Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.
Олександр Довженко, український письменник та кінорежисер

Політичний мислитель «вікторіанської» доби – тепер і українською

Побачив світ переклад книжки «Нариси з історії свободи, влади та демократії» лорда Актона
11 грудня, 2020 - 10:25

Важлива новинка в галузі інтелектуальної літератури — побачив світ грубий том українських перекладів нарисів одного з найбільш видатних і оригінальних англійських істориків і політологів ХІХ століття лорда Актона (повне ім’я — Джон Емеріх Дальберґ-Актон). Збірник має дуже характеристичну назву «Нариси з історії свободи, влади та демократії».

Нині в Україні Актон широко знаний фактично лише однією його крилатою фразою: «Влада має схильність розбещувати, абсолютна влада розбещує абсолютно». Це, звісно, дуже скромний рівень обізнаності. І от, спадщину лорда Актона, яка є справді важливою пам’яткою для розуміння шляхів розвитку політичної та історичної думки позаминулого століття, підготував для українського видання політолог Олег Проценко, а переклали Петро Таращук, Ніна Поліщук, Наталія Обвінцева та сам упорядник. До книжки ввійшов 21 текст, присвячений різним аспектам, так чи інакше пов’язаним із винесеними в заголовок темами свободи, влади, демократії і, звичайно, історії. Книжка з’явилася друком у видавництві «Простір».

Лорд Актон був цікавим мислителем, який не зовсім улягав тенденціям своєї доби, хоча при цьому зумів стати одним із символів «вікторіанських» часів. Для його творчості характерний моралістичний ідеалізм і водночас потяг до свободи, католицька релігійність — і уважна критичність, прогресизм і поміркованість, химерне поєднання демократизму з по суті феодальними традиціями. Така суперечливість Актона, зрозуміло, може дивувати, але в цьому до певної міри й полягав його метод: зближувати протилежні екстреми, щоб у цей спосіб позбавляти їх радикальності, щоб досягати взаємних противаг і обмежень. При цьому мислитель (який, додам, був також і практичним політиком) очікувано доходив і несподіваних, суперечливих, екстравагантних тез, особливо як на сьогоднішній погляд. Так, у розмислах про Громадянську війну в США лорд Актон виявляється великою мірою прихильником південних штатів і говорить про певні, на його думку, позитивні риси рабства (воно, втім, за Актоном, все одно має бути скасованим, через це, мовляв, проходять усі народи). Це читається особливо колоритно тепер, у часи масштабних расових протестів і заворушень у різних країнах Заходу. А в нарисі, присвяченому книжці Ґолдвіна Сміта «Історія Ірландії», Актон пояснює прогресивне значення завоювання Ірландії (хоча знову-таки виступає за надання поневоленому натоді «Смарагдовому острову» самоуправління).

Ось такий парадокс: ситуативно виправдовуючи різні форми пригнічення, лорд Актон залишається послідовним противником тиранії, добачає в обмеженнях, позбавленнях волі людей і народів засоби проти перетворення демократій на диктатури чи такі собі негативні поштовхи до розвитку. До речі, цікаво, що лорд Актон у своїх творах передбачив чимало тенденцій політичного розвитку вже двадцятого століття, зокрема, і небезпеки радикалізму, породжені національними державами.

Навряд чи міркування англійського мислителя ХІХ століття здатні сьогодні правити дороговказами. Але, по-перше, вони демонструють особливості тогочасного історичного і політологічного дискурсів, а по-друге, дають можливість, стежачи за Актоновою логікою, добряче інтелектуально повправлятися. Адже його хід думки завжди небанальний. Принагідно варто відзначити й особливості самого письма Актона. Його тексти насичені, досить ускладнено побудовані, містять багато алюзій (причому часто вони не розшифровуються, за що на автора нарікали ще сучасники, наприклад, після його університетських лекцій), розлогих відступів. Дивно, що, працюючи в такій творчій манері, лорд Актон не творив величезних і всеохопних книжок, натомість, уся його спадщина складається з текстів доволі стислих. Може, це був черговий вияв його пошуків рівноваги? Протиставити багатослівному і складному письму жанровий лаконізм?

Окрема важлива частина книжки «Нариси з історії свободи, влади та демократії» — вступний розділ, який знайомить українських читачів із лордом Актоном. Це і розвідка Олега Проценка під назвою «Між ідеалом і дійсністю: історія свободи лорда Актона», і детальна хронологія життя та діяльності мислителя, і бібліографія та коментарі.

Олег КОЦАРЕВ
Газета: