Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Цвяхи, портрети і цензура...

19 червня, 1999 - 00:00

«Заводій» цього вечірнього заходу — Андрій Курков, — сам забивав цвяхи, встановлював драбину, розливав шампанське й навіть створив фотопортрет Олеся Ульяненка. Впорядник розсипав блискітки абсурдистських мініатюр а-ля Хармс, галантно жартував, що «висіти поруч із такою красивою жінкою, як Оксана, дуже приємно», і висловив побажання в найближчому майбутньому побачити на цих же стінах цілу галерею фотопортретів інших «володарів». Оксана Забужко прочитала поетичну «джазову імпровізацію», яка одразу ж створила в київському підвальчику атмосферу «клубу шанувальників витонченої словесності». А ось Олесь був трохи пригнічений і похмурий: шампанське тільки нюхав і, сидячи на сходах, витримав перед заінтригованими гостями довгу паузу. Потім, без всілякого кокетства, розповів усім бажаючим, що йому «урізали» у Спілці письменників, де друкують його книжку, частину роману «Вогненне око». Так що, мовляв, часи цензури для української літератури ще не стали минулим, про яке можна писати мемуари.

Діана КЛОЧКО, «День»
Газета: 
Рубрика: