Вишиванка — це генетичний код нації
Леся Воронюк, поетеса, ініціатор Дня вишиванки

«Молотов» заради ЄС

Албанська опозиція хоче скинути уряд, що «заважає євроінтеграції»
14 травня, 2019 - 10:54
ФОТО РЕЙТЕР

Більш ніж 50 учасників антиурядових протестів у Албанії затримано, 84 особам пред’явлені звинувачення, зокрема й кільком опозиційним депутатам та членам керівництва опозиційної «Демократичної партії». Про це повідомляють регіональні ЗМІ з посиланням на албанську поліцію.

Такою була реакція влади цієї балканської країни на спалах насильства під час протестної акції в суботу, 11 травня. Протестувальники і раніше намагалися прорватися до урядових установ, але в цей день вони робили це більш жорстоко та цілеспрямовано. Багатотисячна демонстрація опозиції в столиці Албанії Тирані, перетворилася на спробу штурму офісу прем’єр-міністра Еді Рами, будинку парламенту та на зіткнення з правоохоронцями. Демонстранти руйнували поліцейські огорожі, кидали в працівників поліції та в урядові будинки каміння, петарди, «коктейлі Молотова». У відповідь правоохоронці застосовували сльозогінний газ та водомети. Внаслідок зіткнень постраждало 15 людей.

Найбільш активним учасникам протестів та організаторам акції висунуто звинувачення в нападі на посадових осіб під час виконання ними своїх обов’язків, знищення майна та володіння легкозаймистими речовинами.

Глава «Демократичної партії» Лулзім Баша звинуватив владу в насильстві, заявивши, що вона розпочала війну проти свого народу. Лідер опозиції пообіцяв продовжувати боротьбу, поки нинішній уряд, який протестувальники називають «кримінальною хунтою», не піде у відставку.

Опозиціонери не лише організують вуличні акції — значна кількість депутатів від опозиції деякий час тому демонстративно склала свої мандати. Але в правлячої коаліції в парламенті все одно залишилося достатньо багнетів для проведення результативних голосувань, і тому цей крок здебільшого мав символічне значення.

Ключовими вимогами опозиції є негайна відставка уряду Еді Рами, запровадження тимчасової влади, яка зможе забезпечити проведення вільних виборів, переобрання парламенту, після чого буде обраний і новий склад кабінету міністрів. Правлячу нині «Соціалістичну партію» та особисто прем’єра опозиціонери звинувачують у зв’язках із організованою злочинністю та в фальсифікації (за допомогою кримінальних грошей) останніх парламентських виборів.

Урядовці та провладні політики спростовують усі звинувачення і не збираються залишати свої посади.

Прем’єр-міністр Еді Рама після зіткнень у Тирані протестувальників із поліцією написав у соціальних мережах, що дуже засмучений діями опозиції. Він наголосив, що «коктейлі Молотова» не можуть завдати шкоди уряду, але вони завдають шкоди країні.

Мер Тирани Еріон Веліай, коментуючи фото з протестів, написав іронічний пост: «Це відбувається, коли ви дивитеся багато епізодів «Гри престолів» — єдиним інструментом влади здається вогонь дракону!», тим самим демонструючи скептичне ставлення до активності опозиції.

Президент Албанії Ілір Мета проголошує більш нейтральні заяви — з акцентом на утримання від насилля з двох сторін. Він закликав і протестуючих, і поліцейських утриматися від сутичок та насильницьких дій.

Європейський Союз категорично засудив насильство, спровоковане протестувальниками. У представництві ЄС у Тирані заявили: «Мирний протест — це головна цінність сучасної європейської демократії. ...Делегація Європейського Союзу закликає протестуючих та їхніх політичних лідерів показати відповідальність і стриманість. Необхідно вирішувати різні політичні точки зору через дебати й діалог».

Утім, опозиційні лідери переконані — Албанію роблять неєвропейською країною не картинки з акцій протесту, а «кримінальна» та «неєвропейська» влада. Вони переконані — саме очільники країни з сумнівною репутацією та відсутність реального прогресу в демократичних реформах є головними перепонами для початку процесу офіційного вступу країни в Європейський Союз.

Албанію було визнано як «потенційного кандидата» на приєднання до Євросоюзу ще 2000 року (до речі, в України такого статусу немає). 12 червня 2006 року було підписано Угоду про стабілізацію та асоціацію. 1 квітня 2009 року Албанія приєдналася до НАТО, й практично відразу — 28 квітня 2009 року — подала заявку на вступ до ЄС.

Статус країни-кандидата країна отримала в червні 2014 року, але розпочати офіційні переговори про вступ до Євросоюзу Албанія досі не змогла. (На відміну від Чорногорії та Сербії, які вже кілька років у активному та формалізованому євроінтеграційному процесі й під керівництвом ЄС виконують «кандидатську» програму.)

Очікувалося, що «зелене світло» старту приєднання Албанії до Євросоюзу буде «включено» в червні минулого року. Але рішення відклали через те, що деякі країни — члени ЄС, насамперед Франція та Нідерланди, вважали, що країна не зробила достатньо для утвердження принципів верховенства права й боротьби з організованою злочинністю. В червні 2018 року більшість фракцій нижньої палати парламенту Нідерландів навіть напряму заборонила уряду вести перемовини з Албанією про вступ до Європейського Союзу.

У травні цього року — ще до виборів у Європарламент — Тирана знов чекала позитивних новин із Брюсселя. Албанська влада розраховувала почати офіційні переговори з ЄС у червні — липні ц.р. Але досі гарантій, що це станеться, немає.

Ба більше, в середині квітня поточного року парламент Нідерландів доручив уряду звернутися до Брюсселя з вимогою відновлення візового режиму для громадян Албанії, який було скасовано 2010 року. Жодних практичних дій щодо цього ЄС не здійснив, але сигнал більш ніж зрозумілий — Стара Європа не в захваті від європерспектив Албанії.

Пробуксовка країни на шляху до Євросоюзу стала головною публічною мотивацією для нинішніх виступів албанської опозиції. Лідер опозиції Баша прямо каже: нинішній уряд Рами «тримає Албанію поза межами Європи». «Ми хочемо європейської Албанії!», — сьогодні цей лозунг, з яким балканська країна 1990 року повалила комуністичний режим, знов є популярним у мітингувальників.

Але урядовці та провладні політики впевнені — насильницькі протести опозиції лише псують імідж Албанії, створюють перешкоди для розвитку країни та заважають процесу євроінтеграції.

Так чи так, але очевидним є один факт: наразі приєднання до ЄС є об’єднуючою ідеєю і для албанської влади, і для опозиції. Але велике питання, як будуть розвиватися події в разі, якщо Брюссель знов «прокотить» Албанію та не стане розпочинати переговори про вступ до Європейського Союзу цієї балканської країни зі складною долею.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments