Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Не піддавався жодним впливам

У Львові представили ретроспективу Володимира Патика
9 жовтня, 2021 - 19:53
Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА та Андрія КУБ'ЯКА

Виставку «Діалог поза часом» з нагоди 95-ліття художника відкрили сьогодні, 9 жовтня, у Музеї Митрополита Андрея Шептицького, що на вул. Кривоноса, 1, – акурат у день народження Володимира Йосиповича Патика.

Володимир Патик (1926 – 2016) – народний художник України, лауреат Шевченківської премії, почесний громадянин Львова. Творчість Володимира Йосиповича вже понад 60 років є візитною карткою галицької малярської школи, а вперше свої картини Патик представив публіці 1954-го.

Він змалечку мріяв бути художником. У селянській родині Патика, де було четверо дітей, малювали всі. Але ні в кого, окрім Володимира Йосиповича, мистецької кар’єри не склалося. Мама намагалася відучити малого від такого захоплення, але він був впертим: «Буду художником!».

Один із перших його «монументальних» творів – пейзажі на побіленій до Великодня батьківській хаті. І намалював він їх... буряком («бо дуже того року були соковиті буряки...»), поки мама пішла святити паску. А потім зрозумів, що зробив зле, і втік із хати, бо був би битий. Але на Пасху прощаються всі гріхи...

У 14-річному віці, 1941-го, за два тижні до війни, поїхав із рідного села Чорний Острів до Львова – вступати до художньо-промислової школи (тепер – Коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша). Із собою взяв малюнок із зображенням батьківського подвір’я. (Ця робота якимось дивом, як кажуть у сім’ї, збереглася досі). Вчителями майбутнього Шевченківського лауреата були Микола Федюк, Йосип Бокшай, Роман Сельський, Михайло Осінчук, Вітольд Манастирський.

Після закінчення Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1953 рік) Патик постійно в подорожах – не пропускав жодної можливості відвідати Полтавщину, південь України, Карпати. А ще у його творчих маршрутах – Кольський півострів, Прибалтика, Урал, озеро Байкал, Середня Азія, Кавказ... І звідусіль привозив матеріал, який втілював у картини. Згодом додалися поїздки в Європу: Польща, Угорщина, Німеччина, Франція. Але особливо Патика цікавили «місця ван Гога», Париж та знайомство із полотнами видатних Сезанна, Ренуара, Дюфі.

«У Володимира Патика було дуже добре відчуття європейськості в організації картин, – розповів «Дню» мистецтвознавець Роман ЯЦІВ. – Він був дуже добре освічений у професійному сенсі, прекрасно знав досвід імпресіоністів, сезанністів, постімпресіоністів, й експресіоністи для нього не були чужі. Утім, він не піддавався  жодним впливам – завжди самодостатній і оригінальний. Картини Патика – це його серцебиття».

Виставлявся художник в Росії, Канаді, Японії. Багато його робіт зберігаються у музеях Канади, Киргизії, Київському національному художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва, Львівській галереї мистецтв, Національному музеї імені Андрея Шептицького, в обласних музеях України. Найближче оточення художника завжди говорило, що жити для Патика означає малювати, а малювати означає жити. А сам художник всі свої виступи, як правило, розпочинав зі слів: «Я – щаслива людина».

У показі «Діалог поза часом» –  понад 40 робіт митця, які ще  ніколи не виставлялись на огляд публіки, і це – пейзажі, ескізи, портрети та автопортрети.

Подія організована «Фундацією Володимира Патика» за підтримки Львівської обласної облдержадміністрації.

Відкриття «Діалогу поза часом» відбувалося під живий музичний супровід (Уляна Горбачевська – голос, концепція, Ігор Гнидин – ударні, Оксана Литвиненко – віолончель), і це були класика, джазові композиції та фольклор.

«Патик знав своє призначення змалечку, ще коли він на березі, у своєму селі, на мокрому піску патичком малював свій перший пейзаж»,– розповіла дружина Володимира Йосиповича Патика – пані Романа.

На заході було також представлено книжку про художника – роман-есей «Під знаком Дамоклового меча» (автор – Роман Горак).

Разом із багатьма поціновувачами творчості Майстра оглянути ретроспективу його робіт прийшли перші особи міста й області – мер Андрій Садовий та голова ЛОДА Максим Козицький.

Отримати задоволення від споглядання полотен Володимира Патика встигнуть всі охочі – виставка ««Діалог поза часом» триватиме місяць.

Тетяна Козирєва, Львів
Рубрика: