Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Між «розчинити» і «вирішити»

Відома художниця Олена Турянська представила у Львові новий проєкт
6 жовтня, 2021 - 13:32

У львівському Музеї модернізму відкрилася виставка Олени Турянської «Розчинення». Оригінальна назва проєкту Solutio апелює до попередніх роздумів авторки (виставка з аналогічною назвою в галереї Closer, Київ, 2015), але також акцентує багатогранність поняття, закодованого в назві проєкту.

Solutio – з латини одночасно «розчинити» і «вирішити». В напрузі між цими двома поняттями Олена Турянська і шукає свою стежку, а в презентованому проєкті – ніби пропонує відвідувачам намацати й свою. Світло і темрява, їхня взаємодія, рух людського життя в часі й просторі, а також часопростір, гравітаційне поле, яке ми творимо своїми життями – ці категорії не вперше постають як точки зацікавлення художниці в її творчій практиці.

«Твори Турянської – це щось між реєстрацією і семантичним наповненням, – коли не до кінця є тим чи іншим, але водночас не є ані тим, ані іншим. Це щось поміж, щось, до чого неможливо доторкнутися, хоча ілюзія такої можливості є, існує на стику, в моменті наближення, але не в досяганні, тобто не конче в досягненні», – зазначила мистецтвознавиця та дослідниця Анна КОСТИРКО.

Роботи художниці водночас відтворюють і створюють світ. Її не цікавить дрібне, але вона дуже уважна до дрібниць. І тому в її проєкті відбувається перенесення і перетворення (навіть коли йдеться, здавалося б, про «просте» зображування). Це завжди мандрівка в себе, тут не вдасться лишень пройти повз.

Вона спостерігає за великим – за часом і простором. Можливо, тому її чорний затягує, як чорні діри. Але авторка не боїться вдивлятися в світову темряву і виміщаючи її з вугіллям, у власній таємничій техніці, врешті обертає її на світло. В цієї мандрівки немає конкретного пункту призначення; її призначення – досвід переходу. Рух як спроба розірвати зв'язок із простором. Знерухомленість як інтенсивне переживання часу.

Сама художниця твердить, що це – один із найбільш «логоцентричних» її проєктів: у ньому вона спирається на вірш «Епітафія» американської поетки Мерріт Меллой 1985 року. Компілюючи дві версії перекладу, мисткиня створює свою власну, третю, та інкорпорує текст у візуальний вимір, висікаючи його в традиційній для неї формі.

Оглянути проєкт Олени Турянської «Розчинення» в Музеї модернізму можна до 31 жовтня.

 

Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів, фото автора
Газета: 
Рубрика: