Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Стрілянина як доля

Біда, що впала на тихий, багатий і благополучний Ньютаун, має ім’я, прізвище та вік, але більше — майже нічого
18 грудня, 2012 - 17:47
СІМ’Ї ЖЕРТВ ГОРЮЮТЬ БІЛЯ ШКОЛИ СЕНДІ-ХУК, ДЕ ХЛОПЕЦЬ ВІДКРИВ ВОГОНЬ ПО УЧНЯХ І ВЧИТЕЛЯХ ШКОЛИ НЬЮТАУНА, ШТАТ КОННЕКТИКУТ, У П’ЯТНИЦЮ, 14 ГРУДНЯ 2012 РОКУ, УБИВШИ 26 ОСІБ, ЗОКРЕМА 20 ДІТЕЙ. ЦЕ ОСТАННІЙ ЗІ ЗБРОЙНИХ ВИЯВІВ АГРЕСІЇ, ЯКІ СТАЛИСЯ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ ЦЬОГО РОКУ / ФОТО РЕЙТЕР
16 ГРУДНЯ 2012 РОКУ В ЛІСОВІЙ СМУЗІ ПОНАД ДОРОГОЮ БІЛЯ ШКОЛИ СЕНДІ-ХУК, БУЛО ВСТАНОВЛЕНО 26 ДЕРЕВ’ЯНИХ ФІГУРОК АНГЕЛІВ НА ЗНАК УШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ СТРІЛЯНИНИ, ЯКА СТАЛАСЯ У ШКОЛІ. У П’ЯТНИЦЮ ЗАГИНУЛО 12 ДІВЧАТ, 8 ХЛОПЦІВ І 6 ЖІНОК / ФОТО РЕЙТЕР

Біда, що впала на тихий, багатий і благополучний Ньютаун, має ім’я, прізвище та вік, але більше — майже нічого. Навіть фотографії Адама Ланзи, які було опубліковано скрізь, — п’ятирічної давності. Дівчина, що вчилася з ним у початковій школі, пригадала, що під час перерв він ні з ким не спілкувався, стояв самотньо, забившись у кут, червонів від напруження, виглядав злим і видавав якісь «тваринні звуки». Вона не здивована тим, що побоїще вчинив саме Ланза: «Мені все відразу стало зрозуміло, коли я дізналася, хто це».

Субтильна статура, кошлата зачіска — більше нічого не згадується. Був «болісно сором’язливий». Подорослішавши, намагався грати в бейсбол, але у нього нічого не вийшло. Він замкнувся остаточно, ні з ким не розмовляв, уникав дивитися в очі іншим. Єдиним його другом був лептоп — він не випускав його з рук ні на хвилину. В Америці таким людям важко. Тут треба мати вилуджену горлянку, міцні лікті й жодних комплексів. Сором’язливих просто ігнорують. У старших класах Ланза, як висловилась інша його однокласниця, flew under the radar — зник з поля зору, його перестали помічати.

«Я хочу, щоб люди знали, що він не завжди був чудовиськом», — додає однокласниця. Взагалі є відчуття, що люди, які знали його, підсвідомо намагаються хоч якось пояснити й виправдати його, знайти світлі сторони в його особистості. Водій шкільного автобуса пригадав, що одного дня розговорився з Ланзою про класичний рок, на якому той добре розумівся. Його тітка говорить, що Адам володів блискучим інтелектом.

Як все це схоже на Джеймса Холмса, що відкрив цього літа вогонь по глядачах «Бетмена» в Колорадо!

Експерти-психіатри дійшли думки, що тут у наявності всі ознаки синдрому Аспергера. Соціопат, інтроверт, біла ворона... За сприятливих обставин такі люди досягають набагато більшого за нахабних горлодерів.

Синдром Аспергера — далеко не вирок. У дітей, які страждають від нього, немає схильності до насильства. Але за певних умов вони культивують, пестять і плекають свою упослідженість, їхня образа на світ зростає до гіпертрофованих масштабів, і з’являється ідея помститися світові.

Батьки Адама подали на розлучення, коли йому було 16. Він впав у депресію. Із батьком не спілкувався останні два роки. Із старшим братом — відтоді як той виїхав із Ньютауна. Про його матір Ненсі сусіди й родичі говорять, що вона була вродливою, елегантною, товариською, самостійною й незалежною жінкою, яка в усьому звикла покладатися на себе. Вона усвідомлювала психологічні проблеми молодшого сина. На деякий час забрала його зі школи і навчала вдома. Можливо, вогнепальна зброя була одним із методів її домашньої терапії. Усі знали, що їй подобається стріляти. Її сестра помиляється, коли говорить, що Ненсі тримала удома свій арсенал для самооборони. Вона займалася з синами спортивною стрільбою по мішенях. Навчила на свою голову.

Поліція стверджує, що Адам Ланза захоплювався комп’ютерними стрілялками.

Передусім він застрелив матір. Прямо в ліжку. Чим вона завинила перед ним? Була занадто авторитарною? Накричала на нього вранці? Або він заздрив її умінню ладнати з людьми й не переживати через дурниці? Ми про це вже ніколи не дізнаємося.

До школи він приїхав одягнений у все чорне.

Раз на рік і палиця стріляє. Нова бійня активізувала дискусію про право на зброю, актуальну й для Росії, де ось-ось легалізують короткоствольну нарізну зброю. Проблема ця практично не згадувалася в ході президентської кампанії. Президент Обама після розстрілу в Ньютауні сказав, що для запобігання новим трагедіям необхідні якісь «вагомі дії» — ніхто не зрозумів, які саме. Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, енергійний прибічник посилення контролю за зброєю, розкритикував президента: замість незрозумілих заяв він має, на думку Блумберга, внести до Конгресу відповідний законопроект. Якщо він знову нічого не зробить, попередив Блумберг, протягом його другого терміну з вогнепальної зброї буде вбито 48 тисяч американців.

А оглядач CBS News Боб Шиффер, який висвітлював ще вбивство Кеннеді, вважає, що могутнього збройового лобі в особі Національної стрілецької асоціації у Вашингтоні всі побоюються: проти будь-якого члена Конгресу, який тільки слово скаже про це, буде кинуто «сотні тисяч» доларів.

Імовірно, мер Нью-Йорка керувався статистикою ФБР, згідно з якою з 2006 по 2010 рік включно від вогнепальної зброї в США загинуло 47 856 чоловік. Проте заради справедливості слід зазначити, що рейтинг США щодо цього не найвищий. За даними ООН, 2009 року в США на 100 тисяч населення припало 3,3 вбивства із застосуванням вогнепальної зброї, 2010-го — 3,2. У 14 країнах Західної півкулі цей показник набагато вищий: у Гондурасі — 57,6, на Ямайці — 42,2, у Венесуелі — 39 тощо. Не підтверджується й припущення про пряму залежність між доступністю зброї та частотою її злочинного вживання. У Швейцарії, де законодавство про контроль за зброєю ще ліберальніше, ніж у США, на 7,9 мільйона чоловік припадає 4,5 мільйона одиниць вогнепальної зброї, а кількість убивств з її застосуванням склало 2009 року 0,3 на сто тисяч населення.

І не варто демонізувати Національну стрілецьку асоціацію. Другу поправку до Конституції США, що гарантує американцям право носити зброю, можна скасувати лише за допомогою нової поправки, як це було свого часу з «сухим законом». Але якщо «сухий закон» до моменту скасування 1933 року втратив популярність, то з правом на зброю ситуація інша. Як показало опитування, проведене в серпні цього року після стрілянини з жертвами в Колорадо й Вісконсині, на користь другої поправки налаштовано дві третини громадян. Проте й у цьому, й в іншому аналогічному опитуванні більшість все ж висловлюється за суворіші обмеження.

grani.ru

Володимир АБАРІНОВ
Газета: