Ваші мертві обрали мене.
Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні

Північнокорейський цугцванг

Або Ще раз про «політику умиротворення»
5 вересня, 2017 - 10:01
ФОТО РЕЙТЕР

Ситуація на Корейському півострові продовжує загострюватися. Під час шостого ядерного випробування у Північній Кореї було підірвано атомну бомбу в 10 разів потужнішу, ніж скинуту на Нагасакі. Голова комітету з оборони парламенту Південної Кореї Кім Ян Ву заявив, що «останній тест бомби в КНДР, за оцінками, має потужність у 100 кілотонн, хоча це лише попередні дані». Останнє випробування проведено демонстративно, практично одразу після чергового заклику Ради Безпеки ООН.

І це ще не все. Як повідомляє офіційне північнокорейське інформаційне агентство ЦТАК, лідер КНДР Кім Чен Ин особисто оглянув розроблену водневу бомбу. Північнокорейське агентство стверджує, що КНДР вдалося розробити більш досконалу ядерну зброю, що є «знаковим кроком» у розвитку подібного озброєння у країні. У цьому самому повідомленні говориться, що нову розробку можна привести в дію навіть на великій висоті. Це своєрідний натяк на нещодавні випробування Пхеньяном балістичних ракет великої дальності.

►Становище, що склалося, дуже нагадує шаховий цугцванг. Хоч який би хід зробили сторони, ситуація лише погіршується.

Після оголошення Китаєм ембарго на торгівлю з КНДР більшістю товарів її експорту північнокорейський лідер Кім Чен Ин різко підвищив ставки. Чергові ракетні і ядерні випробування, здійснені явно проти бажання як Пекіна, так і Москви, демонстративний проліт північнокорейської ракети над Японією покликані продемонструвати, що Пхеньян нічого не боїться і готовий іти на крайні заходи. Жодне ембарго і навіть повне припинення зовнішньої торгівлі його не зупинить. Більш того, починається смуга непередбачуваності, якщо вживані проти КНДР заходи на півночі півострова можуть бути розцінені як загроза існуванню режиму або як початок прямого воєнного вторгнення.

У відповідь авіація Південної Кореї здійснила маневри з прицільним бомбометанням безпосередньо поблизу демаркаційної лінії по 38 паралелі. Було скинуто на полігоні бомби великої руйнівної сили, призначені для ураження добре захищених об’єктів. Річ у тім, що ще під час Корейської війни 1950—1953 рр. північні корейці як захист від американських бомбардувань використовували глибокі печери. Тодішня зброя їх уразити не могла. Чимало найважливіших військових, ядерних та інших об’єктів розташовані якраз у горах, що, на думку північнокорейських військових, забезпечує їх невразливість.

Зараз ситуація змінилася. На озброєнні як американської, так і південнокорейської армії є дуже потужні бомби, і згадані маневри з їх скиданням повинні були якраз показати зарозумілому пхеньянському лідеру, що не все так райдужно, як йому здається.

Ще одне повідомлення повністю вписується в ряд під назвою «ігри нервів». Як повідомляє впливова південнокорейська газета Chosun Ilbo (Корейський щоденник), у Сеулі за участю Пентагона розроблено план (OPLAN 5015), що передбачає «мобілізацію парашутно-десантних військ і морських піхотинців, щоб швидко повалити північнокорейський режим». Завдання полягає в тому, щоб зробити війну якомога швидкоплиннішою. За інформацією агентства AFP, план передбачає створення «групи обезголовлювання». До неї входить південнокорейський спецназ, команда №6 «морських котиків» ВМС США. Вона повинна швидко проникнути в Пхеньян і знищити лідера КНДР, хоча в самому плані про це прямо не говориться. Проте назва групи говорить сама за себе. Для потужного прикриття диверсантів південнокорейські військові позначили близько 1 тис. цілей довкола Пхеньяна, по яких буде завдано удари.

Цілком можливо, що такі плани існують, але звідси зовсім не випливає їх обов’язкове здійснення. Поки що це схоже на взаємні попередження і позначення так званої la mince ligne rouge — тонкої червоної лінії, яку не можна переходити в жодному разі. Інший варіант означає втягування у воєнний конфлікт із непередбачуваними наслідками.

►Що ж має світова спільнота щодо розвитку конфлікту відносно Північної Кореї.

По-перше. Невоєнні можливості впливу на Кіма з метою приведення його до відчуття реальності практично близькі до вичерпання. Залишається тільки оголосити повну морську блокаду, що не матиме тотальних наслідків. Китай навряд чи повністю припинить торгівлю з КНДР, хоча й скоротить її в рази. Аналогічно вчинить і Росія. Остання, ніби відповідаючи на санкції США, намагатиметься відігратися в Східній Азії.

По-друге. Кім першим на відкритий воєнний конфлікт не піде, але продовжуватиме і навіть посилюватиме свій ракетно-ядерний шантаж. Йому необхідні гарантії безпеки його режиму. Він не вірить у жодні договори і підписані зобов’язання з боку як США, Японії, так Китаю й Росії. Як доказ північнокорейська преса наводить долю Будапештського меморандуму, анексію Криму й агресію Москви на Донбасі. І жодні відмовки, що не можна порівнювати ці події, його не переконують. Тут США укупі з Великобританією отримали за свою безлику політику умиротворення агресора і зволікання з повноцінною підтримкою України.

По-третє. З попереднього випливає, що ні на яке ракетно-ядерне роззброєння Кім не піде. Ця зброя є гарантією не лише його особистої безпеки, а й непохитності в недалекій перспективі режиму в північній частині Корейського півострова.

►Усі сторони конфлікту опинились у дуже неприємній ситуації.

Для президента Трампа вона загрожує новими внутрішньополітичними проблемами. Показати свою слабкість і, тим більше, відступити він не може, оскільки це посилить тиск на нього керівництва Республіканської партії. Вашингтону залишається тільки посилювати заходи щодо безпеки Південної Кореї і Японії.

Для китайського керівництва свавілля Кіма — теж проблема, оскільки кидає тінь на його здатність впоратися зі своїм сусідом, який так залежить від торгівлі з Пекіном. Якщо друга країна світу не може закликати до порядку північнокорейського лідера, то хто повірить у грізну силу Піднебесної в спорах довкола островів у Південнокитайському морі. Додамо до цього й протистояння з Індією. Для Китаю показати свої можливості втихомирити Кіма зараз дуже важливо, і щось у цьому плані буде зроблено. Проблема в тому, що дуже далеко зайти Пекін не може, оскільки не хоче обвалити пхеньянський режим.

Росія теж у двоїстій ситуації. Їй хотілося б підтримати Кіма на зло Америці, але, з іншого боку, робити це проти дій Китаю вона не може. Як кажуть, і хочеться, і колеться. Швидше за все, Москва намагатиметься зіграти роль посередника, якщо Китай на це погодиться. За всіма ознаками, це навряд.

Хоча Корейський півострів і розташований далеко від України, розвиток подій там, особливо за негативним воєнним сценарієм, нас зачіпає. Все це відволікає увагу і ресурси, перш за все, Вашингтона від підтримки Києва. І цим обов’язково спробує скористатися Москва. Ракетно-ядерний шантаж Кім Чен Ина рикошетом може вдарити й по Києву.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments