Незважаючи на те, що 1995 року вона перенесла операцію на стегні, а
недавно після падіння зазнала ще однієї, вона вже знову на ногах, злегка
спирається на палицю, але, як завжди, елегантна в своїх неодмінних капелюшках
з вуаллю, низкою перлів на шиї й приколотою до одягу діамантовою брошкою.
1997 року вона була зайнята в 58 державних і благодійницьких заходах.
Офіційну програму Колоролеви-матері заздалегідь планує її особистий секретар.
Вона традиційно вручає трилисник ірландським гвардійцям після параду Гвардії
на День Святого Патріка. Вона обов’язково присутня на всіх Королівських
скачках, на торжествах з нагоди Дня народження Правлячої Королеви й на
щорічному Святі квітів. Королева-мати патронує Лондонське товариство садівників.
Крім таких щорічних заходів, Королева-мати бере участь у різних неофіційних
і недержавних заходах, святах, фестивалях, благодійницьких акціях.
Іноді вона просто виходить на вулицю, щоб зустрітися з простими англійцями
(на свій день народження вона робить це неодмінно — це вже традиція). Вона
каже, що спілкування з людьми — те джерело енергії, яке робить її молодою
й щасливою. Адже вона залишилася вдовою в 51 рік: її чоловік Георг VI помер
6 лютого 1952 року від раку.
Під час II Світової війни вона вимовила свою знамениту фразу: «Я рада,
що нас бомбили. (Букінгемський палац бомбили дев’ять разів — А.Ф.) Мені
здається, це дає мені право дивитися в обличчя лондонцям». Другою її знаменитою
фразою стала та, якою вона прокоментувала пропозицію евакуювати сім’ю під
час війни до США: «Діти не поїдуть без мене, я не поїду без Короля, а Король
не поїде ніколи!» Літні лондонці пам’ятають, як відразу ж після чергового
повітряного нальоту вона з’являлася серед руїн і згарищ, щоб допомогти
пораненим, як добра фея: кидаючи виклик війні, вона завжди одягала світлий
одяг, «щоб підняти дух моїх співгромадян...» Тодi вона була молодою й красивою
й не боялася нічого. А якщо й боялася, то ніхто не міг би здогадатися про
це, дивлячись на неї...
Сьогодні над Англією мирне небо й натовпи британців з букетами квітів
прийшли поздоровити свою «Королеву-матір». Приєднаймося до цих поздоровлень
і ми. І побажаймо Королеві Єлизаветі, щоб її м’яка усмішка осяяла і той
день, коли людство вступить у своє нове тисячоліття, адже це буде рік її
сторічного ювілею...






