Не дитячий підхід

2 грудня 2006 року в місті Бухарест (Румунія) відбудеться конкурс дитячої пісні «Євробачення-2006». Нагадаємо, що заявки на участь у конкурсі приймали з 6 липня до 6 серпня, після чого професійне журі впродовж тижня відібрало 20 кращих виконавців, які пройшли в другий тур. Варто зазначити, що за цей час до оргкомітету Національної телекомпанії України надійшли понад 60 заявок. Але через певні неточності при заповненні анкет до конкурсу були допущені лише 57. 20 серпня на прослуховуванні в Києві члени журі визначили кращу десятку шляхом прослуховування демозаписів та перегляду відеоматеріалів, які надіслали учасники. Конкурсанти залишилися в столиці й під пильним наглядом авторитетних українських співаків активно готуються до виступу на третьому завершальному етапі. Як бачимо, особлива увага приділяється саме відбірковим турам, адже «Дитяче Євробачення» не має півфіналу. Отже, до фіналу Національного відбору пройшли Аліна Попова, Ольга Богатиренко, Юлія Гавриленко, Ілона Галицька, Вікторія Петрик, Назар Слюсарчук, Катерина Пащенко, Марія Яременко, Юлія Шпакевич та Марія Степаненко.

Як зазначив Євген Каленський, віце-президент Національної телекомпанії України, такий конкурс проходить в Україні вперше. «2006 рік оголошений роком дитини в нашій державі, тому досить символічно, що цього року стартувало дитяче «Євробачення-2006».

Junior Eurovision Song Contest — так звучить повна назва конкурсу, який майже не відрізняється від «дорослого» «Євробачення». Основна відмінність полягає лише в тому, що вік конкурсантів на час проведення Міжнародного Фіналу конкурсу має бути від 8 до 15 років. Виконавцями мають право бути діти з національністю країни-учасника або ті, які проживають у цій країні не менше двох із половиною років. Кожна дитина-виконавець може представляти лише одну країну-учасницю на рік. Учасниками конкурсу можуть бути діти, які ніколи не виконували соло, головної або другорядної партії на професійно записаному компакт-диску або ніколи не були професійно представлені іншим чином. До конкурсу допускаються лише пісні, які не були в комерційному випуску, не видавалися та не виконувалися публічно (текст та музика). Текст кожної пісні має бути складений та виконаний українською мовою.

Також існують і суворі вимоги до конкурсних пісень та їхнього виконання: автором пісні має бути дитина віком 8 — 15 років, її присутність на сцені — обов’язкова. На сцені має бути максимум вісім осіб (це також відмінність від дорослого «Євробачення», де дозволялася присутність шести осіб). Запропонована учасником до участі в конкурсі пісня має складатися з віршів та музики. До вересня 2006 року пісня не може бути комерційно реалізована. Тобто як об’єкт авторського права не може бути розповсюджена за допомогою інтернету, а також на будь-яких носіях (аудіокасети, CD, DVD тощо), шляхом продажу або іншим засобом передачі прав власності, розповсюджена шляхом публічного оповіщення в теле- та радіоефірі або виконана публічно. Максимальна тривалість пісні — дві хвилини 45 секунд, мінімальна — дві хвилини 30 секунд. Учасники безпосередньо виконують пісню на сцені в супроводі записаної інструментальної фонограми, в якій відсутні будь-які види вокального виконання, а також інструментальні імітації людського голосу. Цікаво й те, що текст віршів пісні має подаватися організаторам «Євробачення» друкованим способом у двох варіантах — українською та англійською мовами.

Сьогодні фіналісти проживають у зірковому таборі (пробудуть там десять діб). Як зазначають організатори, це не випадковий термін. Саме стільки, на їхню думку, необхідно дитині, аби гідно підготуватися до фінального виступу. З конкурсантами займаються вокалом, хореографією, акторською майстерністю. Також із ними працюють стилісти, візажисти та психологи.

«Дітьми займаються ті ж самі фахівці, які займалися і з учасниками «дорослого» «Євробачення». Лише більше уваги приділяється охороні, харчуванню, бо це діти, — розповідає «Дню» Олена Мозгова, директор ТО музичних та розважальних програм НТКУ. — Що стосується професійних моментів, то діти практично нічим не відрізняються від дорослих. І що цікаво, вони самі до цього ставляться по-дорослому. Це їхнє життя. Багато хто з учасників із трьох років професійно займається вокалом, танцями». Пані Олена наголошує на тому, що особливих проблем із дітьми не було. «Єдине — живуть вони в санаторії, що розташований у лісі. Тому дуже надокучають комарі. Але, на жаль, усіх комарів ми не можемо знищити», — з посмішкою розповідає Олена. Також усі члени журі зазначають, що діти не були примхливими, на відміну від дорослих колег. «Конкурсанти дисципліновані, виховані, без особливих забаганок. У дорослих попереду йдуть амбіції, а потім уже їхня творчість. А діти більш щирі. Ми ще дуже хвилювалися з приводу стосунків між дітьми. Але, як виявилося, даремно. Усі вони дружні й, на наш погляд, у «домашніх умовах» не конкурують між собою. Адже ці діти пройшли дуже багато конкурсів. Вони вміють спілкуватися один з одним не на шкільному рівні, а вже на професійному. Вони вже пройшли ці заздрощі. Насправді кожен із десяти учасників уже готовий їхати до Румунії. Ми дуже хочемо, щоб кожен із них досяг своєї мети», — каже Олена Мозгова.

«Ми були дуже вражені тому рівню, з яким до нас приїхали діти. Я не маю на увазі рівень техно- та аудіо-записів. Діти були дуже підготовлені у вокальному плані. Це результат роботи їхніх викладачів та батьків»,— додає Євген Каленський. Усі члени журі конкурсу одноголосно заявили, що дуже важко когось судити й визначати найкращих, а особливо це стосується дитячих конкурсів.

Цікаво те, що значна частина конкурсантів на питання, чого вони очікують від конкурсу, відповіли: чесності та справедливості. І всі вони, без винятку, прагнуть стати справжніми зірками української естради. Яскраво відзначився єдиний представник чоловічої статі Назар Слюсарчук. Як справжній чоловік, він не може уявити свій звичайний день життя без смачної їжі та красивих дівчат.

Як дізналися про дитяче «Євробачення» й про свої плани на майбутнє, «Дню» розповіли самі конкурсанти.

Марія СТЕПАНЕНКО, 14 років (м. Донецьк):

— Минулого року на одному з російських телеканалів я побачили трансляцію дитячого «Євробачення». В Україні про такий конкурс ще не чули. Тому мене дуже зацікавило те, що діти беруть участь у такому серйозному конкурсі! Детальніше дізнавалася про конкурс за допомогою інтернету. А вже потім знайшла умови прийому на сайті НТКУ. Ми дуже довго працювали для того, щоб перемогти. Автор пісень — я. Коли дізналася про те, що пройшла до фіналу, була дуже щасливою, емоції просто вихлюпувалися назовні. На конкурсі в Бухаресті хочу дізнатися щось нове, познайомитися з дітьми. Стати, можливо, трохи розумнішою. Підтягнути вокальні здібності. А «зіркова хвороба» — це не про мене.

Ольга БОГАТИРЕНКО, 14 років (м. Одеса):

— Про конкурс я дізналася через Перший Національний. Я ризикнула — й у нас усе вийшло. На «Євробачення» хочу поїхати, бо люблю подорожувати, щоб відчути дух змагання, також дуже хочеться перемоги. А що стосується конкуренції — я її не боюся! Навпаки, це так цікаво, вона додає лише адреналіну й бажання йти далі. Коли переможу на «Євробаченні», ще не знаю, що робитиму, бо такого масштабу перемоги в мене ще не було. Як діятиму? Це залежить не від мене, а від людей, які мене оточують, які мене помітять.

Фінальний концерт відбудеться 23 вересня в прямому ефірі Першого Національного каналу, під час якого всі телеглядачі зможуть проголосувати за свого фаворита за допомогою sms-повідомлень і визначити єдиного переможця.

ДОВIДКА «Дня»

Junior Eurovision Song Contest існує з 2003 року. Ідея проведення цього заходу належить Європейській мовній спілці. Міжнародний конкурс «Дитяче Євробачення-2006» проходитиме 2 грудня 2006 року в місті Бухарест (Румунія). Крім України, цього року на конкурсі також виступатимуть представники Білорусі, Бельгії, Хорватії, Кіпру, Македонії, Греції, Мальти, Нідерландів, Португалії, Румунії, Росії, Сербії й Чорногорії, Іспанії, Швеції.