Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Одкровення оракула із Кремнієвої долини

Американський айтішнік Тім О’Райлі — про те, що людство здатне подолати серйозні випробування
10 листопада, 2020 - 11:30

Понад сорок років тому він організував видавництво, яке спеціалізується на випуску технічної літератури, пов’язаної здебільшого з інформаційними технологіями. Нині це підприємство вважається в Америці досить успішним на ринку поліграфічних послуг. Великий внесок в успішну бізнес-діяльність зробив не лише власник O’Reilly Media, а й чотири сотні висококваліфікованих працівників, зайнятих у філіях компанії в різних містах країни. Фірмовим стилем видавництва O’Reilly Media стало оригінальне зовнішнє оформлення кожного із трьохсот видань, на палітурках яких вміщено особливе кольорове кодування та характерне відтворення фрагментів дереворізів із зображень тварин і птахів.

Дещо іншу концепцію зовнішнього вигляду запропонувало харківське видавництво «Наш формат», яке, випускаючи у світ українською одну з останніх книжок видавництва під назвою «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє» Тіма О’Райлі (переклад Юлії Кузьменко), зобразило на палітурці абревіатуру — «ХЗ», запозичену з інтернет-сленгу, що дослівно означає: «Хто знає?».

Книжка складається із чотирьох частин. У першій із них на прикладі власної компанії Тім О’Райлі веде мову про те, як у світі поширилося комп’ютерне програмне забезпечення, а паралельно комерціалізувалася глобальна мережа інтернет. Автор з перших рядків розповіді намагається переконати читача, що без глибокого аналізу цього геніального винаходу людства неможливо передбачити майбутнє.

У двох наступних частинах розглядаються сучасні технології, які стрімко змінюють бізнес, освіту, державне управління, фінансові ринки та економіку в США. Як приклад автор використовує досвід гігантів цифрової індустрії, а саме: Uber, Lyft, Airbn, Amazon, Apple, Google і Facebook.

Заключна частина книжки присвячена стратегічним рішенням, які доведеться приймати найближчим часом для подолання кризових явищ у різних сферах людської діяльності, а допомогти в цьому мають цифрові технології. На переконання О’Райлі, лише тоді з’явиться шанс убезпечити людство від глобальних викликів, що чекають у майбутньому — від природних катаклізмів до нових епідемій.

Із книжки Тіма О’Райлі дізнаємося, що один із засновників корпорації Microsoft Білл Гейтс, за показниками американського ділового журналу Forbes, поступився першим місцем найбагатшої людини у світі власнику інтернет-сервісу Amazon.com Джеффрі Безосу. Станом на липень 2019 року його капітал оцінювався у більш ніж $200 млрд.

Судячи з оцінок, висловлених на адресу цього неординарного бізнесмена на сторінках книжки, автор сприймає власника Amazon виключно як найвидатнішого підприємця доби інтернету, котрому пощастило трансформувати свою індустрію до небачених досі масштабів. Адже Amazon починав як онлайн-сервіс зі звичайного продажу книжок, а тепер домінує в США у роздрібній онлайн-торгівлі, реалізуючи населенню практично будь-який товар. Крім того, Amazon активно популяризував читання електронних книжок. Компанія також виявилася лідером у галузі онлайн-розваг, склавши конкуренцію Netflix і ставши кіно- і телестудією наступного покоління, а ще перетворила свій додаток для електронної торгівлі на платформу хмарних обчислень, в якій працюють безліч стартапів Кремнієвої долини.

На тлі успіхів, які упродовж останніх десятиліть супроводжували корпорацію Microsoft та її найближчих конкурентів — Amazon, Facebook i Google, як переконує читача О’Райлі, дедалі більше створюють проблем на ринку інтернет-послуг такі китайські компанії, як Baidu, Tencent та Alibaba. Автор книжки прогнозує, що Китай рано чи пізно потіснить США як у виготовленні різноманітних гаджетів, так і у створенні до них різнопланового програмного забезпечення. Уже сьогодні китайська компанія Alibaba, діяльність якої намагався заборонити на території США президент Трамп, експлуатує найбільшу у світі платформу електронної торгівлі Taobao, в якої $256 млрд валового прибутку дев’яти мільйонів незалежних продавців платформи.

Тіма О’Райлі не випадково у своїй країні називають оракулом Кремнієвої долини. Краще за нього обізнаної людини в тому, чим займаються високотехнологічні компанії, розташовані на території штату Каліфорнія, а також дослідні центри при вищих навчальних закладах країни, важко знайти. Відслідковувати тенденції й виявляти тренди в усій цифровій індустрії, а головне — робити правильні висновки з побаченого і почутого, дано не кожному.

Натрапляємо на цікаві роздуми, що стосуються так званих мережевих платформ, завдяки яким за відносно короткий час відбулося переформатування роздрібної торгівлі на всьому північноамериканському континенті. Uber, Lyft, Google, Facebook, Amazon, Youtube, Snap, Baidu, Tencent, Apple — це все бренди компаній, які поступово еволюціонувалися, максимально наблизилися до потреб ринку, набувши нового вигляду. Якщо мережа однотипних універсальних магазинів на території США і Канади — Walmart, у якій трудиться 2,2 млн працівників, реалізовує товарів на суму в $483 млрд, то в Amazon — 341 тис. найманих працівників, які забезпечують продаж товарів на суму в $136 млрд. І якби не витрати, санкціоновані Джеффрі Безосом на розширення і науково-дослідні роботи, прибутки Amazon були би значно більшими. Водночас за цими цифрами маячить інша проблема. Онлайн-торгівля, витісняючи з ринку традиційні торговельні комплекси типу Walmart, змушує власників звільняти штатних працівників, тим самим збільшуючи кількість безробітних у країні.

Активне впровадження роботизації (чи автоматизації), за прогнозами О’Райлі, так само спричинить масове вивільнення людей із наявних технологічних циклів на виробництві. Підприємець, за всіма законами бізнесу, прагнутиме підвищити рентабельність свого виробництва за рахунок технологічних ліній, де штат обслуговуючого персоналу буде мінімальний. Штучний інтелект, який є одним із ключових понять книжки, замінить людський розум.

Автор проводить паралелі між соціально-економічними процесами, які відбуваються нині в американському суспільстві, та подіями в Британії 1811—1813-х років, коли робітники мануфактур організувалися в рух лудистів, які виступили не лише проти впровадження машин на виробництві, а й проти капіталістичної експлуатації, неналежних умов праці, низької заробітної плати, безробіття. Лудисти запам’яталися тим, що з небувалою люттю нищили верстати і парові котли на мануфактурах, наївно сподіваючись, що такими методами можна зупинити науково-технічний прогрес і прагнення капіталістів максимально збільшити прибутки. Коли мільярдера із ПАР, інженера, винахідника Ілона Маска, який, на думку О’Райлі, досить вдало реалізує три основних проекти в США — випуск електромобілів, виготовлення сонячних панелей, виготовлення і запуск космічних ракет, запитали, як розв’язати проблему безробіття, він відповів: працевлаштувати мільйони безробітних можна буде лише тоді, як людство почне активно колонізувати планети, розташовані в нашій Галактиці. Чи справдяться слова Маска, покаже час.

Автор послуговується терміном «супергроші», запроваджений в обіг ще в 1970-х американським економістом Джорджем Гудманом. Той вважав, що надприбутки, отримані власниками компаній, по суті, шкодять національній економіці, оскільки не дають повноцінно розвиватися середньому бізнесу. Відтак у книжці робиться висновок: від великих грошей треба позбавлятися, бо це веде не лише до монополізації ринку, а й підриває фундаментальні основи демократичного суспільства, де справедливий розподіл матеріальних ресурсів є передумовою розв’язання глобальних проблем: забруднення природного середовища, зміни клімату, продовольчої кризи, відсутності питної води, перенаселення, воєнних конфліктів та інших серйозних викликів, які є неминучими в майбутньому.

Оптимістичну назву «Усе в наших руках» має останній розділ, у якому автор розмірковує на тему виживання населення планети у ХХІ столітті. Тут він наводить передбачення англійського економіста Джона Кейнса, який ще в тридцятих роках минулого століття малював рожеву перспективу економічного благоденства для громадян США і Великобританії. Та чомусь О’Райлі у своїй книжці не зізнається, що, за великим рахунком, це виявилося звичайнісінькою утопією, бо світ, у якому панує несправедливий розподіл матеріальних ресурсів, економічний визиск, експлуатація людини, обмеження прав і свобод громадян, навряд чи можна назвати раєм на землі. До речі, проти економічних теорій Джона Кейнса через сорок років виступив уже згадуваний Мілтон Фрідман, остаточно заплутавши громадськість своїми теоріями до такої міри, що почали лунати голоси з вимогою позбавити його Нобелівської премії.

Дивно, що в праці О’Райлі не знайшлося місця для згадки про відомого у світі російського економіста і водночас засновника теорії великих циклів економічної кон’юнктури (кризи так званої довгої хвилі) Миколи Кондратьєва, розстріляного сталіністами 1938 року. В наші дні жодне фундаментальне дослідження в галузі економіки на Заході не обходиться без посилання на теорію М. Кондратьєва, створену після поїздки до США, де він вивчав економічні, соціальні та культурні процеси.

Кульмінацією всієї праці «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє» Тіма О’Райлі стали дуже своєрідні й мудрі поради. Вони можуть бути корисними і для українських айтішників, які в новостворених стартапах працюють на основі інноваційних технологій. Автор, зокрема, радить: працюйте над тим, що для вас важливіше за гроші; віддавайте більше, ніж забираєте; мисліть на перспективу; прагніть ставати кращими, ніж ви є сьогодні. А ще О’Райлі закликає молодих ініціативних людей створювати доповнену реальність замість того, щоб замінити людську працю технологіями. Оптимістично звучать останні слова у книжці: «Я вірю, що людство здатне подолати серйозні випробування. Наш головний актив — не розум і не творчість, а моральний вибір. Перш ніж стане краще, слід очікувати погіршення. Та ми можемо прийняти рішення про взаємодопомогу, про будівництво економіки, за якої люди важливіші за прибутки».

Тарас ГОЛОВКО
Газета: