Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!
Микола Вороний, український письменник, перекладач, поет, режисер, актор

ДОСЛIДЖЕННЯ

30 січня, 2007 - 00:00

Дієта навіює смуток

Середньостатистична жінка проводить 31 рік свого життя на дієті. Незважаючи на попередження фахівців-дієтологів, що постійні дієти можуть насправді зробити вас повнішою, прекрасна стать у боротьбі за тим, щоб стати стрункішою, цих слів не чує. Як свідчить опитування, більшість людей, які після свят сідають на дієту, полишають цю витівку на третьому тижні. А той, хто сидить на дієті понад п’ять тижнів, незалежно від статі, не думає ні про що, окрім їжі, пише inopressa.ru. Сьєн Портер, дієтолог, повідомила, що суворі дієти, в основу яких покладено підрахунок калорій, часто навіюють смуток, примушують почуватися знедоленими і пригніченими. «Люди, які намагаються дотримуватися такого режиму, часто потрапляють під вплив нудьги чи пускаються в розгул, або ж повертаються до колишнього способу життя». Майже половина з опитуваних під час дослідження (1840 чоловіків і жінок) заявили, що в березні починають дотримуватися режиму схуднення — напередодні літньої відпустки. Приблизно стількох же респондентів надихає ідея, що скоро вони зможуть носити модний одяг. За словами Портер, успіх приходить лише тоді, коли не сподіваєшся отримати занадто багато і занадто швидко. «Якщо вас непокоїть зайва вага якоїсь певної частини тіла, сфотографуйте її на мобільний телефон, щоб знімок нагадував вам, якою великою вона була», — запропонувала дієтолог, додавши, що піші прогулянки також не завадять. Дослідження, замовлене Laughing Cow, компанією, яка виробляє сири, засвідчило, що 34% жінок вважають, що у співачки з пишними формами Шарлоти Черч — ідеальна фігура. «Люди хочуть позбутися зайвої ваги і для себе, і для здоров’я. Ожиріння може скоротити ваше життя в середньому на 9 років, і люди починають розуміти це. Однак схуднути на швидку руку ніколи не вийде», — наголосила Портер.

Які звуки нас дратують?

Завершилося дослідження, яке тривало цілий рік, із виявлення найогиднішого звуку. Перше місце дісталося звуку, зумовленому блювотою в людини, повідомляє inopressa.ru. Цей звук, відтворений для звукорежисерів актором, який використав відро і квасолю з банки, випередив такі звуки, як скрегіт нігтів по шкільній дошці, звук бормашини та дитячий плач. По всьому світу звук, який дістав перемогу, набрав 1,1 млн. голосів. Мікрофон, який фонить, дитячий крик і скрип поїзда поділили друге і третє місця, а завивання кота та дзвінок мобільного телефону посіли 12-е місце. Хропіння дістало дивовижно низьку оцінку, опинившись лише на 26-у рядку. У ході дослідження, яке проводив Тревор Кокс, професор інженерної акустики Салфордського університету, був проведений аналіз 34 звуків, розміщених на сайті www.sound101.org аби спробувати дати відповідь на запитання, чому деякі звуки спричиняють таку відразу.

— З точки зору науки ми не розуміємо, чому деякі звуки спричиняють таку огиду, але реакція на них — це частина нашої людської природи. У такому випадку ми, інженери, можемо встановити, що дратує людей і у ряді випадків уникати цих звуків або зменшити їхній вплив.

У ході дослідження з’ясувалося, що результати опитування у значній мірі залежать від статі. На 25 звуків жінки відреагували більш негативно, ніж чоловіки. А у числі двох найбільш жахливих для чоловіків звуків виявився дитячий плач. «Можливо, це пояснюється тим, що роль жінки — захищати себе та своїх дітей. Напевно, тому жінки спокійніше ставляться до звуку дитячого плачу», — вважає професор Кокс. Як і очікували дослідники, у списку лідирують звуки, які викликають відразу: блювота, кашель, плювок, плямкання й протяжний звук «пукаючої подушки». Неприязнь до подібних звуків частково формується завдяки особливостям нашої культури, почасти виникає у процесі еволюції й дозволяє уникати зараження різними хворобами. Загалом, неприємні звуки з віком починають сприйматися болісніше, однак за деякими позиціями картина є більш складною. Людям старшого віку плямкання здалося менш неприємним. Звук бормашини гірше за все сприймали діти у віці десяти років, і дорослі вікового проміжку 40—50 років. «У цьому віці найбільш вірогідна зустріч із бормашиною», — пояснює професор Кокс. Деякі вчені намагалися пояснити, чому людей так дратує, коли скребуть нігтями по шкільній дошці: говорили, що це рефлекс, пов’язаний із тим, що схожим звуком мавпи попереджають один одну про небезпеку. Однак цей скрегіт посів лише 16-е місце — між хлюпаючим носом і звуком пінопласту, який кришиться.

Газета: 
Рубрика: