Наші батьки були на півслові обірваним поколінням. Весь цей огром несказаного і набріханого зверху, накопичившись за століття, тепер криком кричить. Країні потрібні письменники для психологічної санації.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка

Репортаж із оновленого собору Святого Володимира

5 червня, 2007 - 00:00

Про підготовку до 2000-ліття Різдва Христового розповідає Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет Клара ГУДЗИК, "День"

Наближається 2000-літній ювілей Різдва Христового, до якого активно готуються численні християнські церкви України. Газета "День" починає серію публікацій, присвячених темі підготовки до цієї визначної в історії світової цивілізації дати. Сьогодні про передсвяткові заходи УПЦ КП розповідає нашим читачам Патріарх Філарет.

Бесіда з патріархом Філаретом розпочалася в кафедральному соборі Св. Володимира, після богослужіння. Патріарх з гордістю показував собор, який сьогодні ніби вдруге народжується. Саме таке враження справляють реставровані і промиті від свічкової кіптяви гігантські настінні розписи інтер'єру храму, понад сто років тому виконані кращими майстрами Російської імперії. Особливо дивують розписи у західній частині храму - "Страшний суд", "Хрещення Володимира" та "Хрещення Русі". Здається, що зображення щойно вийшли спід пензля Віктора Васнецова - така свіжість і яскравість фарб, така виразність.

Невдовзі розпочнуться роботи на хорах, зокрема реставрація ікон та розписів Михайла Нестерова, яких у храмі 19. (До речі, собор щойно відвідав онук художника, паризький модельєр Олександр Василєв. Він плакав від радості і несподіванки, побачивши стільки робіт свого діда.) Планується також реставрувати розписи під головною банею, що пов'язано з неабиякими технічними труднощами, бо посередині головного нефу треба спорудити 50-тиметрові риштування - в усю висоту інтер'єру. Тільки так реставратори зможуть доступитися до внутрішніх стін підкупольного барабану, на яких Віктор Васнецов написав славетну колись багатофігурну композицію "Біля дверей раю". Зараз про вигляд цієї велетенської панорами майже ніхто й не підозрює, адже під банею замість живопису знизу видно тільки суцільну чорну смугу. Ще вище знаходиться Христос Вседержитель на тлі темного тепер неба. Фахівці твердять, що це тло є астрономічним зображенням зоряного неба над Києвом у день Святого Володимира. І невдовзі зірки знову засяють над головами віруючих.

Запланована також повна реконструкція освітлення собору - спеціально, щоб забезпечити найвигідніше підсвічування живопису. Це особливо важливо, бо тепер у храмі, коли не правиться, провадяться кваліфіковані екскурсії. Вони, за словами штатного екскурсовода собору п. Коваленка, знайомлять дорослих і дітей не лише з живописом, а й зі Святим письмом. Адже стіни собору - то мальована Біблія.

Реставруються і чистяться від 100-літньої кіптяви численні високохудожні бронзові панікадила (світильники) складної конструкції, монтується сучасна вентиляційна система. До 2000 року буде відремонтовано також екстер'єр храму - пофарбовано стіни, перекрито бані тощо. Весь комплекс робіт виконують майстри "Укрреставрації". Намісник собору отець Борис Табачек та староста Михайло Колядко запевнили читачів газети "День", що все виконується під ретельним наглядом київських фахівців, згідно з усіма науковими вимогами. Втім, масштабна реставрація кафедрального собору є тільки частиною заходів, які провадить Київська патріархія до ювілею Християнства.

-Ваша Святосте, які ще значні роботи Церква запланувала виконати до Ювілею?

-Маємо надію відзначити 2000-ліття Різдва Христового у Свято-Михайлівському соборі. І хоча він зводиться на кошти Київської держадміністрації, а не церкви, Патріархія робить все, що може. Зараз допомагаємо укомплектувати новозбудовану дзвіницю дзвонами, на що потрібно понад $500 тисяч. Суттєвий внесок у справу зробила українська діаспора. Всього там буде 26 дзвонів різного розміру, які разом складатимуть, так звану, повну гаму. Два найбільші дзвони мають вагу в чотири і дві тонни. Радісно думати, що у великі свята над Києвом лунатиме старовинний малиновий дзвін.

А ще до 2000-го року ми думаємо реставрувати й освятити Свято-Георгіївську церкву Видубицького монастиря та відбудувати велику, на 1500 парафіян, церкву Ікони Казанської Божої Матері на Борщагівці.

-Українська автокефальна православна церква звернулася до Вашої церкви та до Держкомітету у справах релігій з проханням дозволити їй, після завершення відбудови Свято-Михайлівського собору, служити там. Адже УАПЦ сьогодні не має в столиці кафедрального собору. Чи будете Ви заперечувати проти спільного використання відродженого Собору?

-Гадаю, що ми зможемо порозумітися з Автокефальною церквою в цьому питанні. А, може, дасть Бог, Свято-Михайлівський собор об'єднає наші дві церкви.

-Наближається Вербна неділя, коли Київська патріархія освячуватиме відбудовану церкву Богородиці Пирогощі на Подолі. Чи буде на той час закінчено внутрішнє оздоблення цієї церкви?

-Ні. Це неможливо з двох причин. По-перше, немає вільних майстрів для такої капітальної роботи, а, по-друге, кладка стін має спочатку відстоятися, перш, ніж її можна буде розписувати. Однак, церква не буде порожньою - зараз "Укрреставрація". закінчує встановлювати одноярусний мармуровий розписний іконостас.

-Складається враження, що сьогоденне інтенсивне будівництво православних храмів в Україні не дуже продумане в архітектурному плані - всі нові храми майже однакового вигляду, майже стандартні. Бо більшість церков зводиться в російсько-візантійському псевдостилі, який полюбляли і насаджували останні Романови. На відміну, скажімо, від Польщі, де можна бачити яскраве розмаїття стилів, а також мистецьке поєднання модерну та традиційних храмових форм. Відсутня в сусідів і притаманна нам зараз гігантоманія в церковному будівництві. Чи я помиляюсь, Ваша Святосте?

-Ні, це мабуть так і є. Хоча деякі храми будуються в стилі українського бароко, їх небагато. Однією з причин є те, що зруйновані храми прийнято відбудовувати не тільки на старому місті, а й у старому стилі. А стиль, як і богослужбова мова, в Імперії був уніфікований. Нам треба не тільки пам'ятати про класичне українське бароко, а й не забувати, що ми живемо напередодні ХХІ століття. Можу додати, що в Дубні наша Церква побудувала гарний, у справжньому розумінні цього слова, сучасний храм.

-Дуже перепрошую, але дозвольте скористатися нагодою і запропонувати питання із царини церковної політики. Яка думка Вашої Святості стосовно балотування деяких православних владик до Верховної Ради?

-Церковні канони забороняють єпископам участь у справах держави, бо служіння церкві не поєднується зі служінням державі у ролі чиновника чи депутата. В історії православ'я, однак, були нечисленні приклади порушення цих канонів. Наприклад, не так давно архієпископ Макаріус був президентом Кіпру, через що в церкві стався розкол. Щодо єпископів УПЦ МП, то їхня політична діяльність є прямим порушення постанови Синоду Московської патріархії, прийнятої вже за часів патріарха Алексія ІІ. Кілька років тому за таке порушення священик Гліб Якунін був позбавлений Московською патріархією права проводити богослужіння. Вважаю, що це чисто політичний акт, схвалений самим Московським патріархом. Про мету цього демаршу можна здогадатися хоча б з того, від якої партії висувався намісник Києво-Печерської лаври єпископ Павло.

-Дуже вдячна Вашій Святості за розмову.

 

 

Газета: 
Рубрика: