Отець Веслав СТЕМПЕНЬ, Генеральний секретар місії "Карітас" в Україні
Слово "caritas" означає любов, а саме, любов милосердну, котра полягає в готовності ділитися з іншою людиною тим, що ми самі маємо. На це спроможні тільки ті люди, які вірять, що Бог дає їм усе необхідне безкоштовно, і тому й самі готові давати ближньому. Милосердя було суттєвою складовою життя Церкви від самого її заснування. Уже в першому сторіччі ця справа здалася Апостолам настільки важливою, що вони постановили обрати сімох дияконів, завданням яких було опікуватися убогими. У наш час однією з найбільш відомих благодійних організацій у Католицькій церкві є "Карітас". Її установи існують у 146 державах та обіймають своєю опікою 194 країни світу.
В Україні перші організації "Карітас" почали поставати ще в 1990-1991 рр. На сьогоднішній день ми маємо 17 благодійницьких центрів практично в усіх регіонах України, а також значну кількість таких осередків при окремих парафіях.
Однією з форм діяльності "Карітас" є розподіл серед нужденних людей різного роду допомоги, яку ми одержуємо від закордонних благодійників. Там існує багато людей, котрі бажають допомагати Україні. Але на перешкоді, на превеликий жаль, стає велика кількість юридичних перепон і формальностей з боку владних структур; через це допомога часто-густо потрапляє до інших країн. Кожен вантаж із гуманітарною допомогою має пройти спеціальну комісію, яка вирішує, чи це справді гуманітарна допомога(?!). І то ще не все - на кожен товар, що надходить із-за кордону для допомоги бідним, накладається ПДВ. Щоправда, існує спеціальна комісія, яка може звільнити від сплати цього податку, але формальності й тяганина іноді тривають протягом 2-3 місяців. Зрозуміло, що після цього деякі продукти можна лише викинути.
Ще одна форма діяльності "Карітас" полягає в організації санітарних, лікарських та стоматологічних кабінетів для безкоштовної кваліфікованої медичної допомоги. Під опікою "Карітас" перебувають також хворі люди, які не можуть вийти на вулицю, до поліклініки чи до лікарні, і потребують допомоги вдома. Найчастіше такими людьми опікуються сестри-черниці. При деяких центрах "Карітас" існують благодійні їдальні, де кожного дня годують нужденних, хворих, старших людей чи просто жебраків із вулиці. "Карітас" утримує також дві великі пекарні, хліб із яких частково продається, а частково безкоштовно розподіляється серед убогих.
Під час шкільних канікул благодійницькі центри "Карітас" опікуються відпочинком дітей, у першу чергу тих, які постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС, дітей з бідних і багатодітних родин. Так торік в Україні й за кордоном відпочило майже 1300 дітей. Нині ми займаємося розбудовою центру Карітас-Олександрівка (біля Новограда-Волинського), де на 19 гектарах землі будуть розміщені їдальня, будинок відпочинку для дітей та молоді, будинок для перестарілих.
Чи справді потрібна суспільству наша церковна благодійницька діяльність? Здається, що для відповіді на це риторичне запитання достатньо вийти ввечері на вулиці Києва, увійти, наприклад, у "трубу" на майдані Незалежності. Ви побачите там дітей-жебраків, молодь, яка вживає наркотики і промишляє проституцією, п'яних чоловіків та жінок, які шукають харчі у смітниках. "Карітас" намагається нагадати цим людям, що Бог не забув про них, що Він на їхньому боці. А на чиєму боці наша влада?
