Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Уперше Канн розщедрився на дві «Золоті пальмові гілки»

23 травня, 2000 - 00:00

52-й Каннський кінофестиваль особливих сюрпризів не провіщав.
Поява в конкурсі повнометражних фільмів картини датського режисера Ларса
фон Трієра «Та, котра танцює у пітьмі», здавалося, позбавляло кінофорум
всякої інтриги. По-перше, фон Трієр — явний і давній фаворит Канн. Він
тричі брав участь у кінофестивалі й щоразу його фільми не залишалися ані
непоміченими, ані невідзначеними — за «Елемент злочину (1984 р.) і «Європу»
(1991 р.) режисер нагороджувався гран-прі Вищої технічної комісії, а 1996-
го за картину «Наперекір хвилям» Ларса фон Трієра було удостоєно Особливого
гран-прі журі. Та володарем «Золотої пальмової гілки» він не був жодного
разу. Наче вже час і справедливості перемогти. Але справедливість на кінофестивалях
такого рівня — поняття відносне. А ось участь рок-зірки Бьорк (це її кінодебют)
і супер-зірки Катрін Деньов, котра зіграла скромну працівницю американської
глибинки, — цілком реально робило картину «Ту, котра танцює у пітьмі» головним
претендентом на «Золоту пальмову гілку». Це — по-друге.

Втім, у конкурсі була ще нова робота братів Коен, чимало
модних сьогодні азійських фільмів і нарешті «Весілля» Павла Лунгіна, російського
режисера, котрий мешкає у Франції, і вельми обласканий Каннським кінофестивалем
— його «Таксі- блюз» 90-го отримав приз за кращу режисуру. І хоча через
два роки картину Лунгіна «Луна- парк» нагородою не було відзначено, але
участь у конкурсі цього кінофоруму почесна сама собою. І все ж більшість
критиків схилялися до «Тієї, котра танцює у пітьмі».

Несподіванок варто було чекати лише від голови журі Люка
Бессона — автора «Леона» та «П’ятого елемента». Мовляв, цей модний представник
мейнстріму цілком може віддати перевагу чомусь нарочито касовому. І Бессону
дійсно вдалося здивувати каннську публіку. Буквально за день до закінчення
фестивалю він заявив ЗМІ, що взагалі не бачить претендента на «Золоту пальмову
гілку». Канн обурився. І цей гнів був не безпідставним. За всієї примхливості,
схильності до модних естетичних і політичних віянь і парадоксів, лауреати
Канн ніколи не були нижче певного художнього рівня, який задається найпрестижнішим
кінооглядом світу. Виходить, цей рівень найбільш голлівудського з усіх
європейських режисерів не влаштовує. А враховуючи вічне протистояння Канн
й американського кіно, то ситуація загрожувала перерости у скандал. Та
скандалу не сталося. Так, схоже, що всі гучні заяви Бессона були не більше,
ніж витівкою екстравагантного француза. Принаймні на церемонії нагородження
він був сама люб’язність, а викликаючи на сцену Бьорк навіть наспівав музичну
партію з «Тієї, котра танцює у пітьмі».

Та несподіванка все ж сталася: уперше актриса отримала
не просто приз за кращу жіночу роль, як передбачено регламентом Каннського
фестивалю, а «Золоту пальмову гілку». Бьорк удостоєно нею за роль чеської
емігрантки, яка втрачає зір, але при цьому мріє про участь у голлівудський
мюзиклах, котра працює в американській провінції, аби заробити гроші на
операцію сину, який теж сліпне. Критики щодо гри Бьорк і фільму загалом
одностайні: подібної музичної драми світ іще не бачив. Сам же Ларс фон
Трієр зізнався журналістам, що працювати з Бьорк було і чудово, і страшенно
важко: вона не грала, а проживала життя своєї героїні й у всієї знімальної
групи було відчуття, що вони присутні при загибелі людини. Але зате — який
результат! Щоправда, він позбавляв самого режисера надій на «Золоту гілку»:
адже Канн ніколи не вручав дві головні нагороди та ще й одному фільму.
На радість шанувальників Ларса фон Трієра традицію було порушено.

Не залишився без нагороди й Павло Лунгін. Він став першим
володарем встановленого журі призу за кращий підбір акторів. На одностайну
думку критиків, у «Весіллі», дія якого відбувається в невеликому російському
шахтарському селищі, дійсно немає жодної безликої ролі. У ньому показали
себе майстрами Марія Миронова, Марат Башаров, Андрій Панін, Олександр Семчов...
До речі, у фільмі разом із рідною дочкою Андрія Миронова знялася й Марія
Голубкіна, котру вдочерив актор.

Ганна ШЕРЕМЕТ, «День» ЛАРС ФОН ТРІЄР І КАТРІН ДЕНЬОВ БЬОРК Фото АП  ПАВЛО ЛУНГIН  52-й Каннський кінофестиваль особливих сюрпризів не провіщав. Поява в конкурсі повнометражних фільмів
Газета: 
Рубрика: