Краса - це нескінченність, виражена у закінченій формі.
Фрідріх Вільгельм Шеллінг, німецький філософ

Яке воно, веб-обличчя міста?

В Україні провели дослідження на кращу презентацію в інтернеті
2 червня, 2010 - 00:00
ЗА СЛОВАМИ ОРГАНІЗАТОРІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ВЕБ-СТОРІНКА ОДЕСИ — ОДНА З НАЙКРАЩИХ / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Звідки може пересічний громадянин, турист чи інвестор отримати максимум інформації про місто, яке його цікавить? У наш час, коли активно розвиваються інформаційні технології, основним джерелом таких даних стають міські інтернет-сайти. Найчастіше їх створюють міські ради і вміщують тут відомості про роботу місцевої влади, а також надають корисну інформацію про культурне, спортивне життя міста, тобто розповідають про все те, що може зацікавити як мешканців, так і туристів. І саме в той час, коли Україна готується до Євро-2012, це надзвичайно важливо. У Європі інернет-сторінки міських рад давно стали першим джерелом інформації для потенційних відвідувачів. Тому вони намагаються зробити їх привабливими та інформативними.

Щоб визначити, як працюють у цьому руслі українські міста і яке з них є найбільш відкритим та привабливими для спілкування з громадянами, компанія PRP Group за підтримки Американської торговельної палати в України, Британської ради в Україні та Асоціації українських міст провела дослідження «Веб-місто 2010: представлення найбільш українських міст у мережі інтернет». Перша хвиля дослідження охопила Київ, Одесу, Львів, Дніпропетровськ, Луганськ, Вінницю, Харків, Запоріжжя та Миколаїв.

Роботу веб-сайтів інших міст експерти проаналізують уже у вересні цього року. Оцінювали міста за п’ятьма критеріями: пошук, тобто — чи легко знайти веб-сайт міської ради в пошукових системах, також брали до уваги дизайн, структуру та інформаційне наповнення. Найкраще за всіма цими ознаками працюють веб-сторінка Одеси, Львова та Києва. На останньому місці рейтингу — Дніпропетровськ.

— Офіційний сайт міста — це майданчик для взаємодії влади, міської громади та активних громадських, культурницьких та бізнесових груп, — розповіла президент PRP Group Наталія Попович. — Усі ці сторони зацікавлені у взаємодії, щоб зробити своє місто кращим. Але як показало наше дослідження, не всі сайти дотягують до рівня порталів європейських міст. У більшості з них відправною точкою для надання інформації є органи влади, а не користувачі та аудиторія, як це зроблено, наприклад, на сайті Глазго. Також немає поділу інформації для мешканців, туристів, бізнесу та інвесторів. Часто сайти оформлені занадто консервативно, без нових дизайнерських ідей, а це теж важливо, бо перше, що впадає в очі користувачу, це кольорова гама, наявність фотографій тощо. На думку організаторів дослідження, робота міських веб-сайтів в Україні поки що на невисокому рівні. Працювати треба над тим, щоб інформація була перекладена кількома мовами (окрім української ще й російською та англійською), що важливо для залучення іноземних туристів. Також треба уникати довідково-архівних та звітних матеріалів, адже для споживача набагато цікавіше буде почитати, що цікавого відбувається у місці, які конкурси чи фестивалі проводяться тощо. І вміщувати побільше ілюстративного матеріалу.

— У ході дослідження ми вивчили, наскільки наповнення сайту відповідає цільовим потребам аудиторій, що важливо для розвитку туризму та вкладання інвестицій, — зазначила віце-президент PRP Group Аріна Сатовська. — Найкраще у цьому плані представлений Львів, Одеса та Вінниця, де є окремі розділи, присвячені туристам. Дуже дивує підхід Києва, оскільки підрозділ про туризм дублюється з підрозділом «Київ для мешканців». Тут ідеться про Київ у роки Великої вітчизняної війни, є афіша театрів, екстрені телефони у місті, по суті, телефонний довідник Києва (інформація не дуже корисна для туриста), але такої формації, яка корисна та приваблива для туриста, на сайті немає. Також недоліком є те, що сайти не завжди дають такі дані, як адреси, контакти чи електронну скриньку міських рад. Тільки Луганськ, Вінниця та Київ мають на головній сторінці ці дані. У випадку Львова та Дніпропетровська бракує одного з елементів, а, наприклад, у Донецьку єдиний контакт — це зворотна форма електронної пошти, що не дуже сприяє відкритості та прозорості у роботі влади. Також впадає в око відсутність стандартів при оформлені назв сайтів. Так, деякі міста вживають такі домени, як dniprorada.gov.ua або city.harkov.ua, а в Донецьку сайт названо прізвищем міського голови — lukyanchenko.donetsk.ua. По-різному працювали й дизайнери сайтів. Наприклад, на веб-сторінці київської міськради дуже мало фотографій із панорамами міста, натомість є фото мера та його заступників.

Однак дослідження проводилося не стільки для того, щоб покритикувати роботу веб-сайтів міст, скільки допомогти порадами, як зробити так, щоб українські регіони були почуті та помічені туристами, інвесторами та громадськістю в Україні і за кордоном. Наразі такі поради вже є, лишається тільки прислухатися до них і виконати.

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: