Роман СКОРИК: Незабаром презентуємо аудіокнигу за твором Юрія Горліс-Горського – «Холодний Яр»
У Києві, неподалік залізничного вокзалу, в провулку Чеслава Бєлінського, в приміщенні з невеличкою вивіскою міститься магазин мистецької агенції «Наш формат». Як стверджують її співробітники, саме тут можна знайти найбільший в Україні вибір української продукції: музика, фільми, книги, патріотичні футболки, одяг. А ще аудіокниги — начитані акторами фонограми української та світової літератури рідною мовою, що можуть бути прикрасою бібліотеки (фонотеки) справжніх поціновувачів літератури. Про нинішню ситуацію з цим симбіозом письмової та аудіо культури відбулася розмова з заступником директора компанії «Наш формат» Романом Скориком.
— Коли і з яким задумом ви почали випускати аудіокниги?
— Одразу після утворення компанії «Наш формат» у 2005 році, ми почали записувати фонограми творів класиків української літератури, не сподіваючись на отримання комерційного зиску, оскільки наша першочергова мета — це популяризація та поширення української мови та культури серед молоді. А що ж і ще може бути прогресивніше для молоді як не аудіокнига. У 2006 році нашу працю було відзначено на Львівському форумі видавців нагородою як «Кращий проект року» у видавничій справі.
Наразі ми не припиняємо своєї діяльності, продовжуємо записувати аудіокниги, випускати в світ нові твори в аудіоформаті. Ми вже випустили понад 150 різних дисків українською: це дитяча література («Пригоди Барвінка й Ромашки» Б. Чалого, «В країні Сонячних зайчиків» В. Нестайка, «Українські чарівні казки» та ін.), а також українська та зарубіжна класика (Поезія Т. Шевченка, «Тигролови» І. Багряного, «Фауст» Гьоте).
— На сьогодні хто є споживачем вашої продукції, кому найбільш потрібні аудіокниги?
— У першу чергу, це люди, які мають бажання розвивати свої знання про культуру та літературу, та мають можливість придбати аудіокнигу, усвідомлюючи, скільки сил і коштів було вкладено в її створення. Хоча і ті, що шукають в інтернеті наші аудіо книги, — теж наша аудиторія. Оскільки люди слухають аудіокниги — це їм цікаво, а отже мета популяризації працює.
Аудіокниги, звісно, цікаві дітям і їх батькам, і ми постійно розширюємо асортимент дитячих аудіокниг. Окремо слід сказати про людей з вадами зору — ми співпрацюємо з регіональними відділами УТОС, постачаємо їм нашу продукцію.
— А як із комерційною віддачею?
— До 2008 року аудіокнига була комерційно затребуваною, тому в Україні її випускали п’ять-шість різних компаній, а потім почалася світова криза — і попит різко впав, люди змушені були радикально скоротити свої витрати і, в першу чергу, це позначилося на аудіопродукції та аудіокнигах. Можу сказати, що на сьогодні випуск аудіокниг «Наш формат» не зупинив, на відміну від інших комерційних компаній, бо, повторюся, для нас цей проект є ідеологічним, а не комерційним.
— Чи є відчуття, що про аудіокнигу дізнаються і цікавляться нею все більше людей?
— Так, і найбільш це помітно, коли ми беремо участь у різноманітних виставках і ярмарках. Саме туди приходить велика кількість людей, які чули про нас, але ніколи не заходили до нашого магазину чи на сайт «Нашого формату».
— Цікаво, який саме тип літератури найбільш придатний для створення аудіокниг?
— Найкраще слухачі сприймають сучасну літературу, особливо в авторському виконанні, однак і класична українська література та перекладна світова література користуються значною популярністю. На жаль, читачі погано сприймають поезію в аудіоформаті.
Найвдячніша аудиторія — діти, і, відповідно, найпопулярніший розділ літератури — звісно, дитяча література, тим паче, що в нас була доволі потужна традиція прослуховування казок та інших творів для дітей з платівок та радіовистав.
— Тобто уподобання слухачів аудіокниг та читачів паперових книжок в цілому збігаються?
— Не зовсім так. Наприклад, «мильні опери», на відміну від детективів, у форматі аудіокниги практично нікому не потрібні. Адже їх у більш ніж достатній кількості можна побачити по телевізору, а навіщо слухати те, що можна ще й побачити? Інша справа з детективами: талановитий актор, якісний твір відомого автора (Конан Дойл, Агата Крісті...), якісний запис — і ви отримуєте аудіокнигу-бестселер, але запис «бестселлера» — то важка робота нашого колективу.
— З усього видно, що проект видання аудіокниг має просвітницьку та популяризаційну орієнтацію. Як зробити, щоб аудіокниги були доступні ширшому колу людей, скрізь продавалися?
— Я відповім так: доки держава в особі її керівників не буде підтримувати власним прикладом розвиток і популяризацію української мови й культури — а підтримку будуть отримувати «вимираючі мови» на кшталт російської, справи на мовному та культурному «фронті» будуть дуже погані.
Українська культура може активно розвиватись і посідати те місце в суспільстві, яке мало б їй належати, не лише за підтримки держави, скоріше держава повинна виступати стимулятором розвитку та орієнтиром для всього населення країни! Саме держава має сприяти поширенню будь-якого українського культурного продукту. А крім цього, важливим є і приклад особистої поведінки людей, котрі перебувають при владі — коли б менші чиновники помітили, що їхні «старші колеги» купують українські книжки, слухають українську музику і так далі, то й вони негайно почали б робити те саме, і такий механізм вирішив би багато питань. Ну, а так — ви ж бачите, що нинішнє керівництво перед ефірами навіть окремо домовляється, що ось, треба балакати на камеру українською, інше питання — змістовність цих розмов...
— І який у вас настрій на перспективу в цій ситуації, що склалася?
— Продовжувати працювати, не сповільнюючи темпів. На підтримку від держави ми не сподівалися раніше, а зараз і поготів, головне, аби не заважали, якщо враховувати погляди та ідеологію нинішнього керівництва.
Тож ми продовжуємо роботу — і вже на Львівському форумі, у вересні цього року плануємо презентувати чергову новинку, аудіокнигу за твором Юрія Горліс-Горського — «Холодний Яр». Я вважаю, що записувати такі знакові твори ми просто зобов’язані. Окрім того, ведемо зараз перемовини з правовласниками щодо авторських прав на запис аудіокниги про знаменитого «Карлсона, що живе на даху», і якщо все буде гаразд, незабаром випустимо й такий диск.
