Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Російська загроза і очікування ЄС

Які висновки потрібно зробити з ХІІ Форуму «Європа — Україна», який проігнорувала українська влада
29 січня, 2019 - 11:18
ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ФОРУМА

ХІІ Форум «Європа-Україна», що відбувся в місті Жешув (Польща) 24—25 січня і відбувався під гаслом: «Європа і Україна після 2019 року. Що варто продовжувати, а що треба змінити?», продемонстрував кілька речей. По-перше, польська сторона, яку представляли офіційні чиновники в багатьох панелях, чітко висловила свою позицію на доволі складні процеси в Європейському Союзі, сформулювала своє бачення процесів інтеграції особливо на регіональному рівні і наголосила на підтримці незалежності та територіальній цілісності і відкрито заявила про не сприйняття політичного проекту «Північний потік-2».

По-друге, західноєвропейські політики і дипломати, які були запрошені на цей форум, більше говорили про необхідність проведення реформ в Україні, насамперед у судовій сфері, про верховенство права, про свої очікування від президентських і парламентських виборів в Україні. Вони висловлювали побажання, щоб збереглась послідовність у діях України на зовнішній арені, зокрема на шляху до НАТО і ЄС, після парламентських виборів.

По-третє, дуже помітною на форумі була відсутність представників українського уряду, які відверто проігнорували цей важливий регіональний захід на користь Пінчуковського українського сніданку в Давосі. Натомість тут домінували представники опозиційних сил і, звісно, громадських організацій. І це є особливо дивним, зважаючи на те, що акцент на форумі, насамперед стосувався України, бо всі в Європі, зокрема наші сусіди хочуть знати, чого очікувати від України після важливих президентських і парламентських виборів.

«ОПОЗИЦІЙНІ СИЛИ НА ПОВНУ СКОРИСТАЛИСЬ МАЙДАНЧИКОМ, ЩОБ ЗАЯВИТИ ПРО ЗМІНИ...»

Тому зрозуміло, що опозиційні сили на повну скористались цим майданчиком, щоб заявити про своє бачення розвитку подій у ЄС, майбутніх стосунків із ЄС і НАТО та зміни, які стануться після їхнього приходу до влади.

Виступаючи на спеціальній панелі «Економічний вимір польсько-українських відносин у 2019 році. Розмова про політику», заступник фракції «Батьківщина», екс-міністр закордонних справ України Борис ТАРАСЮК заявив: «ми віримо в перемогу нашого кандидата на президентських виборах і в те, що ця політична сила здобуде найбільше голосів на парламентських виборах».

При цьому він послався на опитування громадської думки, яке свідчать про лідерство Тимошенко та ПО «Батьківщини» упродовж останніх двох років. Тарасюк також скористався можливістю розкритикувати чинну владу, яка намагається скомпрометувати кандидата від «Батьківщини».

Водночас український політик наголосив, що Тимошенко єдиний з більш ніж півтора десятка претендентів на посаду глави держави має конкретні відповіді на виклики, які постали перед Україною, що вже шостий рік веде війну з Росією.

Щоправда, він так і не розповів аудиторії, що саме конкретно пропонує Тимошенко для розв’язання конфлікту на сході України і як збирається повернути анексований Крим. Єдине, що він озвучив, це бажання розширити «Нормандський формат», включивши до нього США, Велику Британію, які, за його словами, як підписанти Будапештського меморандуму є відповідальними за територіальну цілісність України, а також Польщу.

На пряме запитання модератора, яких змін у зовнішній політиці слід очікувати у разі приходу до влади Тимошенко, Тарасюк зазначив, що зміни будуть і вони приведуть до більшої передбачуваності. Втім, з його відповідей не було зрозуміло, про які зміни йтиметься. Він також не відповів на запитання, як Тимошенко покладе край олігархічно-клановій системі правління в Україні.

Тарасюк лише запевнив, що Тимошенко буде останнім президентом України, в якого повноваження належатимуть канцлеру і не буде узурпації влади з боку президента. «Мало хто може звинуватити Тимошенко в захисті олігархів, навпаки вона виступала проти олігархічної моделі правління і практика може довести, що мої судження є правильними», — наголосив він.

«ПЕРШ НІЖ КАЗАТИ ПРО РОЗШИРЕННЯ ЄС ПОТРІБНО РОЗВИВАТИ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ НАРОДАМИ»

Серед західних представників найбільше запам’ятався емоційний виступ директора європейських досліджень імені Шумана, Голландія, Джефа ФАУНТЕНА, який нагадав історію створення європейського проекту. Він зокрема наголосив, що потрібно пам’ятати, що в основі будівництва Європейського Союзу лежить душа, духовні цінності, людська гідність, права людини, солідарність і субсидіарність. «Чомусь усі в Європі забули, що ЄС — це спільнота миру, людської гідності та рівності. Тому перш ніж говорити про розширення ЄС потрібно розвивати зв’язки між народами», — зауважив голландський експерт.

Джеф ФАУНТЕН, директор європейських досліджень імені Шумана, Голландія: Потрібно пам’ятати, що в основі будівництва Європейського Союзу лежить душа, духовні цінності, людська гідність, права людини, солідарність і субсидіарність. Чомусь усі в Європі забули, що ЄС — це спільнота миру, людської гідності та рівності. Тому перш ніж казати про розширення ЄС потрібно розвивати зв’язки між народами

На його думку, потрібно популяризувати європейський проект у самому ЄС і робити це наступним чином: проводити різні фестивалі, наприклад пива чи кухні, щоб люди в різних частинах Європи бачили, як збагатилось їхнє життя через зв’язки між країнами — членами ЄС і яким різноманітним є їхнє життя та культура.

«У СКАНДИНАВІЇ ВІДЧУВАЮТЬ ЗАГРОЗУ З БОКУ РОСІЇ»

Член Парламенту Швеції, представниця Поміркованої партії, віце-президент ПА ОБСЄ, віце-голова Комітету в закордонних справах у делегації ОБСЄ Маргарета СЕДЕРФЕЛТ зазначила, що в скандинавських країнах є велике усвідомлення про важливість України для безпеки ЄС. Більше того, вона додала, що в Скандинавії відчувають загрозу з боку Росії, яка постійно порушує повітряний та морський простір Швеції, наша Поміркована партія виступає і веде дебати за необхідність членства в НАТО. «Ми переконані, що санкції проти Росії, яка незаконно анексувала Крим і продовжує агресію на сході України слід подовжити», — наголосила пані Седерфелт.

«МИ НЕ ВІДЧУВАТИМЕМО СЕБЕ В БЕЗПЕЦІ, ЯКЩО СУСІДИ НЕ БУДУТЬ СТАБІЛЬНИМИ І ПЕРЕБУВАТИМУТЬ У БЕЗПЕЦІ»

Тим часом, екс-міністр оборони Словаччини, член Словацької національної ради Мартін ФЕДОР звернув увагу на такий аспект як поширення стабільності, миру і добробуту на сусідів Євросоюзу. «Ми не відчуватимемо себе в безпеці, якщо сусіди не будуть стабільними і перебуватимуть у безпеці», наголосив він. Цю думку словацький експерт повторював кілька разів. Водночас він висловив сподівання, що головування Словаччини в ОБСЄ допоможе якщо не покласти край війні на сході України, то сприятиме поліпшенню безпеки життя людям, які живуть поблизу лінії розмежування.

«БУДІВНИЦТВО «ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2» АЖ НІЯК НЕ ДЕМОНСТРУЄ ЄС ЯК ЗРАЗОК ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ»

Зі свого боку, віце-маршалок Сейму Республіки Польща Річард ТЕРЛЕЦЬКІ, говорячи про перспективи розширення, зазначив: якщо Україна хоче бути в ЄС, то має виконувати умови, зокрема угоду про асоціацію, навіть перебуваючи у стані війни з Росією, маючи частину своєї території окупованою. Разом з тим він звернув увагу на будівництво «Північного потоку-2» аж ніяк не демонструє ЄС як зразок вартий наслідування і тим паче виконання всіх його забаганок. «Ми усі німці, поляки, українці маємо створити прекрасний новий світ, у якому не буде відмінностей», — зауважив польський політик.

«ДЛЯ УКРАЇНИ Є БАЖАНИМ ПРИХІД ДО ВЛАДИ НОВИХ ПОЛІТИКІВ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ СТОСУНКУ ДО МИНУЛОГО»

Характерно, що з боку представників Старої Європи здебільшого йшлося про те, що Україна має провести реформи, втілити в практику  верховенство права і запровадити контроль за діями влади, яка повинна працювати на людей, а не використовувати свої повноваження у власних інтересах. На цьому зокрема наголошувала член Європарламенту від Німеччини Ребекка Хармс.

При цьому, зазначивши, що в самій Європі відбуваються дуже складні процеси, відбудуться парламентські вибори, вона висловила загальне побажання Євросоюзу про необхідність збереження в Україні після президентських виборів послідовності, або іншими словами безперервності у збереженні курсу на членство в ЄС і НАТО, продовженні економічних і політичних реформ.

Разом з тим німецький депутат вважає, що для України є бажаним прихід до влади нових політиків, які не мають стосунку до минулого. Зрозуміло, що це напряму стосується Юлії Тимошенко, яка двічі була главою українського уряду. Таке побоювання у західних експертів пояснюється тим, що лише політики не з системи можуть покласти край олігархічній клановій системі, яка досі домінує в українській політиці.

«В УКРАЇНІ ОБОВ’ЯЗКОВО ТРЕБА ЗАПРОВАДИТИ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯМИ ВЛАДИ»

Інший німецький дипломат, який добре знає Тимошенко за часів її прем’єрства, теж бачить загрози в її приході до влади. Співрозмовник також сказав «Дню», що в Україні обов’язково треба запровадити контроль за діями влади, який існує в Німеччині та Британії. Дипломат розповів, що через скандал з невиправданою розтратою коштів у Бундесвері найближчим часом змушена буде піти у відставку нинішній міністр оборони Урсула фон дер Лейен, яку ще півроку тому вважали ймовірним наступником Меркель.

«ЄС ТАК І НЕ ЗНАЙШОВ РЕЦЕПТІВ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ТОГО, ЩОБ ПОКЛАСТИ КРАЙ ВІЙНІ В УКРАЇНІ»

Підсумував польське бачення процесів у Європі Маршалок Сейму Марек КУХЦІНСЬКІ у завершальній панелі форуму під назвою «Центральна та Східна Європа в умовах політичних та економічних викликів». Зокрема він наголосив, що Польща робитиме акцент на регіональній співпраці у рамках Вишеградської четвірки. Більше того, він підкреслив, що співпраця в рамках ЄС має відбуватись на засадах рівних з рівними, вільних з вільними. Пан Кухцінські вважає, що помилкою буде розвиток різношвидкісної Європи, а також подальша федералізація Європи, як це пропонують деякі політики.

З іншого боку, маршалок Сейму звернув увагу на те, що ЄС так і не знайшов рецептів залучення до того, щоб покласти край війні в Україні і вирішити цей конфлікт.

«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2» Є ЛИЦЕМІРСТВОМ З БОКУ ЄС, ЯКИЙ ДОМОВЛЯЄТЬСЯ З РОСІЄЮ»

Говорячи про європейську солідарність, він зауважив, що багатші країни повинні ділитись з тими, хто потребує допомоги. І найголовніше, наголосив пан Кухцінські, торкаючись теми енергетичної безпеки, «Північний потік-2» є лицемірством з боку ЄС, який домовляється з Росією. «Фактично, це згода на те, щоб Україна не стала незалежною від Росії, і більше того, це загроза країнам Центральної та Східної Європи», — зазначив маршалок. На його думку, регіональна співпраця зробила Центральну Європу більш ефективною і саме такий шлях є шансом збудувати сильну стабілізацію в регіоні.

«НАШЕ МАЙБУТНЄ МАЄ БУТИ ТАКИМ, ЯКИМ МИ ЙОГО ХОЧЕМО, А НЕ БУТИ ЧАСТИНОЮ ВПЛИВУ ДЕРЖАВ ЗІ СХОДУ ЧИ ЗАХОДУ»

І, мабуть, прикладом для України, зокрема нинішньої влади, яка проігнорувала цей форум, можуть бути такі слова маршалка — польського спікера Сейму: «Ми робимо уроки з історії і вважаємо, що наше майбутнє має бути таким, яким ми його хочемо, а не бути частиною впливу держав зі Сходу чи Заходу». За його словами, Вишеградська група має більше співпрацювати з такими державами як Німеччина чи Франція. Зрозуміло, що разом цим чотирьом країнам легше відстоювати свою позицію в діалозі з такими старими членами Європи. «Ми можемо стверджувати, що стабілізація Вишеградської групи не лише сприяє стабілізації Центральної Європи, а й може бути добрим прикладом для забезпечення стабільності в східному сусідстві Євросоюзу», — переконаний пан Кухцінські.

Цікавим є й те, що польські чиновники, кажучи про успіх своєї країни після початку реформ у 1989 році не нав’язують свого рецепту, навпаки зазначають, що кожна країна, яка прагне до членства в ЄС і НАТО, має пройти власний шлях інтеграції до євроатлантичних структур.

На завершення хочеться додати, що, проігнорувавши такий форум, майданчик для обміну думками про майбутнє Європи, про необхідність активізації регіональної співпраці з представниками сусідніх країн, українська влада зробила собі погану послугу. Адже наочний приклад співпраці чотирьох наших сусідів членів Вишеградської групи демонструє, що разом легше досягати мети як членства в ЄС, так і в НАТО. Й навіть більше, захищати власні позиції в рамках європейського співтовариства, де диктують свою позицію, насамперед Німеччина та Франція, вплив яких ще більше зросте після виходу з ЄС Великої Британії.

Микола СІРУК, «День», Жешув, Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ