Сьогодні у мистецькій галереї «Лавра» – особлива атмосфера «тернової осені», яку створила XVI Міжнародна фотовиставка газети «День». Колюча тернова гілка із сизо-синіми ягодами — символ цьогорічної фотовиставки, який, до речі, присутній у залі, як нагадування відвідувачам про «тернистий шлях», яким сьогодні всі ми йдемо.
За всі ці роки проведення виставки відвідувачі, друзі і партнери «Дня», ті, хто приходили подивитися на справжнє, не стереотипне обличчя України, називали цей захід фотохронікою життя України, розумним культурним явищем. А ті, хто уважно і вдумливо розглядав світлини на експозиції, не просто відкривали для себе нові типажі України, а могли скласти політичний прогноз майбутнього нашої держави.
Цього року на XVI Міжнародній фотовиставці газети «День» представлено 320 робіт із 2050-ти надісланих від 290 фотографів. Як зазначила на відкритті фотовиставки головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА: «На цих світлинах не тільки Майдан, криза в Криму і війна на сході. Вперше на сцену новітньої історії вийшли нові українські характери».
Дякую за те що ви прийшли подивитися нашу фантастичну фотовиставку, не тільки нашу, а загальну колективну творчість фотографів з усієї України. Дякую багаторічним авторам, які довіряють нам частинку сокровенного, - говорить під час свого вітального слова Лариса ІВШИНА. – Ми бачимо нашу країну вже 16 років разом з кращими фотомайстрами України, фотолюбителями і дітьми. Хочу, щоб ви насолодилися цим вечором. І побачили багато цікавого, важливого і гіркого. Сьогодні уже багато журналістів запитали мене: «Чому терен?» Для мене, як і для багатьох, хто знає українську класику, тернова хустка, терен, колючий і цілющий, як символ захисту, «тернистий шлях», по якому ми йдемо. В цьому році ми пережили дуже багато. І наша фотовиставка сьогодні – не лише хроніка року, фотолітопис життя України, тепер це – фотопрогноз майбутнього. Випробування показали невмирущу українську душу. Ми набуваємо абсолютно нової сили. Я вірю, що фотовиставка дасть нашим відвідувачам багато «цеглинок» для свого світобудівництва.
У залі лунає класична музика у виконанні квартету «Аніма». На відкритті фотовиставки зібралися посли, відомі бізнесмени, політики, науковці, діячі культури та мистецтв, журналісти майже з усіх центральних телеканалів і видань. Тепер вони по-новому дивляться на світлини, відібрані «Днем».
«Як показує Міжнародна фотовиставка «Дня», Україна сьогодні – епіцентр змін у світі, - каже заступник постійного представника програми розвитку ООН в Україні Ініту ПАУЛОВИЧ. – Фотографії, що тут зібрані, показують, як життя кожного українця змінилося. Дуже важко ходити по виставці і дивитися на знімки. Ми бачимо біль і трагедію, але також надію, щодо нової країни і нового життя. Важливо те, що країна і люди стають ближче один одного».
Як підрахував «День», минулого року кожен четвертий учасник фотоконкурсу був нагороджений. Кількість призерів XVI Міжнародної фотовиставки «Дня» також вражала. Цьогоріч нагородили більше 80 фоторобіт. Партнери конкурсу вручили дипломи та призи у традиційних номінаціях «Події», «Особистості», «Український світ», «Життя як воно є», а також в окремій номінації від міжнародної організації ПРООН «Будуємо нову країну разом». Окрім «дорослих» призерів подарунки отримали переможці номінації «Світ очима дітей», яка представляє роботи юних фотографів до 18 років. А в цей час всі присутні з нетерпінням чекали найбільш хвилюючої події – вручення гран-прі та Призу Призів «Золотий день».
І нарешті прийшов час найвищої відзнаки. Гран-прі від «Промінвестбанку» – депозитний договір на 25 000 грн. – вручив незмінний партнер Фотовиставки, друг та меценат «Дня» пан В’ячеслав ЮТКІН фотокореспонденту «Дня» Миколі ТИМЧЕНКУ за роботу «Майдан. 22 січня».
«Україна на фотороботах виглядає дуже різноманітною, багатолицею. Це вперше за всі роки вона представлена у вражаючому єдинстві, у бажанні народу повернути собі свободу, можливість жити за європейськими правилами та цінностями, - говорить Вячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління Промінвестбанку. – Вона бореться за свій завтрашній день, за реальне майбутнє, а не те, що малюють 2-3 чиновника. На фотовиставці показана динамічність боротьби України.
Тобто ми йшли 23 роки до реального того, що наша історія – це не минуле, що історична пам'ять живе в кожному з нас. Ми намагалися це зробити в 2004 році. Велика надія була – не вийшло. Намагаємося зробити цього року. На жаль, є певні фактори, які вказують на те, що і цього разу може не вийти. Але в нас немає іншого шансу, бо ми просто можемо не відбутися як держава взагалі. І виставка про це попереджає. Уроки, зафіксовані на фотографіях, мають слугувати застереженням майбутнім і нинішнім керівникам, що іншого разу не буде.
Багато політики, але складно уявити собі Україну без політичних подій. Виставка потужно передає дух країни яка повстала за свою свободу і свої права. Особливість фотовиставки газети «День» в тому, що кожна світлина різними людьми читається абсолютно по-різному. І в цій багатозначності сила нашого народу.
На світлинах багато болю, страждань і водночас – надії. Трагедія і шанс на майбутнє – все зібрано в одній фотовиставці. Це формує дійсно сильне відчуття після перегляду. Я не пам’ятаю ні однієї такої. Знаєте, колектив газети «День» робить величезну роботу, організовуючи цю виставку. Якщо статті можуть забутися, то фото – ні. Дивлячись на нього ти пригадуєш у своїй пам’яті все до деталей, а в душі виринають всі емоції, які ти пережив. Фотовиставка – це ще й спосіб пробуджувати історичну пам'ять у нації.
Я обрав роботу «Майдан. 22 січня» фотокора «Дня» Миколи Тимченка. Вона ввібрала в себе все, що відбувалося в Україні з 30-го вересня і до наших днів. На ній українець, обмотаний прапором з примітивною зброєю у вигляді палиці, а на задньому плані - вогонь І це дуже символічно, бо Україна сьогодні в огні. Донецьк, Луганськ, і також Криму. І це полум’я на фоні національного прапору створює дуже сильне враження. Це символ того, що народ повстав, аби це полум’я не спалило повністю сьогодні Україну. На фоні інших не менш сильних фоторобіт робота Тимченка передає реальне відчуття щоденного пульсу країни. Це буквально артерія життя України, яка пульсує, прориває, але й свідчить про те, що країна - жива, вона має надію і йде своє майбутнє з кожним кроком все впевненіше», – підсумовує В’ячеслав ЮТКІН.
«Це свого роду випадковість, що моє фото сподобалося журі, - вважає Микола Тимченко, фотокореспондент «Дня», що отримав гран-прі. – Не хочу хизуватися, але я справді багато працював на майдані, тому зняв багато цікавих кадрів. Історія створення фото-переможця дуже проста. Я зробив його під час подій на Грушевського. Це були перші дні після загибелі людей, зокрема Сергія Нігояна. Якщо зараз дивитися у минуле, то той час здається трохи наївним. Тоді загинули одна-дві людини, і це стало справжнім шоком для країни. Сьогодні ж гинуть десятки людей, і це вже не сприймається так трагічно, як мало б. Для нас загибель людей стала буденністю. Перші вбивства нагнали страх і на фотографів. У нас не було спеціального захисту, і ми знали, що міліція спеціально у нас цілить. Щоб уникнути цього, ми з колегами гуртувалися, демонструючи свою приналежність до преси, за необхідності - ховалися. Для представленого фото я довго шукав цікаву композицію, не хотілося просто фотографувати дим та шини. Мені вдалося побачити у цьому щось особливе.
На представлених на виставці фотографіях українець розкрився з нового боку. Не зважаючи на те, що у 2004-му у нас вже був приклад революції, але люди досі вважали, що українець – це людина пасивна. Зараз же ми помічаємо іншу ситуацію. З’явилося багато волонтерів, люди перераховують гроші на потреби армії, возять речі на передову. Українець став більш відповідальним і саме його ми і побачили на світлинах».
А Приз Призів «Золотий День» отримав Сергій Харченко за роботу «Артур Степаненко». На фото – український військовий з відкритим і світлим поглядом. На руці в нього татуювання: Герб України і напис «Воля або смерть». Це — Артур Степаненко із позивним «Сокіл». Фотограф Сергій Харченко зробив цей кадр 10 червня на блокпосту біля Слов’янська. Тоді Артур був добровольцем у Нацгвардії. Це фото виходило на першій шпальті «Дня», а тепер чекає на свого власника, який забере знімок «з молотка» після благодійного аукціону, підсумки якого підіб’ють на закритті фотовиставки. Усі кошти «День» передасть Старобільській громадській організації «Воля» на потреби АТО.
«Цей знімок – еволюція образів українців за всі роки, - говорить головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. – У 2000 році гран-прі фотовиставки отримав Олександр СВИСТУНОВ за знімок «Льонька-політика». На руці чорного від мазути чоловіка було татуювання «Поганяй, да знай меру!». І ось у 2014 році ми хочемо нагородити іншу, глибоко символічну роботу. Ця робота претендує на те, щоб стати знаком часу, символом українця, який постав на історичній арені України, і покаже себе і світу».
ВІДКРИТТЯ ЗАКІНЧИЛОСЯ, АЛЕ СВЯТО ТРИВАЄ! ЧЕКАЄМО ВАС НА ВИСТАВЦІ ВІДЗАВТРА І ДО 26 ЖОВТНЯ. А НАРАЗІ – ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ ГОСТЕЙ ВИСТАВКИ:
«ПОБАЧИВШИ ЦІ ФОТО МОЖНА ВСЕ ЗГАДАТИ І ЗРОЗУМІТИ»
Ян ІВАНИШИН, колишній військовий журналіст, працював на Центральній телестудії Міноборони:
«Це не перша фотовиставка «Дня», на якій я присутній. Звичайно я намагаюся не пропускати їх. Колись це були маленькі зали в Будинку художника. В суспільно-мистецькому житті це одна із головних подій. Всі інші світські заходи відволікають, а ця виставка дає нам сили, те що не дає забути наше минуле і показує яким має бути наше майбутнє.
Насправді мене здається, що ця виставка змушує нас не забувати те, що ми маємо знати. І це правильно. Ця війна, яка зараз йде, вона ніби перекреслила Майдан і все що було досягнуто Майданом. Мені здається, що багато людей забули, що таке Майдан, чого він був, що там було. Зараз багато героїв у нас, їх порівнюють із героями Афганської війни. Але не потрібно забувати ту ж Небесну Сотню, яка загинула, яка відкрила це сумний список загиблих українців. І зараз, мені здається, що багато політиків забувають про те, що проходило, деякі цим користуються із політичних мотивів. Ця виставка показує, як воно було насправді. Мені дуже сподобалося фото Путіна з Януковичем, і хронологія поглядів. Фото під яким написано: «За тиждень буде заявлено, що Україна не йде в ЄС» і бачимо наступні фото, на яких видно до чого це привело. Один раз побачивши ці фото можна все згадати і зрозуміти.
'
Можливо і добре, що ця фотовиставка розпочалася за тиждень до виборів. Вона дає нам змогу згадати що було насправді і не дає обманути себе. Багато людей її відвідають і передумають 10 разів перед тим як зробити вибір».
«ВІДЧУВАЄТЬСЯ ПУЛЬС ТА ЕНЕРГІЯ РЕВОЛЮЦІЇ»
Олександр ЧАЛИЙ, український дипломат і чиновник, колишній перший заступник Міністра закордонних справ, колишній заступник голови Секретаріату Президента України:
«З кожним роком фотовиставка «Дня» стає загальнонаціональною подією. А оскільки виставка кожного року мандрує теренами України, то все більше людей бачать фотографічний літопис української історії.
Газета «День» створила унікальну подію. На мій погляд, ця виставка, якщо перенестися на 100-200 років уперед, вона буде найбільшою «перлиною» газети «День». Це – подія для України. Треба вклонитися редакторам і співробітникам. Фотографія сама по собі цікава, але й велика робота робиться, щоб придумати влучну назву, яка дає образ, фокус на тому, що актуально сьогодні. Хочу привітати колектив «Дня», головного редактора Ларису Івшину, оскільки ця фотовиставка – її «дитина». Ця фотовиставка «Дня» доводить, що Україна буде європейською країною, оскільки у неї є енергія, погляд в майбутнє. Ці світлини доводять, що на теренах нашої країни є небайдужі люди.
Виставка важка. Тут зображено дуже багато кривавих подій, горя, крові і страждань, але це – наша доля та історія. Попри це, нинішня виставка газети «День» дуже енергетична. На ній відчувається пульс та енергія революції. Це, безперечно, великий позитив, який змушує нас думати про майбутнє».
«ФОТОВИСТАВКА «Дня» – ЦЕ ПЕРЕЖИВАННЯ НАРОДУ І МОМЕНТИ, ЯКІ НЕ МОЖНА ЗАБУВАТИ»
Ейнулла МАДАТЛІ, Повноважний і Надзвичайний Посол Азербайджану в Україні:
«Я дуже уважно переглянув фотовиставку. Тут багато цікавих фотографій, на яких відображені найбільш злободенні, важливі моменти історії України. На цих фотографіях можна побачити ті події, які відбулися в Україні. Це – переживання народу і моменти, які не можна забувати, зокрема, - це війна на Донбасі зі своїми наслідками. Однак відчуваються не тільки такі сумні моменти, але й оптимістичні, зокрема, дух боротьби.
Ініціатива газети «День» обов'язково буде сприйнята українським суспільством і допоможе йому не падати духом і піднятися. Я впевнений, що Україна обов'язково забезпечить свою територіальну безпеку і поверне повний суверенітет над своєю законно визнаної територією. В цьому я бачу особливу місію газети «День». Протягом останніх місяців газета представила багато патріотичних матеріалів і цікавих досліджень. У тяжкі часи газета «День» б'ється одночасно з подіями, які відбуваються в країні та світі. Я давно читаю газету «День», оскільки це – серйозна газета, яка підіймає глобальні питання і акцентує увагу на патріотичному вихованні, самосвідомості молоді, щоб вона розуміла, звідки і куди вона йде і що потрібно робити.
Фотографії на фотовиставці «Дня» говорять багато про що. Можна не читати книги і статті, але фотографію не побачити неможливо. Вона миттю впливає, тому військово-патріотичні фотографії дуже потрібні.
«ДИВЛЯЧИСЬ НА ЗНІМКИ, РОЗУМІЄШ, ЩО МИ ЖИВЕМО ВЖЕ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ДЕРЖАВІ»
Ігор КОЦАН, ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки:
«Я був присутній практично на всіх фотовиставках газети «День», наш університет підтримує дуже тісні зв’язки з «Днем» і його головним редактором Ларисою Івшиною, вона є членом наглядової ради нашого університету. Ця фотовиставка найбільш правдива і відображає країну, яка є після Майдану. Дивлячись на обличчя людей, які відображені на цих знімках, ти відчуваєш, що ми живемо вже в іншій, європейській державі. Ми ніколи вже не повернемося в Радянський Союз.
Ця фотовиставка потрібна. Навіть коли була Велика вітчизняна війна, кінотеатри показували фільми, проводилися вистави, навіть у заблокованому Сталінграді намагалися проводити культурні заходи. Це треба робити і показати Росії і Путіну: що б вони не робили, у нас є український народ, українська держава, яку ніхто не переможе, і ми ніколи вже не будемо в складі Росії».
