Чи буде війна в Косово

14 грудня у Львівської області урочисто відправили до миротворчої місії НАТО в Косово (KFOR) 40 військових. Як розповів журналістам командир українських миротворців Сергій Ковальчук, завданнями підрозділу, сформованого на базі Самбірського інженерного полку, буде забезпечення вільного пересування сил KFOR у зоні відповідальності, розмінування місцевості, відновлення інфраструктури.

Миротворча місія НАТО діє в Косово з 1999 року, згідно з резолюцією № 1244 Ради Безпеки ООН. Відтоді українські миротворці постійно є частиною міжнародного контингенту. Але нині, вперше за багато років, ротація відбувається за умов суттєвого загострення ситуації в частково визнаної республіці та навколо неї.

АРМІЯ КОСОВО

Одночасно з урочистими проводами миротворців на Львівщині, 14 грудня, в Косово відбувалися події, які змусили політиків та експертів всерйоз аналізувати й обговорювати можливість повернення регіону до стану «гарячої точки».

Йдеться про ухвалення косовським парламентом законів, які мають на меті перетворення нинішніх Сил безпеки Косово (фактично, поліцейського підрозділу) на повноцінну армію та реакцію на це рішення з боку Сербії.

На пленарному засіданні парламентарі затвердили Закон про Сили Безпеки Косово, Закон про службу в Силах безпеки Косово і Закон про Міністерство оборони. Голосування бойкотували депутати з партії «Сербський список», які представляють сербську меншину. Всі інші політичні сили були одностайно «за».

Косовські серби та керівництво Сербії зустріли новини з обуренням і занепокоєнням. Вони переконані: армія Косова створюється з прицілом взяття під контроль Приштини районів, які зараз фактично нею не контролюються, — це північні муніципалітети з переважно сербським населенням. Тому, на їхню думку, косовське військо, після його формування, буде неодмінно «кинуто» на північ, тобто проти сербів.

АРМІЯ СЕРБІЇ

Очільник «Сербського списку» Горан Ракіч зазначив на екстреній прес-конференції, що рішення Приштини про перетворення сил безпеки на армію є загрозою миру. Про настрої в середовищі косовських сербів промовисто свідчать деякі цитати із заяви політика: «Ми не боїмося, і ми залишимося тут», «Якщо дійде до якихось загроз, обіцяємо бути попереду нашого беззбройного народу і захищати наше право на життя», «Ми не самотні в цьому — держава Сербії з усіма нами, президент (Сербії) Александар Вучич неодноразово заявляв, що не допустить нападу на сербське населення».

Тези про можливість гарантування захисту з боку Сербії підтвердило і керівництво країни.

Одночасно з голосуванням у парламенті Косово президент Сербії Александар Вучич, міністр оборони Александар Вулін і начальник Генерального штабу Мілан Мойсилович відвідали — для постановки нових завдань — військові підрозділи, розміщені поблизу сербсько-косовського кордону (для Белграда він є не державним, а адміністративним).

За підсумками поїздки Вучич на брифінгу та Мойсилович у телеінтерв’ю заявили: Сербія має сили та можливості для захисту своїх громадян у Косово і Метохії.

Сербська армія готова відповідати на всі виклики, ризики і загрози, громадяни не мають причин для занепокоєння, заявив начальник Генштабу. За його словами, «в зоні безпеки вздовж адміністративної лінії» сербське військо має досить сил, і загалом оперативні можливості армії набагато міцніші порівняно з попереднім періодом. Сербський президент, звертаючись до сербів у Косово, заявив, що Сербія захистить їх, якщо хтось намагатиметься напасти на них. «Не хвилюйтеся, у разі спроби нападу на сербів Сербія матиме силу, щоб захистити вас», — підсумував Вучич.

АРМІЯ НАТО

Приготування Белграда до надання допомоги сербам у Косово (які були не так секретними, як демонстративними) змусили миротворців KFOR вдатися до застосування превентивних заходів. За день до голосування в парламенті Косово законів про армію, значні сили миротворчого контингенту перемістилися на північ, у сербські райони та на кордон із Сербією. Офіційно в KFOR заявили про проведення навчань, але де-факто це була передислокація живої сили і техніки в потенційно небезпечні райони.

Ці маневри мали нібито заспокоїти сербів — миротворці і за мандатом, і за визначенням мають підтримувати мир та спокій. Але через те, що йдеться про миротворчий контингент саме НАТО, сербське населення не сприймає його повною мірою як своїх захисників — усі тут пам’ятають, як 19 років тому через напад югославської армії на Косово Альянс бомбардував Югославію, в першу чергу — саме Сербію.

Показово, що під час інтерв’ю ведучий сербського телеканала прямо запитав начальника сербського Генштабу, чи вірить він, що НАТО захистить сербський народ. Мілан Мойсилович висловив надію на те, що так, НАТО буде робити це, і що його в цьому запевнили і керівництво KFOR, і керівники Альянсу в Брюсселі. Цими днями — це теж багато по що говорить — очільник Генштабу зустрічався особисто або мав телефонні розмови безпосередньо з військовим керівництвом миротворців та командуванням НАТО в Європі. Ще один промовистий факт — президент Сербії подякував Генеральному секретарю Альянсу за коректну реакцію на останні події.

Після голосування в косовському парламенті Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: «Я шкодую, що це рішення було прийнято... Хоча питання про перетворення Сил безпеки Косово у принципі має вирішувати Косово, ми чітко дали зрозуміти, що цей крок є невчасним». «Я знову закликаю як Приштину, так і Белград зберігати спокій і утримуватися від будь-яких заяв або дій, які можуть призвести до ескалації. НАТО продовжує підтримувати діалог під егідою ЄС між Белградом і Приштиною як єдине довгострокове політичне рішення для регіону», — зазначив генсек Альянсу, демонструючи миротворчі наміри очолюваної ним структури.

Саме позиція Північноатлантичного альянсу є на сьогодні визначальною для розвитку ситуації в Косово. Якщо НАТО зможе переконати сербів та албанців, що організація виконує роль миротворця, але, з іншого боку, постійно нагадуватиме «гарячим головам», що йдеться про найпотужніший у світі військовий блок, який має сили та ресурси для досить жорстких методів «миротворчої діяльності», то силового сценарію не станеться.

БРЮССЕЛЬСЬКА ДИПЛОМАТІЯ

Інша річ, що наявність неврегульованого по суті конфлікту створює постійні умови для протистояння, суперечок і загострень. У такій обстановці дуже легко створювати вибухонебезпечні ситуації, що можуть перетворитися на «гарячий» конфлікт. Але, на жаль, поки що кроків, які гарантували би поступове охолодження напруженої атмосфери, ніхто не пропонує.

Попередній мирний план, розроблений Європейським Союзом та який протягом останніх років був основою для перемовин Белграда і Приштини в Брюсселі, на сьогодні виглядає якось непереконливо.

З одного боку, маємо «партизанську війну» сербської дипломатії, в результаті якої Косово не змогло стати членом Інтерполу, і більш ніж десяток країн за останні місяці відкликали своє визнання його незалежності.

З іншого — маємо розв’язану у відповідь Приштиною торговельну війну із запровадженням 100% мита на сербські товари та демонстративне рішення про створення власної армії.

Очевидно, що нинішня ситуація якщо ще вийшла не повністю з-під контролю ЄС, то дуже близько підійшла до цієї межі.

У середу, 19 грудня, Високий представник Євросоюзу з питань зовнішніх відносин та політики безпеки Федерика Могеріні має зібрати в Брюсселі лідерів Західних Балкан, у тому числі запланована участь представників Сербії та Косово. У цій зустрічі візьме участь і Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган. Але чи буде ефект від запланованих переговорів — велике питання, тому що жодних нових, прогресивних ідей щодо урегулювання ситуації в регіоні Брюссель поки що не сформулював.

Отже, поки що основним гарантом миру на Балканах залишається НАТО і його передовий загін, миротворчий контингент Альянсу, в тому числі — 40 хлопців самбірського полку, які напередодні новорічних свят вирушили стерегти «пороховий підвал Європи».

P. S. Посольство Туреччини в Приштині підтримало перетворення Сил безпеки Косова на армію, заявивши, що це є суверенним правом Косова як держави. Про це повідомляє косовська Gazeta Express. Офіційна Анкара, згідно з останньою заявою, очікує, що трансформація відбудеться демократичним шляхом, відповідно до Конституції і в координації з НАТО, і що майбутня армія служитиме миру в регіоні. Посольство Туреччини в Приштині наголошує, що Анкара «надає миру і стабільності в регіоні великого значення й надалі підтримує продовження діалогу між Приштиною та Белградом».