Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Сміх крізь сльози

«Comedy Club Ukraine» дав концерт у жіночій колонії
14 березня, 2007 - 00:00
ПОГЛЯД З КОЛОНІЇ / ФОТО ПАВЛА ЦУШКА

Оригінально вирішили привітати жінок з 8 Березня учасники популярної творчої команди «Comedy Club Ukraine». В переддень свята вони з’їздили в Качанівську виправну жіночу колонію № 54, що під Харковом, і дали там концерт. За словами незмінного ведучого концертів цього гурту Олександра Педана («Ангела»), аби відвідати з концертом цю колонію, хлопцям довелося відмовитися від багатьох вигідних пропозицій виступити в цей день на престижних майданчиках України. Ініціатива належала «Comedy Club UA» і, аби отримати в Державному департаменті України з питань виконання покарань дозвіл на проведення годинного концерту в колонії, пішов мало не місяць часу.

Всі тюрми починаються однаково: прохідною, скреготом ключів від дверей, які не відчиняться перед тобою, якщо ті, що за спиною, не зачиняться, обміном документів на папірець із дозволом увійти в «зону» та попередженням не загубити його, бо «без нього ніхто вас звідси не випустить і фотографії не допоможуть». Керівництво розповіло, що не дивлячись на те, що Качанівська виправна колонія має мінімальний рівень безпеки, серед 900 ув’язнених віком від 18 до 76 років є 14 засуджених до довічного ув’язнення за важкі злочини. Вони живуть окремо від всіх інших жінок, проте на концерті були присутні — як правило, їх саджають в перший ряд...

«Одним словом можна «розкачати» будь-яку колонію, — наголосив начальник колонії Євген Бараш. — Ми попросили хлопців намагатися не вживати під час виступів некрасивих висловів, адже ми займаємося перевихованням жінок, хочемо підняти їхню культуру. Їм не слід чути грубощі». Очікування, що мало хто із засуджених знатиме цих артистів (через пізній вихід передачі в ефір), справдилися: назву «Comedy Club UA» тут майже ніхто не чув, обличчя артистів були для майже всіх жінок незнайомими, тому й не дивно, що перед концертом вони запитували: «А що вони співають?», «А що вони танцюють?» Можливо, далися взнаки недавні концерти, які давали засудженим циганський естрадний колектив, різноманітні самодіяльні колективи, релігійні організації, які, за розповідями керівництва колонії, нерідко сюди заїжджають. «Гості в нас бувають, — розповів начальник сектору виховної та психологічної роботи управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Харківській області Олександр Гурін. — Ми йдемо всім назустріч, бо розуміємо, що найважливішим для засуджених є спілкування з суспільством, відчуття того, що про них не забувають. Також немаловажною є психологічне та моральне розвантаження, яке дає можливість жінкам відволіктися від нелегкого життя в колонії».

Тож хоча засуджені про «Comedy Club UA» не чули-не бачили, вони зустріли артистів не просто оплесками, а оваціями. Слід зазначити, що хлопці перед виходом не просто хвилювалися: вони навіть не знали, які саме виконуватимуть номери, про що жартуватимуть. Тому вирішили що почнуть з «нейтральних» номерів: подивляться на результат, а там буде видно... Але забігаючи наперед скажу, що сприйняття гумору «Comedy Club UA» людьми, які перебувають на свободі та людьми, які роками не виходять з-за високих мурів, дуже відрізняється: якщо для нас найсмішнішими є «приколи» і жарти на політичні, соціокультурні теми, то «їх» це майже не зачіпає. Не дивлячись на такі особливості, на гумор жінки налаштувалися одразу (або так здалося): приміром, слова «Ангела» про те, що в їхній команді всі — хлопці, і це є «певним подарунком для вас», викликали в залі ледь не істеричний сміх, після чого Олександр поправився, мовляв «бачу, що ви розумієте жарти». Загалом найсильнішу реакцію в залі викликали жарти з так званого побутового життя, при чому часто не сама ідея, а власне артистизм хлопців. Також добре зрозуміли і оцінили глядачки такий «прикол»: «Тільки завдяки коноплі в українських селах залишається молодь».

Теми культурно-політичні та соціальні іноді залишали зал в абсолютній тиші. Приміром те, що нас заставить якщо не засміятися, то посміхнутися — «код вхідних дверей № 333», «у вас в літаку — верхня полиця» й інші — не викликали в засуджених жінок жодних реакцій. Так саме слабо прореагували глядачки на запитання «Ангела», чи розуміють вони українську мову. Але україномовний монолог Сергія Притули (Тернопільського Сірого) про класифікацію весіль жінки сприйняли «на ура».

Протягом години окрім згаданих артистів перед жінками виступили Назар Житкевич, «Дядя Жора», «Сталевар» та інші. Після концерту не обійшлося без подяк, записів у книгу відвідин, фото-сесій, запрошення приїхати ще. Навіть з’ясувалося, що засуджена Світлана, яка займається в колонії культурно-масовою роботою, добре пам’ятає хлопців з КВК і, не зважаючи на відбій в колонії о 21.30, знайома з творчістю «Comedy Club UA». Хлопці ж пообіцяли подарувати колонії свій диск із записами і презентували для кожної засудженої по коробці цукерок.

«Ми їхали сюди і не знали, як нас зустрінуть, — ділилися потім враженнями артисти «Comedy Club UA». — Але в результаті в нас змінилося уявлення про колонію, про засуджених та спосіб їхнього життя, яке було сформоване під впливом різноманітних художніх фільмів. Це такі ж люди як і ми, просто в свій час вони оступилися». До речі, хлопцям дуже сподобалася гримерна, в якій вони готувалися до виступу: мовляв, не в кожному клубі є такі умови. І тут же не змогли обійтися без «чорного» гумору: «А скільки у вас коштує оренда залу?» Як розповів Євген Бараш, коштів на утримування колонії виділяють дуже мало — три гривні на день на одну засуджену. Тому велика заслуга в тому, що колонія не бідує, належить самим засудженим жінкам. Всі вони опанували тут швейну справу: шиють форму, постільну білизну, виконують найрізноманітніші спецзамовлення — таким чином заробляють на себе. За словами начальниці одного з відділень колонії, яка пропрацювала тут вже 15 років і не захотіла називати своє ім’я, нерідко після виходу на волю жінки їй дякують за те, що спонукала їх навчитися швейній справі, а це дозволяє не красти і не йти на інші порушення закону. Крім того, в цій колонії працює середня школа (нерідко засуджені не мають освіти), а також кілька гуртків.

Оксана МИКОЛЮК, «День», Київ — Харків — Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments