Якщо країна, обираючи між війною і ганьбою, обирає ганьбу, вона одержує і війну і ганьбу.
Вінстон Черчилль, британський державний діяч

Поет фотографії

Образи України ХХ століття в творчості Василя Пилип’юка та... в його галереї
20 січня, 2010 - 00:00
ФОТО ВАСИЛЯ ПИЛИП’ЮКА

«Він є поетом фотографії, він бачить всюди красу життя, людей. Він уміє знайти саме той необхідний ракурс, що розповість про те, чого ми просто не помічаємо, — наголошує лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Роман Лубківський. — Василь Васильович зупиняє мить, і вона перетворюється к вічність... Ці речі роблять його неповторним в Україні і за її межами митцем з великої літери. Він уміє поєднувати художню майстерність із діловитістю».

Для Василя Пилип’юка синкретизм української культури полягає у неподільності Істини, Краси і Добра, тобто тих категорій, на які нині шалено наступає сурогат чужої масової культури — рекламні ролики, трилери, бойовики, попса, дешеве чтиво, порнуха, чорнуха тощо. Недовіра до власної національної культури є ознакою відчуженості від української нації, проблем її розвитку. Василь Пилип’юк самовіддано працює, творить для морально-психологічного виздоровлення обдурених, скалічених українців чужою ідеологією і політикою. Він відкриває вікно у великий світ пізнання, визнання України і любові до неї. «Василь Пилип’юк — один з найбільших істориків України. Його образи України ХХ століття переживуть віки, — так оцінює фотомистецьку творчість Герой України Дмитро Павличко. — Мені приємно знати, що з моєї землі (я із Стопчатова) вийшов митець, майстер світла і тіні світового масштабу».

На кожній із численних фотовиставок, а саме: в Росії, Польщі, Канаді, Німеччині, США, Туреччині, Франції, Австрії, Марокко, Молдові, Великобританії, Азербайджані, Латвії та інших країнах заслужений діяч мистецтв України Василь Пилип’юк відкриває для світової громадськості найцікавіше, найсвітліше, найважливіше українське життєве багатоманіття, волелюбність, незламність національного духу, гордість, толерантність, щедрість українців. Заснувавши першу в Україні та найкращу у світі фотогалерею, як зазначив директор патронажної служби Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) Віллі С’юс, Василь Пилип’юк тепер сам влаштовує потужні фотомистецькі виставки. У червні 2009 року він відкрив Перший міжнародний салон художньої фотографії, на якому було представлено 250 фотошедеврів із 39 країн світу.

Відродженням фотожурналу «Світло й Тінь», що виходив у Львові в 1933—1939 роках, доцент, почесний доктор Української академії друкарства Василь Пилип’юк вніс помітний вклад у скарбницю української та світової культури. Як професор кафедри теорії і методики журналістської творчості Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука (м. Рівне), художник Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) Василь Пилип’юк щедро передає студентам свій досвід фотомистецьких здобутків. А вони вражаючі — Василь Васильович автор понад 60 фотомистецьких альбомів. На нинішньому етапі його творчості найпотужнішими за сутністю національного духу і величчю мистецького таланту є фотоальбоми «Моя Україна».

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Пилип’юк — син чарівного Покуття. Він завше лине до рідного села Новоселиця, що на Івано-Франківщині. «Часто їду зі Львова додому тією дорогою, що й Василь Пилип’юк. Адже моє село Трійця за кілометрів десять від Пилип’юкової Новоселиці, — написала Руслана Оренчук, коли ще була студенткою факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. — Обабіч нашого шляху прекрасна прикарпатська природа. Але я, на жаль, не бачу тих пейзажів, які впадають у вічі Василеві Васильовичу, і він їх увічнює на фотоплівці. Мабуть, потрібно якось особливо дивитись, відчувати, любити і бачити цей світ, щоб відкрити велич української краси. Рідна земля постійно надихає, додає снаги митцеві — єдиному і своєрідному, яким пишається не лише мій край, наша Україна. Він зажив світової слави».

Кожний, хто добре знайомий з Василем Пилип’юком, його Родиною, то переконаний, що у творчому злеті Маестро є добродійна наснага вірної, терпеливої Дружини Ганни (Нусі — так її ніжно називає Василь). Вони з любові на світ Божий привели трійко прекрасних дітей — Христину, Ярину і Володимира, який надійно продовжує батькову фотомистецьку справу.

Фотомистецька, суспільно-політична діяльність Василя Пилип’юка, який нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, спрямована на захист і розвиток української національної сутності, усвідомлення української ідентичності в усіх її регіонах, розуміння України, як саме соборної держави, що прагне до злагоди, взаємоповаги, дружби між людьми різних національностей, між великими і малими державами, між сильними і слабкими земної цивілізації. Він відчуває свій обов’язок, відповідальність, потрібність людям і Україні.

Василь Пилип’юк — член Національної спілки журналістів України, член правління Національної спілки фотохудожників України, президент видавничого підприємства «Світло й Тінь». Він глибоко переконаний, що нині найважливішим, найнагальнішим завданням українських митців, журналістів, політиків є формування у людей державницького мислення як мислення національно-гуманного, демократичного, громадянського, відповідального за особисту долю, долю родини, України.

Василь ЛИЗАНЧУК, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка
Газета: 
Рубрика: