Грецькі маневри

Після приходу до влади в Греції лівоцентристської партії «Сіріза» в багатьох експертів виникло занепокоєння щодо того, як поведе  себе новий уряд, і чи не призведе популізм політичної сили до руйнування єдності ЄС. А це має для України дуже важливе значення. Адже всі рішення у євроспільноті ухвалюються консенсусом. Тобто від однієї країни може залежати, чи буде введено нові санкції проти Росії, яка анексувала Крим і зараз веде війну на сході України. 

І буквально через декілька днів після формування уряду міністр закордонних справ Греції Нікос Котзіас під час візиту до Москви розповів, що серед групи країн зростає «невдоволення санкціями проти Росії». Які це саме країни,  Котзіас не уточнив. Натомість підкреслив: ЄС слід шукати «інших рішень», а Греція готова стати таким собі «посередником» між Кремлем та Брюсселем. Росія, за його словами, готова надати необхідну фінансову допомогу Афінам...

Виникає запитання, наскільки серйозною є загроза з боку Афін зруйнувати єдність Європейського Союзу, яка існувала останні дев’ять місяців, щодо запровадження санкцій проти Росії.  

На думку першого заступника директора Інституту світової політики Сергія СОЛОДКОГО, таким чином Греція «намагається виторгувати собі козирі з перегляду кредитних зобов’язань». «Російська карта використовується як своєрідний аргумент для того, щоб Німеччина прихильніше ставилася по переговорах про борги та заходи жорсткої економії, які було запроваджено п’ять років тому щодо Греції», — вважає Сергій Солодкий. Нагадаємо, що зовнішній державний борг Греції складає 315 млрд євро, тобто 176% ВВП країни.

«Існує уявлення, що Греція може скільки завгодно симпатизувати Росії, висловлювати своє обурення санаційною політикою щодо неї, але вона нічого не зробить, тому що в Німеччині вистачає важелів впливу. Достатньо одного дзвінка Ангели Меркель до керівництва Греції, щоб воно змінило свою позицію», — додає пан Сергій.

Між тим, на його погляд, Греція — «не в тій ваговій категорії», щоб опонувати ключовим країнам ЄС. Аргументи експерта — велика залежність Афін від фінансової допомоги та боргові зобов’язання, які не дають вести самостійну гру і, тим більше, «підривати єдність ЄС щодо російської агресії».

«Тим часом у ЄС можуть з’явитися країни, які можуть скористатися грецькою недалекосяжною риторикою. Маю на увазі Італію, Угорщину, Кіпр та ще низку країн, які мають слабкість щодо кремлівського шантажу чи «пряників». Греція може спричини ефект доміно, й інші можуть сказати: Греція намагається заблокувати продовження санкцій проти Росії, більшості немає, а отже,  давайте не порушуватимемо це питання. Ризик цього існує. З початку агресії в Україні Росія доклала максимальних зусиль для того, щоб діяти за принципом «розділяй і владарюй», — продовжує Сергій Солодкий.

Він також нагадав, що навесні минулого року Москва намагалася грати на грецькому чиннику. «Вище керівництво Росії зустрічалося з нинішнім прем’єром Алексісом Ципрасом. Так само можна пригадати й зустріч із представниками французького Народного фронту. Росія грала й надалі гратиме на деструктивних політичних силах ЄС», — вважає пан Солодкий.

Співрозмовник «Дня» наголосив, що Україна повинна «зважати і бути активнішою». «Треба пояснювати громадянам країн, де є недалекоглядні уряди, свою позицію і чого може вартувати скасування санкцій проти Росії. Треба пояснювати, що це — біда не лише України, а й усього континенту», — резюмував Сергій Солодкий.

Директор Центру міжнародних та європейських студій при університеті Кадір Хас — Дімітріос ТРІАНТАФІЛУ розповів «Дню», що грецьке суспільство розуміє, що обрало владу популістів. «Грецький уряд створює всередині країни образ як Давида, який перебуває в бойовій готовності і який сміливо зустрічає величезного монстра Голіафа, яким зображується безкомпромісна Німеччина. Це добре спрацьовує на втомлений та агресивно налаштований електорат. Але так не може продовжуватися, й прагматизм має перемогти, оскільки більшість у Греції готова оцінити, що вихід країни з єврозони спричинить подальшу маргіналізацію», — зазначив пан Тріантафілу.

Між тим, на його погляд, Греція може відмовитися від режиму жорсткої економії, якщо уряд Ципраса «знайде необхідне фінансування, щоб сплатити поточні борги». Експерт вважає, що Афіни досягнуть з Брюсселем компромісу, і греки «приймуть програму, зосереджену на реформах».

«Щодо питання про російські санкції, то не думаю, що позиція нинішнього грецького уряду якось різниться від тієї, яку мають інші європейські уряди (включаючи Німеччину), з огляду на небажання більш жорстких санкцій. Слід сказати, що небезпека невдоволення і розколу, яка існує в тій частині Греції, котра голосно заявляє, що представляє горду, незалежну країну, яка нікому не дозволить одягнути себе в гамівну сорочку, може створити подальші проблеми для і так вже важкого консенсусу щодо деяких ключових питань у міжнародній політиці», — додає Дімітріос Тріантафілу.

А от на пропозицію прокоментувати заяви Греції про те, що Німеччина має виплатити репатріації за Другу світову війну, пан Дімітріос відповів: «Проблема тут полягає в популізмі та потребі пошуку ворога, щоб виправдати свої проблеми. Як і багато інших невеликих народів, греки іноді захоплюються звинуваченнями інших, темних, сил, які не бажають їм добра, несправедливо з ними поводяться і цим самим вони обгрунтовують безліч проблем, з якими зіштовхнулася країна». За його словами, вимога репатріацій подається «як і боротьба за незалежність, яку вели греки, щоб позбутися нацистів». «Хоча манера, як подається ця справа про репатріації, у кращому випадку — сумнівна. З другого боку, все залежить від влади  — дражнити чи заспокоїти громадськість щодо цього питання», — зауважив пан Тріантафілу.