За візантійським рахунком

Роботу доктора історичних наук цього року представило видавництво Laurus. Книжка вийшла англійською мовою, її повна назва — Images of Power. Byzantium and Nordic Coinage с. 995 — 1035, що можна перекласти як «Образи влади. Візантія та скандинавська чеканка монет 995 — 1035 років». Тема роботи — скандинавські наслідування візантійської срібної монети, яку карбували імператори Василь II та Костянтин VIII між 989 і 997 роками. Скандинавські монети-наслідування були в обігу у першій половині XI століття. Також подібні наслідування візантійських монет зустрічалися на території Таманського півострова.

Автор, український історик, який нині працює у Швеції, давно вивчає зв’язки Візантії, Стародавньої Русі та Скандинавії. Нова робота Федора Андрощука, по суті, є одною з ланок у низці таких досліджень. У Images of power містяться наукові розвідки, детальний каталог і кольорові зображення монет, які зберігаються у Королівському монетному кабінеті у Стокгольмі. «Це зібрання знали і раніше. Відомий нумізмат Бріта Мальмер підготувала видання про ці монети, але матеріал подавався без жодної інтерпретації — традиційна нумізматична робота, зображення монет і метричні дані. У принципі, ніхто ніколи не інтерпретував якось ці матеріали, було не зовсім зрозуміло, що з ними робити. А мене зацікавив сам феномен імітації, тому і вирішив зробити таке дослідження», — розповідає Федір Андрощук.

Історик стверджує, що Images of power є книжкою про візантійський вплив, адже ця імперія мала досить вагоме значення не тільки для слов’янських країн, а й для західних. «Наприклад, представники династії Каролінгів імітували якісь ознаки Візантії. Досить зовнішньо, на рівні якихось ритуалів, але намагалися наслідувати цей блиск і багатство, — додає Федір Андрощук. — До сьогодні візантиністи займалися речами, пов’язаними з їх темою, русисти — своїм. А імітаційні речі не зовсім зрозумілі, хоча це важливий ключ до осягнення певних речей. Бо у принципі сама давньоруська культура часто є імітуванням Візантії. Ті ж наручі (йдеться про давньоруську прикрасу, браслети, які закривали руку від ліктя до кисті. — Авт.) — ця мода йде звідти».

Власне, важливість дослідження Федора Андрощука у тому, що воно не замкнене на одній історичній дисципліні, вчений шукає паралелі і перетини у різних відгалуженнях науки. Це дозволяє глобально оцінити певні явища, створити історичний портрет доби у динаміці.

Між іншим, книга одразу викликала інтерес аудиторії. За словами Федора Андрощука, фахівці, котрі вже бачили видання, відгукувалися про нього схвально. А директор видавництва Laurus Поліна Лаврова поділилась: «Книжка вийшла швидко і виявилася вдалою. Вона вже була представлена на Форумі видавців у Львові. Там ми виставили серію книг, пов’язаних з археологією, при чому не лише нашого видавництва, і вже у перший день книгу Федора почали купувати, хоча ми думали, що вона стоятиме просто так. Але люди приходили за цим виданням спеціально».

Візуально книга зроблена дуже якісно, її дизайн стриманий і продуманий. Тож, як жартували ті, хто долучився до її створення, навіть незнання англійської не завадить отримати задоволення від новинки. Та й кому не захочеться побачити образи влади двох епох?

Тим часом Федір Андрощук не збирається покидати дослідження наслідувань і взаємовпливів давніх цивілізацій. Історик зазначає: «Зараз продовжую займатися цією тематикою. Скажімо, вікінгами на Сході, їхнім впливом і тим, як вони зазнавали певних культурних впливів, як це позначилось на їх матеріальній культурі у Північній Європі». Тож мостів між давніми цивілізаціями більшатиме.