Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Літні люди у пошуках сили

Які теми порушує нова книжка Фоззі «Червоні хащі»
1 серпня, 2019 - 17:12

У «Видавництві Старого Лева» побачив світ новий україномовний роман письменника і співака Фоззі (він же Олександр Сидоренко, учасник гурту «Танок на Майдані Конго») під назвою «Червоні Хащі». Ця книжка — водночас і динамічна пригода, що оспівує силу волі та добро всередині людини, і замислений текст, що наштовхує на роздуми про людську слабкість, несправедливість, про, м’яко кажучи, недосконалий устрій нашого суспільства.

ДОЖИТИ ДО «МУНДІАЛЕ»

Оповідач цього роману — літній чоловік, у якого померла дружина, а син поїхав за кордон, у якийсь момент розуміє, що починає «здавати» й уже не може суто технічно сам давати собі раду, а тому продає житло та переїздить у будинок престарілих. Цей заклад, власне, й розташовано в умовному селі під назвою Червоні Хащі десь у глибинах Черкащини. Людина досить інтелігентна і схильна до рефлексій, у цьому будинку він переживає справжній шок — перед ним і перед читачем з’являються переконливо змальовані письменником порядки, що нагадують то літній дитячий табір, то в’язницю: велика занедбаність, незрозумілі нюанси «майнових відносин» і загальна атмосфера слабкості, байдужості, закинутості.

А в центрі цього всього — дуже специфічна людина, відома тут під прізвиськом «Йосип». Це вічно неспокійний балагур, який постійно жартує, лається, не може обійтися без кримінального жаргону та взагалі кримінального стилю спілкування, організовує всілякі авантюри. Проте така нав’язлива, ворохобна особа несподівано, а подекуди й непомітно виявляє добро й людяність до своїх колег і в підсумку навіть багато кого з них рятує. Символ жаги до життя «Йосипа» — футбол, і йому вдається заразити цією жагою інших. Як і жартівливим гаслом: дожити до найближчого чемпіонату світу. Та вже про те, як саме, з якими пригодами і втратами доживали літні герої «Червоних хащів» до зазначеного «мундіале», краще прочитати в самій книжці.

ПОШУКИ РЕСУРСІВ ДОБРА Й СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ КНИЖКИ

Поза власне сюжетними подіями роману, у фокусі Фоззі опиняється психологія. Боротьба людини зі своєю щораз більшою безпорадністю, пошуки внутрішньої сили. Зрештою, пошуки ресурсів добра — і вони в цій книжці знаходяться, навіть у людей, відверто оприкрених і побитих життям. Як зазначив сам письменник в одному інтерв’ю: «Тому що вища сила (можемо називати її Богом) існує скрізь, навіть у Хащах. І вона щиро допоможе тим, хто раптом знов відчує бажання жити». При цьому, правда, дипломатично уточнивши: «Ну, мені так здається».

Абсолютно неминучий у «Червоних Хащах» і, сказати б, соціальний аспект. Тема кричущої невлаштованості життя літніх людей у нашому суспільстві нібито загальновідома, і згадується про це регулярно, але здебільшого в ритуально-популістському сенсі. Книжка Фоззі — саме той випадок, коли цю невлаштованість кожен читач відчує дуже безпосередньо. І ледь закамуфльовану звичаєву байдужість до старших, і постійні маніпуляції в сфері соціального захисту. Те саме стосується морального й матеріального стану різних закладів на кшталт будинків престарілих, інтернатів, периферійних (і не лише периферійних) медичних установ тощо. «Червоні Хащі» дають змогу зазирнути в прикру суспільну реальність, що в ній живуть мільйони людей.

Але всі ці невеселі моменти Фоззі вміє подати з гумором і без депресії. Його письмо іронічне, в ньому є простір для думки, враження й сентименту, але при цьому воно досить сконцентроване, сюжетне, позбавлене естетства чи орнаментальності (хоча місцями не позбавлене мовних шерехуватостей). Цей рівний і стриманий плин розповіді найяскравіше врізноманітнюють діалоги. Часто вибудувані на одній чи двох емоційних нотах, вони, тим не менш, вельми динамічні, ефектні та вигадливі, з живою і строкатою мовою.

Олег КОЦАРЕВ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments