У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

«Батько» фламандського символізму

У Львові представили книжку «Український Еміль Вергарн»
11 вересня, 2017 - 14:39
Фото Володимира ГУСАРА

Захід відбувся за ініціативи Українського національного середовища у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці. Ярема Кравець представив свою книжку «Український Еміль Вергарн» (критика, перегуки, переклади)», яка, по суті, стала підсумком більш ніж сорокарічного дослідження вченим літературного спадку геніального бельгійського поета, прозаїка, драматурга і мистецтвознавця.

Автор монографії стисло озвучив біографію Еміля Вергарна (1855-1916 рр.), пов’язавши її з історією становлення Королівства Бельгія, суспільно-політичними, соціально-економічними й культурно-побутовими умовами життя. Такий концептуальний  підхід став ключем до розуміння формування творчого генія фламандської культури, пальму першості якому  віддавали навіть Поль Верлен, Артюр Рембо, Шарль Бодлер, Віктор Гюго, і значно полегшив дослідникові пошук паралелей між творчістю геніїв української культури й творчою долею Еміля Вергарна. 

Ярема Кравець зробив ґрунтовне дослідження майже столітньої історії (1894-1990) ознайомлення з творчістю Еміля Вергарна в українській критиці та художній літературі, а також долі його поетичної спадщини українською мовою, критичне вивчення якої часто мало епізодичний характер. До одного з перших перекладачів і критиків творчості бельгійського генія впродовж п’ятдесяти років належить Микола Терещенко. Найповніша збірка його перекладів «Вибране» побачила світ у 1966 році. Автор відзначає переклади Святослава Гординського, Остапа Луцького, Миколи Зерова, Юрія Клена, Григорія Шкурупія, Василя Щурата; серед сучасних перекладачів – Володимира Самійленка, Михайла Москаленка та ін.

Еміль Вергарн як поет загальнолюдського звучання був близький і співзвучний творчості українських класиків, зокрема Шевченкові, Стефанику, Франкові.

Розкриваючи тему «Тарас Шевченко та Еміль Вергарн: артистизм вірша, епічність думки», Ярема Кравець підтримує думку Д. Донцова щодо розуміння близькості поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та Еміля Вергарна, який писав: «Гарним є ностальгія не за щастям, лише за розростом і перемогою, за тим, що «інтенсифікує життя». Ця естетична максима, нестримна енергія, прагнення постійного зростання духу єднає творчість українських класиків з класиком бельгійської літератури. Зокрема, на думку дослідника, Шевченка й Вергарна зближує артистизм і мальовничість творчої манери, яка мала під собою реальну причину: Шевченко був професійним художником, а Вергарн на генетичному рівні всотав високомистецьку фламандську традицію. Показовими в цьому плані є вірші з циклу «Фламандки» (зокрема «Садок», «Ферма», «Загорода») Вергарна і «Садок вишневий коло хати», «Сонце заходить, гори чорніють…», «За сонцем хмаронька пливе, червоні хмари розстилає» Шевченка. Як і Шевченка, так і Вергарна глибоко хвилювала доля його країни, її історія, її майбуття. Епічність думки двох геніїв талановито відображена у їхній поетичній творчості, зокрема у пенталогії Вергарна  «Уся Фландрія» (1904-1911)  і у таких творах Шевченка, як «Гайдамаки», «Іван Підкова», «Іржавець», «Сон», «Розрита могила» та ін. 

Ярема Кравець проводить цікавий аналіз дотичності творчості Євгена Маланюка до поетичного світу Еміля Вергарна, глибокопатріотичні мотиви якого надихали  його на «сплітання віршів з нервів пасма» і були для нього не «музичною спазмою», а  - «ридання, кров і крик».  Він детально аналізує вплив поетичної творчості Вергарна на одного з найцікавіших поетів-неокласиків діаспори Юрія Клена.  «Похід» («Le depart») і «Мандрівка до сонця»  присвячені трагічній історії селянства, хоча Вергарн описує наступ міста на бельгійське село наприкінці XIX ст., а Юрій Клен - Голодомор в українських селах 1932-1933 рр.  Юрій Клен був не лише перекладачем програмного вірша Еміля Вергарна «Вітер» («Le vent»), а й найпродуктивнішим в українському літературознавстві дослідником перекладів Вергарна, про що засвідчує його ґрунтовна праця  «Український переклад Вергарна» (1928).

Щодо вергарнівських мотивів у поетичній творчості Богдана-Ігоря Антонича Ярема Кравець посилається на таких авторитетних дослідників творчості поета, як Д. Павличко, М. Ільницький, В. Назарук. У підсумку Ярема Кравець стверджує, що, крім спорідненості антоничевого й вергарнівського віршів у філософській, урбаністичній, стилево-синтаксичній площинах, слід виокремити низку образно-стильових паралелей, спричинених бурхливими подіями суспільного життя кінця XIX і перших тридцяти років  XX століття у Бельгії й Україні.

У книзі автор акцентує увагу на фактах дослідження, що свідчать про зацікавлення Вергарна Україною. Серед них вірш «Слава вітрові» зі збірки «Безмежне сяйво» (1906). Його рядки звучать: «Гасає вітер скрізь, і хмариться блакить, в Німеччину летить степами України». А також дослідники згадують й інші вергарнівські антимілітаристичні збірки, в яких поет говорить про Україну, Дніпро та українські степи і називає нашу країну лише «Україна». До українського сліду Еміля Вергарна Ярема Кравець додає його зацікавлення Марією Башкірцевою, яка у французькомовній літературі того часу значилася як «українська художниця», і вказує на творчі стосунки бельгійського генія з українською художницею Софією Левицькою (1880-1937 рр.).  Вона ілюструвала окремі твори Вергарна, переклала французькою мовою разом з Роже Гаяром «Вечори на хуторі біля Диканьки», прикрасивши це перше у Франції видання М. Гоголя власними невеликими дереворитами.

Ярема Кравець звертає увагу на Еміля Вергарна як на талановитого мистецтвознавця, автора ґрунтовних студій про Рубенса, Рембрандта, Брейгеля, Делакруа, Моне, Родена та інших відомих майстрів пензля, а також як лектора з мистецтва Англії, Німеччини, Франції та Бельгії. Відзначаючи потужний вплив мистецтва на поетичну творчість Вергарна, Кравець наводить слова славетного українського поета і художника Святослава Гординського: «Натхненний танок кольорів і слів», якими можна охарактеризувати усю творчість видатного бельгійця Еміля Вергарна.

У книзі подано надзвичайно глибокий есей Вергарна  «П'єр-Поль Рубенс» і п’ять його прозових творів у блискучому перекладі українською Яреми Кравця. Завершилася презентація книги дискусією про проблеми перекладу в Україні, особливо у контексті входження  нашої країни у сучасне європейське співтовариство.

Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments