Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Рік був досить напруженим, динамічним, насиченим багатьма подіями

31 грудня, 1999 - 00:00

1. Що Ви вважаєте головною подією:

а) ХХ століття;

б) року, що минає;

в) Вашою особистою.

2. Який, на Вашу думку, головний соціально-політичний підсумок
1999 року?


Якими будуть у зв'язку з цим наслідки в 2000 році?

3. Що для Вас в році, що минає, було відкриттям, а що — розчаруванням
року?


4. Ваш тост-2000.

Віктор МЕДВЕДЧУК, віце-спікер Верховної Ради України:

1. — Народження і становлення України як суверенної держави.
— Вибори Президента України. — Я знайшов своє місце у громадсько-політичному
житті держави.

2. Молода українська демократія подорослішала ще на один
рік. Упевнений, що він наблизить нас ще на один крок до громадянського
суспільства.

3. Найбільше відкриття — революційність газети «День»,
бунтівний дух якої не вщухає навіть після президентських виборів. А ще
одним, приємним особисто для мене, як для голови СДПУ(о), відкриттям року
було реальне зростання авторитету нашої партії. Розчарувань, слава Богу,
не було. Принаймні, я не акцентував на них увагу...

4. Шанованому мною творчому колективу газети «День»: «Хочете
бути щасливими — убийте в собі Дракона...»

Леонід ДЕРКАЧ, голова Служби безпеки України:

1. а) Століття, що минає, ознаменоване багатьма важливими
подіями. Вибираючи найголовнішу, кожен, мабуть, співвідносить її з долею
своєї держави. Для нас найвагоміше — це здобуття Україною незалежності
та набуття нею статусу без'ядерної держави. Ми стали першою країною, яка
відмовилася від ядерної зброї і вивезла її зі своєї території. Так вчинила
лише Україна. Більше цього ніхто не зробив. б) Вибори Президента України.
в) Ті позитивні зрушення, які відбулися в Службі безпеки України і які
дозволяють з оптимізмом дивитися у майбутнє.

2. Перемога на президентських виборах демократичних, реформаторських
сил на чолі з Леонідом Даниловичем Кучмою і підтримка його курсу більшістю
громадян України. У зв'язку з цим сподіваюсь на досягнення злагоди в нашому
суспільстві, зрушення в сфері економіки, підвищення добробуту наших людей.

3. Рік був досить напруженим, динамічним, насиченим багатьма
подіями. Відчуваючи свою безпосередню причетність до всього, що відбулося,
іноді на межі дня і ночі з подивом усвідомлював, скільки людина може зробити
за день, і в той же час жалкував, що в добі лише 24 години. Це було швидше
розчаруванням, ніж відкриттям.

4. Хочу висловити велику подяку всім співробітникам Служби
безпеки України за сумлінну працю, нерідко пов'язану з ризиком для життя.
Бажаю їм мужності, витримки, оптимізму. Нехай 2000-й рік принесе їм та
їхнім сім'ям багато щасливих і світлих днів, здійснення усіх мрій і бажань.
А також хочу подякувати всім колегам інших правоохоронних органів за спільну
роботу, взаєморозуміння і допомогу у боротьбі зі злочинністю. Об'єднаними
зусиллями ми зробимо все, щоб в Україні був порядок і спокій, мир і злагода,
добробут і благополуччя.

Олександр ВОЛКОВ, народний депутат України:

1. а) Для мене як українського політика такою подією, безумовно,
є набуття незалежності Україною. На мій погляд, це – торжество історичної
справедливості. Якщо згадати, скільки поколінь наших співвітчизників віддали
життя за державну незалежність країни, стає ясно, що все, зроблене нами,
і навіть те, що ми ще маємо зробити, є порівняно незначним з виконаною
ними місією. А свою місію – зробити Україну багатою, процвітаючою країною,
з авторитетною міжнародною репутацією, ми, я свято вірю в це, виконаємо.
Адже це те, що судилося зробити нашому поколінню – для тих, хто прийде
після нас. б) Поза сумнівом, президентські вибори. Це одночасно – і найвизначніша
подія для мене особисто. Український народ, обравши Президентом Л. Кучму,
ще раз підтвердив свій вибір власної долі, європейський вибір цивілізованого
шляху розвитку, прогресу і демократії, власним вибором довів, що реальної
альтернативи реформуванню суспільства не існує. Я гордий з того, що мав
безпосередню причетність до цього вибору.

2. Це і є головний підсумок 1999 року. Будучи обраним на
другий термін, отримавши новий імпульс у здiйсненнi перетворень, кредит
довіри виборців, Президент не витрачає часу на оволодіння навиками вищої
державотворчої роботи. Він чітко знає, що і як потрібно міняти. Адже підтримавши
Президента, люди обрали не лише Леоніда Кучму, але і висловили підтримку
його передвиборній програмі. А там все сказано чітко – як і що буде робити
Президент. Позитивні наслідки курсу, який реалізується ним, я вірю, не
примусять себе чекати надто довго – це видно і по динаміці формування парламентської
більшості і по результатах голосування по призначенню нового прем'єра,
якому тепер слід реальними діями реалізовувати президентську ідеологію
реформ. Парламентська більшість, я в цьому певен, буде його підтримувати.

3. Відкриттями мене здивувати важко. Я не люблю відкриттів
– вони, як правило, негативні – в політиці для мене мало нового, а значить,
і несподіваного. Чим більше передчабуваного, тим менше відкриттів. І це
непогано, оскільки «відкриття» майже завжди значить «революція». Я ж віддаю
перевагу еволюції, а не революції. Розчарування? Вони були, і немало. Розчарування,
це деякі люди, з якими прийшов, яких привів і яких втратив – не всі з них
витримують випробування політикою. Але в політиці не прийнято зупинятися
на розчаруваннях: нам слід іти далі і діяти із знанням діла.

4. Останньою, здається, Соломія Павличко у блискучому перекладі
лоуренсівського «Коханця Леді Чаттерлей» ввела в українську літературну
мову слово «прутень». Я бажаю всім читачам «Дня» його нормального функціонування.
І не лише цього. Якщо серйозно – то і удачі, і щастя, і здоров'я. Але «прутень»
ігнорувати також не потрібно.


Пiдготували Наталя ТРОФIМОВА,

Андрій МИСЕЛЮК,«День»

Газета: 
Рубрика: