Знайомі та незнайомі адреси міста на Тетереві

Нещодавно у краєзнавчому видавництві «Волинь» вийшла у світ невелика, але рясно ілюстрована книжка «Український Житомир». Її автор, відомий краєзнавець, директор «Волині» Георгій Мокрицький зазначив, що ідея видання виникла у нього з усвідомлення важливості протистояння російській пропаганді через утвердження національних цінностей, національної ідеї. У путівнику містяться місця, пов’язані з видатними постатями нашої історії, науки, культури, які народилися, мешкали чи працювали в Житомирі, а також із певними подіями українських визвольних змагань — від давніх до новітніх і сучасних, у тім числі пов’язаних з Євромайданом. Загалом у виданні зазначено 200 таких об’єктів, які під певними номерами позначені на спеціальній карті-схемі міста. До кожного додано лаконічні описи визначних подій або біографічні дані та інформація стосовно діянь видатних людей, до більшості видрукувані кольорові фотоілюстрації, яких у книжці загалом 110. Путівник вийшов накладом у 1000 примірників на замовлення управління у справах сім’ї, молоді і спорту Житомирської міськради.

Крім ідейно-патріотичних, зазначив Г. Мокрицький, «Український Житомир» має виконувати і завдання туристично-промоутерські. Тому інформація подається концентровано і з неодмінною «прив’язкою» до певного місця. Принципово вважаючи, що комуністичні репресії були антиукраїнськими за визначенням, він вирішив включити до путівника об’єкти, пов’язані з радянським терором, з людьми, які від нього постраждали. До маловідомих, подекуди й зовсім невідомих фактів у путівнику слід віднести ті, що закарбовують пам’ять про боротьбу українських націоналістів — ОУН(м), ОУН(б), УПА — під час Другої світової війни, зокрема місця явочних квартир, підпільних зібрань.

Втім, думається, видання могли б суттєво доповнити 10 — 15 додаткових описів певних місць і подій, які відображали би змагання за демократію, незалежність України вже в період 1989 — 2015 рр. Зокрема, пов’язаних з діяльністю в місті Народного Руху України та Громадянського фронту Житомирщини, підняттям над міськрадою в червні 1990 року (за рік до ухвалення Акта проголошення незалежності України і раніше всіх за межами Західної України) синьо-жовтого прапора, неодноразовим перебуванням у місті видатного лідера національної демократії В’ячеслава Чорновола, подіями помаранчевої революції, із самовідданою боротьбою молодих лідерів та учасників житомирського Євромайдану, яких нова-стара управлінська номенклатура зараз вправно відтісняє на маргінес суспільних процесів. А ще об’єктів, які стали символами нинішньої війни за незалежність, а відтак мають закарбувати пам’ять про подвиги воїнів 95-ї аеромобільної бригади на Донбасі, про «кіборгів», добровольців, волонтерів, інших героїв... У місті в районі Смолянка є військове кладовище, де поруч із вояками, котрі поклали життя у Другій світовій війні, упокоїлись загиблі в сучасних миротворчих місіях, і вже виросло близько двох десятків свіжих могил офіцерів і солдатів, котрі поклали життя на сході України.