Віддана Україні

Видання «Зоя Лісовська: Джерела пристрасті. Малярство, графіка» («Апріорі», 2018) презентували учора, 17 вересня, у дзеркальній залі Львівського театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Зоя Лісовська-Нижанківська – мисткиня, громадсько-культурна діячка української діаспори (Швейцарія), універсальна творча індивідуальність, представниця славетних аристократичних родин.

Народилася 14 квітня 1927 року у Львові в родині мистця і педагога Роберта Лісовського та композиторки, піаністки і музикознавця Стефанії Лукіянович-Туркевич. Її мистецька індивідуальність формувалася у Празі, Лондоні, Римі та Женеві. Фахову освіту здобувала в академіях Лондона та Рима.

Осібну творчість розпочала від настанов батька, а вже з початку 1950-х років, виробляючи індивідуальне розуміння пластичної форми в малярстві і графіці, розбудовувала власний мистецький світ, позначений особливим поетичним світосприйняттям та національно зорієнтованою тематикою.

Авторка урбаністичних пейзажів, натюрмортів, композицій з людськими фігурами з української тематикою в іконах та вітражах. Основні техніки –  акварель, гуаш, олія в темнуватому колориті, про­ектів афіш і листівок. Виконує ікони у стилі модернізму, поєднуючи традиційну іконографію, експресіонізм з елементами примітивізму. Залишаючи пози й жести персонажів, німби, елементи одягу, трактує їх в авторській експресіоністській манері.

Учасниця художніх виставок від 1952 року. Мала персональні покази у Мюнхені,  Женеві, Ріо-де-Жанейро, Торонто, Нью-Йор­ку, Чикаго, Лондоні, Львові та Одесі.  Проілюструвала повість «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, книжки письменниці, перекладачки і драматурга українського походження (Бразилія) Віри Вовк.

«Творчість Зої Лісовської становить цілісну жанрово-видову і смислову структуру, в основі якої – неповторна авторська екзистенція, експресія та пристрасність, – зазначив автор-упорядник книжки «Зоя Лісовська: Джерела пристрасті. Малярство, графіка», історик мистецтва, проректор Львівської академії мистецтв Роман Яців. – У житті Зої Лісовської тісно переплітаються і взаємодіють різні мистецькі таланти – живописця, іконописця, графіка, музичні і театральні здібності. Творчий індивідуалізм Зої Лісовської виростає з перспективи кордоцентризму як об’єднуючої світоглядної прикмети усіх гілок її аристократичного родоводу. В складній динаміці життя, долаючи численні психологічні перепони і родинно-побутові тягарі, мисткині вдавалося і вдається досягати вершин довершеності в розмаїтих естетичних проявах. У цьому – сила і таїна таланту видатної українки».

За словами Романа Яціва, емоційний вулканізм Зої Лісовської, урівноважений духовою саморефлексією, розкрився у множинності жанрів, тем та формально-образних ідей. А паспортом екзистенції й етики авторки стали диференційовані переживання та роздуми. «Кожна ланка творчого універсуму художниці розкриває масштабний духовно-ціннісний імператив, який проектується як на минувшину України, так і на сучасність, – вважає Роман Яців. –  Як естетичне явище мистецтво Зої Лісовської продовжує бути чинником національної ідентифікації авторських почувань, в постійній координації з суто індивідуальними джерелами пристрасті видатної українки».

Варто додати, що Роман Яців дослідив не тільки творчість Зої Лісовської, а й її батька – Роберта Лісовського. 2015 року у видавництві «Апріорі» вийшла книжка «Дух лінії», в якій новаторський творчий досвід художника вивчено у контексті світового мистецького періоду модернізму. Згодом Роман Яців друкував ще один допис, присвячений автору естетичного «одягу» до видатних прижиттєвих книжок Тичини, Самчука, Ольжича і розробник атрибутики Пласту – Роберту Лісовському у газеті «День» (див. публікацію  «Європейський аристократ із Дніпродзержинська» у №155 від 21 серпня 2014 року).

Важливо, що презентація книжки «Зоя Лісовська: Джерела пристрасті. Малярство, графіка» у Львівській опері відбулась за участю самої 91-річної Зої Лісовської.

Про творчість мисткині схвильовано говорили директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська, ректор Львівської академії мистецтв Володимир Одрехівський, письменник, перекладач, вчений Андрій Содомора.

Дзеркальна зала Львівської опери була переповнена охочими зустрітися з мисткинею й отримати автограф.

Під час презентації книжки «Зоя Лісовська: Джерела пристрасті. Малярство, графіка» мисткині від громади Львова вручили Золотий герб. Цією відзнакою міська влада віддячує людям, котрі своєю працею та активною життєвою позицією довели відданість Україні.