнято політичне рішення, що ЄС буде поступово поглинати країни Центральної і Східної Європи. Це політичне рішення впроваджується. Іншого немає. Але те, як відбулися перетворення на теренах Центрально-Cхідної Європи, те, що побачили громадяни ЄС, тепер уже «старих» країн, не дозволяють говорити про подальше розширення. Знаєте, у Радянському Cоюзі йшов такий бразильський телесеріал «Багаті теж плачуть». Тепер ми можемо це перенести на реальності сьогоднішньої політики — ЄС наштовхнувся на дуже серйозні проблеми. Як політична потуга, він функціонує не так добре, як розраховували раніше. Немає спільної зовнішньої політики. Монетарний союз не так швидко розвивається…

— При такому «букеті» проблем, де ж це все лишає Україну? Днями повинна відбутися зустріч представників України і ЄС щодо переговорів із питання поглиблення засадничої угоди. Ви — реаліст. Чи буде така поглиблена угода і в чому буде її поглиблення?

— Мій реалізм полягає в тому, щоб воно відбулося взагалі і були враховані ті пропозиції, яких прагне Україна. Але вже є певні позитивні ознаки — за результатами наради на рівні послів, яка відбулася у четвер, можна говорити, що Євросоюз готовий враховувати українські побажання і хоче продемонструвати щирість по відношенню до України.

— Наскільки реальна угода про зону вільної торгівлі?

— Угода про зону вільної торгівлі буде серцевиною нової угоди. Крім того, там будуть закладені положення, які будуть передбачати поступову інтеграцію української економіки до тих чи інших європейських галузей, які будуть визначені як пріоритетні. Участь України в енергетичній політиці, в енергопостачанні, стане важливою частиною цієї угоди.

— Ваші колеги в Брюсселі вважають, що найкраще з усіх в Україні саме ви знаєте не лише Євросоюз, а також ситуацію в українській політиці, маєте гарні контакти. Але на верхівці влади в Україні вже тривалий час неспокійно, і тому хотілось би знати, як впливають на шанси України на шляху євроінтеграції суперечки на верхівці влади, те, що часто називають перетягуванням політичного канату між прем’єром і Президентом. Як це сприймають у Брюсселі, як це впливає на шанси України?

— Якщо суперечки чи перетягування канату направлені на досягнення прогресу, то це сприймається однозначно позитивно, але якщо тільки з’ясування стосунків чи повноважень, це має негативний вплив на розвиток наших стосунків. На сьогоднішній день на засіданнях, які заплановані на рівні директорів, міністрів закордонних справ, засідання Комітету з питань співробітництва України з ЄС, які будуть відбуватися з 25 січня по 6 лютого, учасники з європейського боку будуть привертати увагу своїх колег, що вони хотіли б мати чіткі уявлення про механізм прийняття зовнішньополітичних рішень України. Їх не цікавить розподіл повноважень, але для них має бути одне трактування всіма учасниками процесу щодо цього механізму.

— Чи розуміють у Брюсселі, хто в Україні зараз перший господар, хто несе першу політичну відповідальність і керує основними питаннями країни?

— Не цілком розуміють. Знають, як це розписано в Україні відповідно до чинного законодавства, але практика прийняття рішень викликає запитання.

— Як сприяє відносинам невизначеність з міністром закордонних справ України і кого бачить гість на посаді міністра закордонних справ у майбутньому?

— Ця невизначеність впливає на міжнародний авторитет, імідж України, але ще більше це впливає на невизначеність щодо механізму прийняття рішень в галузі зовнішньої політики, і я вірю, що Президент України зможе скористатися своїм правом щодо міністра закордонних справ. Ми повинні з жалем спостерігати за цим процесом, але вірити, що в рамках чинного законодавства рішення Президентом буде прийнято. Ті положення, які записані в Універсалі і підписані і Президентом, і прем’єр-міністром, дадуть можливість прийняття рішень на вищому державному рівні, та ситуація навколо міністерства і міністра врегулюється, і Україна не розчаровуватиме своїх палких прихильників щодо подальшого співробітництва.

— Вважається що корупція також є однією з перешкод на шляху євроінтеграції. Таке враження, що корупція в масовій свідомості стала таким звичним явищем, що там її обговорюють мало не у світських розмовах, як у Британії обговорюють погоду. Обговорюють, що скільки коштує, які посади, називаються шалені цифри, міліцію називають прибутковим підприємством. Наскільки вас усе це турбує?

— З чим я з вами не погоджуся, це з тим, що корупція — це проблема на шляху інтеграції. Корупція — це проблема розвитку суспільства.

— Йдеться про претензії Євросоюзу — і не лише до України, а й інших країн.

— Напевне, ця проблема буде залишатися до того часу, доки будуть претензії з боку країн чи політиків Євросоюзу. Звичайно, треба щоб народ був нетерпимим до корупції, і законодавство, і практика застосування були більш ефективними. Безперечно, корупція перешкоджає нашому розвитку, розвитку співробітництва між Україною і закордонними партнерами і, головне, вона наносить велику моральну шкоду громадянам України.

— Коли українці можуть їздити до Польщі, Чехії, Словаччини — країн, які межують з Україною — без різних віз, чи можливо це без вступу до Євросоюзу?

— Урядом України у минулому році парафонава угода між Україною і ЄС щодо спрощення візового режиму. Я можу передбачити, що в першій половині року, напевне в червні, можна буде підписати угоду, яка після того повинна буде пройти ще ряд процедур. Я передбачаю, що до кінця року можна буде досягти вступу в дію цієї угоди. Угода ця дасть можливість скасувати візи для певної категорії громадян — це безперечно дипломати, та надати безкоштовні візи широкому колу громадян. Це в першу чергу — близьким родичам громадян, що законно проживають на території країн ЄС; учням, студентам, супроводжуючим їх викладачам, інвалідам, особам, які потребують невідкладної медичної допомоги; особам, які їдуть на поховання родичів; спортсменам, журналістам, науковцям, артистам, учасникам делегацій міст-побратимів, пенсіонерам і т. д. Але, на жаль, я не можу з повною відповідальністю сказати, що не доведеться заповнювати даних щодо фінансового стану, тому що такі вимоги відносно не лише громадян України, а й громадян інших третіх країн. Щодо до безвізового в’їзду, можу сказати, що політикою європейського сусідства, учасником якого є Україна, і угодою про спрощений візовий режим закладено як перспективна мета досягнення безвізового режиму між Україною і ЄС. А це вже більше залежить від нас в Україні, коли рівень життя, стандарти соціального захисту в Україні стануть такі, що наші громадяни будуть з почуттям власної гідності їхати в Європу — дивитись, вчитись, пересуватися з метою бізнесу, а не тільки в пошуках, як вижити або пережити скрутні часи, як це було на початку нашої незалежності.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments