Книжка для наступних поколінь
«Історія про Революцію Гідності виходить за межі національних реалій»
Цей рукопис побачив світ ще 2016 року на іншому куточку планети, в США, з-під пера американця українського походження, письменника Даніеля Григорчука. Вперше письменник побував в Україні у 70-ті роки як студент американського університету. Нащадок українських січових стрільців був інтегрований у історію нашої країни, тому дуже захотів зустрітися з українськими дисидентами, щоби ще краще розібратися в перипетіях минулого Батьківщини своїх предків. Про це дізналася радянська влада, і Даніеля було взято під пильне око КДБ. Згодом відбувся суд, після якого його депортували. Ці спогади знайшли своє відображення у першому романі автора «Спійманий у потоці», де автор описує світ своєї молодості: етнічну Америку та різнокультурну Європу «психоделічних шістдесятих».
МОЖЛИВІСТЬ ПОГЛЯНУТИ НА МАЙДАН З ІНШОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ТА Й МЕНТАЛЬНОЇ ТОЧКИ СВІТУ
Уже після проголошення незалежності України він неодноразово приїжджав на її терени, досліджуючи проблеми екології та медицини. Найтрагічніше та найемоційніше відвідування сталося навесні 2014 року. Перші місяці після Революції Гідності, нерозібрані барикади на Майдані справили велике враження на Григорчука. Тож він пише свій другий роман, цього разу — про Революцію Гідності.
«Кожен із мільйонів, які вийшли на Майдан взимку 2013—2014 років, має власну історію. Я спостерігав за перебігом історичних подій по телебаченню та в соціальних мережах у безпечних умовах Сполучених Штатів, — розповідає Даніель Григорчук на презентації книги. — Утім, як американець українського походження відчував таку ж гордість і завзяття, немов був з ними. Від початку незалежності я працював над питаннями охорони здоров’я та соціальної політики в Україні, проте на київських барикадах побував аж у квітні 2014 року, коли вони все ще стояли, як уроче нагадування про тих, хто пожертвував усім заради Революції Гідності. Оскільки я не міг писати як очевидець, то для роману обрав літературний підхід «магічного реалізму».
І тепер на цей художній твір про Майдан англійською мовою можна натрапити в будь-якій американській крамничці, з нею сидять у кав’ярні, її беруть із собою в літак або потяг. «Я одразу зрозумів, що ця книжка має бути перекладена. На жаль, в Україні мало книжок, які в художньому форматі, тим більше казки, розповідають про важливі події, що відбулися у країні, — наголошує перекладач роману Ігор Пошивайло. — Твір написано англійською для людей, які не живуть українськими новинами і не були свідками описаних подій. Це означає, що історія про Революцію Гідності виходить за межі національних реалій. А для українського читача — це ще й можливість поглянути на революційний Майдан з іншої географічної та й ментальної точки світу».
ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ НАШОЇ ПАМ’ЯТІ
Головні персонажі твору — молоді люди зі сходу та заходу, які мусять перемогти спільного ворога — дракона. Зробити це вони зможуть, лише об’єднавшись. Акцент у книжці робиться не лише на Майдан, а й на давній український фольклор та глибоку історію нашої держави. Незвичною є і композиція книжки: події на Майдані переплітаються з казками, наприклад, про Івасика-Телесика. Можливо, це натяк на те, що через кілька поколінь діти будуть чути історії, а може, й міфи від матусь про Революцію і те, як відроджувалася держава.
Ще однією наскрізною лінією проходить тема каральної психіатрії. Цю широко застосовувану радянську практику намагаються відродити у книжці під егідою працівника СБУ, який насправді служить Росії. Усе це робиться у зрозумілій та сприйнятливій формі як для українців, так і для іноземців.
«Ця книжка є частиною культурної дипломатії України у світі. Вона доносить до іноземців цінні речі про Україну. Правду, яка має право на своє існування у книжках. Роман важливий для України та є лакмусовим папірцем нашої історичної пам’яті. Міф — це життя. Божевілля — це практика радянського тоталітарного режиму в боротьбі за інакодумство», — зазначає директор видавництва «Кліо» Віра Соловйова.
Важливо, щоб існували книжки, через які можна передати правдиву інформацію про той час. Наразі ж ми можемо відкрити для себе погляд на ці події з іншого боку і зрозуміти, як вони сприймаються зовнішнім світом.
