Пристрасть до перемоги палає в кожному з нас. Воля до перемоги — питання тренування. Спосіб перемоги — питання честі.
Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великої Британії (від Консервативної партії) у 1979–1990 роках

Розгадано загадку лохнесського чудовиська

14 серпня, 2003 - 00:00

Група вчених, яка проводила пошуки лох-несського чудовиська для корпорації Бі-Бі-Сі, дійшла висновку, що Нессі не існує.Дослідники обстежили води озера Лох-Несс, в якому, за переказами, живе легендарний монстр, використовуючи 600 окремих сонарів і систему супутникової навігації. Учені перевірили все озеро, але нічого схожого на чудовисько вони не знайшли. У різні часи регулярно з’являлися очевидці, які стверджували, що бачили Нессі. Ці свідчення навели вчених на думку, що цим монстром може бути плезіозавр, морська рептилія, яка вимерла разом з усіма динозаврами. Вчені не виключали, що така тварина могла вижити в холодних водах озера Лох-Несс, попри те, що морські рептилії зазвичай живуть у субтропічних водах. Дослідники, готуючись до пошуку Нессі, вивчили звички сучасних морських рептилій — крокодила та шкірястої черепахи, намагаючись виробити модель поведінки плезіозавра. Вони сподівалися, що прилади, встановлені на борту їхнього дослідницького корабля, зможуть зафіксувати повітря в легенях чудовиська, яке відіб’є викривлений сигнал на ехолокатори. Команда вчених таким чином знайшла буй, що плавав за кілька метрів під поверхнею, але жодних слідів лох-несського монстра виявлено не було. «Ми провели дослідження озера від берега до берега, від поверхні води до самого дна, ми покрили все, що існує в цьому озері, і ми не знайшли жодних ознак існування великої тварини», — сказав Іан Флоренс, один із фахівців, які проводили дослідження для Бі-Бі-Сі.

Команда вчених Бі-Бі-Сі стверджує, що є тільки одне пояснення міфу про існування монстра — люди бачать те, що вони хочуть бачити. Щоб довести це, вчені сховали під поверхнею озера частину огорожі та підняли її, коли на березі зібралася група туристів. Згодом більшість із них заявили, що вони бачили об’єкт квадратної форми. Однак кілька людей на прохання намалювати те, що вони бачили, окреслили контури, схожі на голову монстра.

До речі, два тижні тому на березі озера Лох-Несс було знайдено останки древнього динозавра, який жив 150 мільйонів років тому. Вчені одразу поспішили заявити, що ці останки не належать монстру Нессі, який живе, за легендами, в цьому озері. Чотири хребці, що чудово збереглися, котрі належать 10-метровому плезіозавру та датуються Юрським періодом, знайшов місцевий житель на мілководді біля берега озера. 67-річний Геральд Максорлі передав знайдені ним останки до Національного музею Шотландії, співробітники якого нині вивчають цю рідкісну знахідку, повідомляє obozrevatel.com.ua. У Шотландії подібні копалини вже не знаходили понад сто років. «Шанси на те, що останки динозавра були знайдені на місці свого походження, надзвичайно малі: скоріше за все, вони випадково потрапили у води озера — або штучним, або природним шляхом», — заявила представниця музею Ханна Долбі. «Попередні дані досліджень свідчать про те, що власник цих кісток мешкав швидше в морському середовищі, ніж у прісноводному, такому як води озера Лох-Несс», — сказала вона. Згідно з місцевими легендами, вже кілька сторіч в озері Лох-Несс, глибина якого становить 200 метрів, живе «величезний жахливий монстр» із чорним товстим тілом та довгою шиєю. Ентузіасти регулярно обстежували озеро за допомогою відеокамер, команди аквалангістів спускалися під воду в пошуках таємничого чудовиська. У глибину озера Лох-Несс для спостереження за монстром навіть опустили підводну веб-камеру. Однак вчені зазначають, що надії шанувальників Нессі на те, що знайдені останки динозавра зможу довести існування таємничого монстра, є безпідставними. Цим останкам вже понад 150 мільйонів років, тоді як озеро Лох-Несс сформувалося остаточно близько 10 тисяч років тому, наприкінці останнього Льодовикового періоду. Проте, незважаючи на переконливі факти, щось підказує, що про Нессі ми ще неодноразово почуємо. Оскільки людина ніколи не перестане вірити у маленькі дива.

Підготував Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: