Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Вистоїмо!..

У Кремлі вигадали сценарій — «примусу до ганьби»
23 червня, 2014 - 18:43
У Кремлі вигадали сценарій — «примусу до ганьби»
23 ЧЕРВНЯ 2014 р. КИЇВ. ДОБРОВОЛЬЦІ БАТАЛЬЙОНУ «АЗОВ» НА СТОЛИЧНІЙ СОФІЙСЬКІЙ ПЛОЩІ СКЛАЛИ ПРИСЯГУ ТА ВІДБУЛИ ДО ЗОНИ ПРОВЕДЕННЯ АТО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Завтра минає друга доба після запровадження Україною Мирного плану врегулювання ситуації на Донбасі, який передбачає припинення вогню. Вже можна робити перші висновки. А вони не втішні. Українські військові й надалі зазнають нападів із боку терористів-бойовиків, а Росія не бажає деескалувати ситуацію на сході нашої країни  і продовжує розмовляти мовою ультиматумів. 

23 червня спікер Інформаційно-аналітичного центру РНБО Володимир Чеповий повідомив, що бойовики демонструють відсутність намірів складати зброю і прагнуть покласти на українську сторону всю відповідальність за зрив перемир’я, зокрема шляхом диверсій, нібито організованих українськими військовими. За його словами, Президент України Петро Порошенко поінформував керівництво ЄС, Німеччини та США про порушення бойовиками режиму перемир’я на сході країни.

З одного боку, мирний план, про який докладно йдеться у матеріалі «Дня» «План Порошенка і... великі ризики» від 21 червня, схвалили президент США Барак Обама, президент Франції Франсуа Олланд, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Нібито його підтримує і президент Росії Володимир Путін, який, утім, заявляє, що план Порошенка «не повинен мати характеру ультиматуму». Очільник російського МЗС Сергій Лавров пояснив позицію свого шефа так: «У ньому немає найголовнішого — пропозиції про початок діалогу. Це радикальний відхід від Женевської заяви від 17 квітня». Дивна заява, враховуючи те, що сама Росія не виконує женевських домовленостей, які в першу чергу вимагають від Росії деескалації ситуації в Україні, а натомість Москва постійно ставить українській стороні ультиматуми як щодо внутрішнього устрою України, так і щодо того, з ким має Київ вести переговори.  

Ця позиція є очевидною для всіх на Заході й деяких росіян. У своєму блозі на сайті «Эхо Москвы» журналіст Євгеній Кисельов зазначив, що на ультиматум набагато більше схожа заява Лаврова. «Сам Лавров, на мою думку, все більше схожий на Ріббентропа. А ситуація на російсько-українському кордоні більше нагадує ситуацію на кордоні Польщі та Німеччини в ті останні серпневі дні 1939-го», — пише він.

З другого боку, проросійські сепаратисти, а насправді терористи, на яких має вплив Росія, зовсім не збираються складати зброю та починати мирні переговори, а російські диверсанти — без зброї повертатися на батьківщину.

23 ЧЕРВНЯ 2014 р. КИЇВ. ДОБРОВОЛЬЦІ БАТАЛЬЙОНУ «АЗОВ» НА СТОЛИЧНІЙ СОФІЙСЬКІЙ ПЛОЩІ СКЛАЛИ ПРИСЯГУ ТА ВІДБУЛИ ДО ЗОНИ ПРОВЕДЕННЯ АТО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Більше того, після одностороннього оголошення Києвом перемир’я,  терористи продовжують атакувати українських військових та намагаються продовжити ескалацію конфлікту.  «Лише за одну ніч 22 червня силами незаконних збройних формувань було вчинено одинадцять обстрілів позицій Збройних сил України в районі Краматорська, Слов’янська, Артемівська та інших міст. Упродовж дня бойовики зробили послідовну серію нападів і мінометних штурмів на українських прикордонників у районі населених пунктів Червонопартизанськ, Бірюкове та Ноздрівка на Луганщині», — йдеться у спільній заяві українського МЗС та Міноборони.

У той же час речник штабу АТО В’ячеслав Селезньов написав на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «Сили АТО дотримуються умов мирного плану врегулювання ситуації у східних регіонах України, продовжують нести службу на блокпостах, блокувати бойовиків, забезпечувати охорону та оборону державного кордону на певних ділянках».

Тим часом, російські ЗМІ повідомили про появу ще одного переговірника з боку так званої ДНР. Як повідомило РІА «Новости», Медведчук отримав згоду від терористів на зустріч із місією ОБСЄ щодо налагодження діалогу між Києвом і південним сходом України. Вчора прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін схвально поставився до інформації про початок переговорів Віктора Медведчука у Донецьку та Луганську. За його словами, лідер «Українського вибору» підтримує ідею федералізації України та «користується повагою в Києві, з ним знайомі на Заході»?! Справді, адже США і Австралія ввели проти нього санкції.

США, схоже, і надалі залишатимуться послідовними в ізоляції Росії й накладанні не неї плати за анексію Криму та ескалацію ситуації на сході України. Віце-президент США Джо Байден у черговій телефонній розмові з Петром Порошенком заявив, що країни G7 готують нові економічні санкції проти Росії в разі, якщо та не зробить кроків із деескалації конфлікту на сході України.

Тим часом у ЄС немає згоди щодо третього пакету санкцій, який дійсно, на думку багатьох експертів, буде дуже руйнівним для російської економіки. Багато хто з європейських лідерів сподівається переконати Путіна (який, за висловлюванням Меркель, живе в іншому світі), умовно кажучи, відпустити Україну, дехто не бачить загрози в тому, що відбувається тут, в Україні, для свого режиму, а дехто має зиск від торгівлі з Росією й не хоче втрачати прибутків.

І вчора з боку євроспільноти знову прозвучали сподівання на те, що Росія підтримає план із урегулювання кризи в Україні. «Президент Порошенко представив хороший план із мирного врегулювання. Тепер ми сподіваємося, що всі, включаючи Росію, будуть із ним працювати. Слова президента Путіна про те, що він підтримує цей план, повинні трансформуватися в дії Росії», — заявив учора в Люксембурзі голова МЗС Великобританії Вільям Хейг. При цьому він зазначив, що «у разі відсутності підтримки ЄС зробить нові санкції щодо Росії, й їх уже підготовлено».

Вчора стало відомо, що Українську місію у тристоронній дипломатичної групі Росії, України і ОБСЄ з врегулювання ситуації на Донбасі очолить... Леонід Кучма. Зокрема, як повідомляється на офіційному інтернет представництві президента України, сьогодні у Донецьку відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану Президента по врегулюванню ситуації на сході України. Мета засідання — визначення етапів реалізації мирного плану. Очікується, що у переговорах у Донецьку візьмуть участь Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ Хайді Тальявіні та Надзвичайний і Повноважний посол Російської Федерації Михайло Зурабов. За дорученням Глави держави, — йдеться у повідомленні — у засіданні братиме участь другий Президент України Леонід Кучма.

Щодо складу цієї групи виникає багато питань. У першу чергу щодо Тальявіні, яка підготувала антигрузинську доповідь за підсумками російської агресії проти Грузії в 2008 році. І не менше питань виникає щодо Кучми, який вибудував олігархічну систему, спричинив перший майдан у 2004 році. Тоді , проти Кучми, до речі, виступав Порошенко, який в результаті другого майдану прийшов до влади. Цікаво, який переговорний досвід може привнести Кучма?

Не виключено, що він хоче таким чином легітимізувати себе і реабілітуватись та відбілитись від справи Гонгадзе. Інша річ, навіщо Порошенку залучати до свого мирного плану Кучму, а не, скажімо, Кравчука чи Ющенка? Так хоче Росія? Чи продумав український президент репутаційні ризики для себе, які він бере, залучаючи таких одіозних фігур на реалізацію свого мирного плану.

«День» звернувся до експертів із проханням прокоментувати ситуацію, яка склалася з реалізацією плану Порошенка.

КОМЕНТАРІ

«ПЕРЕГОВОРИ МОЖНА ВЕСТИ ЛИШЕ З ТИМИ, ХТО ХОЧЕ НАВЕСТИ ЛАД В УКРАЇНІ»

Юрій ЩЕРБАК, дипломат, публіцист:

— Мирний план Порошенка — дуже необхідна справа, яка насправді показує, що Україна хоче вирішити конфлікт мирним шляхом. Гадаю, всі пропозиції, котрі містить цей план, є реалістичними тільки при наявності доброї волі Росії, яка, власне, є головним ворогом та агресором. І якщо Росія бажатиме припинити протистояння  на Донбасі, то вона повинна прийняти мирний план, оскільки там є всі необхідні елементи: і припинення вогню, і амністія для бойовиків і так далі. Тобто цей  план є абсолютно чітким, і він підтриманий світовим співтовариством.

Про що, на вашу думку, свідчить заява прес-секретаря Путіна Дмітрія Пєскова про підтримку російським президентом «початку попередніх контактів Віктора Медведчука в Донецьку та Луганську»?

— Це повний абсурд, і те ж саме, що нав’язати переговірником якого-небудь стрілка або «бєса». Тому що Медведчук є тим самим політичним «бєсом» України, який уже показав, що він є прислужником Росії і не дбає за національні інтереси України, та й  взагалі його ніхто не просив цього робити. Я не думаю, щоб керівництво України уповноважувало його бути якимось посередником. Це його власна піарівська ініціатива і я вважаю її абсурдною, тому що, зрештою, на Донбасі є люди, які можуть бути посередниками. Наприклад, ідеться про тих же представників легально обраних рад, мери. Там є достатньо людей, які б могли бути посередниками, але не Медведчук. Його посередництво зводиться тільки до руйнації України та Української держави.

А щодо тих людей, які, припустімо, сповідують ідеї федералізму та донецького сепаратизму, але, разом з тим, розуміють, що треба залишатися  в рамках єдиної України, — то, безперечно, із такими людьми треба вести переговори.

Навіть більше — я переконаний, що після знищення активної  верхівки російських терористів там буде з ким вести переговори. Зараз процес розчарування повстанців почався. Уже є певні сигнали про те, що місцеві люди незадоволені, адже бачать, що їм насправді принесли так звані народні республіки. Тому, звісно, українській владі треба розуміти, з ким можна сідати за стіл переговорів, а з ким — ні.

Головна мета Росії — зруйнувати Українську державу, розколоти її й створити так званих переговорників, які б спілкувалися з владою в Україні на рівних. У такому разі Росія на всіх міжнародних конференціях вимагатиме участі  цих людей у переговорах. Але цього допустити категорично не можна. Переговори можна вести лише з тими, хто хоче навести лад в Україні; хто хоче, щоб в Україні панував мир і Україна була єдиною державою. А різноманітні внутрішні нюанси, відмінності в поглядах можна ігнорувати і, звісно, вести переговори з цими людьми.

Якою є роль Заходу в реалізації «мирного плану» Порошенка?

— Гадаю, роль Заходу є ключовою. По-перше, ще не скінчився термін «мирної ініціативи» Порошенка. Якщо буде видно, що Росія її провалила, і ніхто з числа сепаратистів на переговори так і не пішов, то буде задіяно план «Б». Поки ж Захід повністю підтримує «мирний план» Порошенка. Утім, так само Захід готується до третьої стадії санкцій проти Росії, і вже до кінця цього тижня стане зрозуміло, як слід поводитиме себе далі.

Якщо «план Порошенка» буде виконано бодай на 80 — 90%, тобто вогонь припиниться, і сили сепаратистів почнуть відвозити через кордон, — тоді можна буде розпочинати переговори. У такому разі роль Заходу також може бути ключовою, оскільки Захід підтримує в усіх міжнародних форумах позицію України, що є дуже важливим для нас.

По-друге, ОБСЄ може взяти безпосередню участь у проведенні такого роду переговорів і бути, певною мірою, гарантом виконання зобов’язань, які візьмуть на себе обидві сторони.

«МЕДВЕДЧУК НІЧОГО ХОРОШОГО ДЛЯ УКРАЇНИ НЕ ПРИНЕСЕ»

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету:

— Те, що відбувається на сході України — діяння Росії. За міжнародним правом — це просто агресія. Хоча ми й бачимо, що це не російські війська, але ці бойовики, терористи, збройні банди прийшли з російською зброєю з території Росії. Вони мають підтримку російської пропаганди, ЗМІ і проникають до України, щоби боротися проти української влади. Ця агресія має на меті дестабілізувати нову владу України, змусити її змінити політичну систему, ввести  федералізацію. Де-факто це конфедералізація, зміцнення східних регіонів і паралізування зовнішньої політики України, особливо у напрямку євроінтеграції. Все це роблять для того, аби залишити Україну в зоні впливу Росії.

За ці три місяці на Донбасі загинуло кілька сотень людей. Але всі мирні ініціативи, спрямовані на вирішення цього конфлікту, треба оцінювати позитивно. Пізніше потрібно дивитися на деталі: чи відповідають вони реаліям та інтересам України. Тут виникають деякі питання, оскільки сепаратисти-терористи не дуже згодні на мирне врегулювання цього конфлікту. Це вже не перша подібна ініціатива — Путін також пропонував мирний шлях. Тут я бачу дві можливості: Порошенко запропонував припинення військових дій на тиждень, щоб довести, що з боку України є воля мирного регулювання, а терористи її не мають. Другий варіант — Україна, як перед, так і після виборів, не вміє ефективно врегульовувати конфлікти військовими методами, тож повертається до дипломатії.

Гадаю, що, окрім Медведчука, є й інші кандидатури на роль посередника між так званими ЛНР, ДНР та Україною: Костянтин Затулін, Вадим Колесніченко та довгий список «приятелів» України в Росії.

Якщо подивитися на громадську діяльність та позицію Медведчука щодо українсько-російських відносин, то його посередництво просто смішне.

Українській владі треба шукати альтернатив. Від цієї пропозиції прямо не можна відмовлятися, адже це може бути сприйнято як відсутність волі в української сторони щодо мирного врегулювання цього конфлікту. Тож це (заяву прес-секретаря Путіна Пєскова. — Ред.) слід сприймати як політичну пропозицію, оскільки Медведчук нічого хорошого для України не принесе. 

«СТАВКА НА КУЧМУ-ПЕРЕГОВОРНИКА Є ХИБНОЮ ДЛЯ ПОРОШЕНКА»

Михайло БАСАРАБ, політолог:

— Кучма — людина, яка представляє не найкращу епоху україно-російських стосунків, яка характеризувалася комплексом малоросійства у зовнішньополітичному позиціонуванні держави. Ми, на щастя, вже перегорнули цю сторінку історії і на порядку денному мала б бути кардинально інша якість переговорників з боку України.

Це мали б бути політики —  представники нової політичної хвилі, які точно не асоціюються з пострадянською добою в новітній історії України та на всі 100% декларують свою проєвропейську політику. Україні  сьогодні потрібна радикальніша позиція, ніж ту, яку може представляти Кучма.

Гадаю, ставка на Кучму є хибною для Порошенка. Я навіть не виключаю, що саме для того, аби погодити кандидатуру Кучми на посередника від України і  були пов’язані можливі зустрічі Медведчука і Порошенка, про які говорили напередодні. Результатом переговорів за його участю може стати лише черговий не зовсім вигідний для України мир.

Можливо, за участі Кучми Україна може досягнути якогось компромісу чи консенсусу, але зважаючи на те, що наша держава є все-таки постраждалою від агресора стороною, рішення «ні нашим, ні вашим» із врахуванням «побажань» Росії, радше буде на користь агресору Росії, аніж Україні.

«УЧАСТЬ КУЧМИ Є ГРОЮ КРЕМЛЯ, ЩО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО «ЗЛИТТЯ» ПЕРЕГОВОРІВ»

Вікторія ПОДГОРНА, політолог:

 - Кучма є дуже неоднозначною фігурою і перша революція 2004 року пов’язана саме із його правлінням. Участь Леоніда Даниловича у переговорах в рамках ініціативи трьох президентів ще могла бути зрозумілою, але коли виступає один Кучма – це виглядає як внутрішні розборки та кулуарна політика. І це не дуже гарний симптом, адже такі серйозні речі як переговори повинні бути в руслі публічних заяв української влади, президента Порошенка. Втручання колишнього президента може послабити переговорні позиції України.

Узагалі, участь таких особистостей як Кучма чи Медведчук робить переговорний процес заплутаним і є нічим іншим як грою Кремля, яка, в цілому, призводить до «злиття» конструктивного процесу переговорів і реалізації «мирного плану» Порошенка.

Підготували Ігор САМОКИШ, «День», Юлія ЛУЧИК, «День»
Газета: