Влада в день пам'яті за жертвами геноциду кримських татар, у 70-ту річницею з дня депортації, в Сімферополі посилила заходи безпеки. На в'їзді в місто і на кожному перехресті в районі центру чергують посилені наряди ДАІ, рух центральними вулицями обмежено - пропускають тільки спецтранспорт. У місті значно побільшало правоохоронців, серед яких велике число екіпірованих співробітників російського ОМОНу, також по всьому місту роззосереджені багато груп людей спортивної статури в цивільному, які явно займаються просто моніторингом ситуації. Над центром Сімферополя кожні 30-40 хвилин кружляє вертоліт. На вулицях, прилеглих до площі, чергують машини з військовими, стоять колони автозаків. Під особливу охорону взято урядові будівлі Криму. Так, Рада міністрів, що знаходиться на центральній площі, повністю оточена спецназівцями зі щитами.
У суботу в.о. глави «Республіки Крим» Сергій Аксьонов, який видав ще напередодні указ про заборону усіх масових заходів у Криму до 6 червня, назвав «недоцільним» проведення традиційного траурного мітингу в центрі кримської столиці і запропонував перенести його в район мусульманського кладовища Абдал, що дуже обурило кримських татар. Аналогічний указ про заборону мітингу видав і «губернатор Севастополя » Сергій Меняйло.
У суботу в другій половині дня на площі Леніна в Сімферополі були проведені масові навчання ОМОНу і поліції за методикою витіснення мітингувальників з площі і розгону мітингу. Площа в цей час була оточена співробітниками поліції в повній екіпіровці, навколо центру міста стояли автозаки, машини з поліцією, декілька БТРів. Кримські татари відзначали показовість цих навчань при масовому скупченні жителів Сімферополя, які гуляють вулицями, розцінили їх як цинічну спробу демонстрації сили поліцейської держави і спробу залякати учасників мітингу, що виглядало особливо цинічно за тієї умови, що мітинг має бути жалобним, а не протестним.
У суботу ж відбулося екстрене засідання Меджлісу кримськотатарського народу, на якому прийнято рішення змінити порядок проведення жалобних заходів. Меджліс прийняв рішення скасувати проведення єдиного Всекримського мітингу на центральній площі Сімферополя, але і не погодився з пропозицією про проведення Всекримського мітингу на кладовищі. Меджліс прийняв рішення роззосередити проведення жалобних заходів по всьому Криму і провести молебні в селах, селищах, райцентрах, містах у мечетях і в місцях, пов'язаних з процесом депортації. До вечора в неділю в мечеті селища компактного проживання кримських татар Ак- Мечеть, розташованому на околиці Сімферополя, відбудеться Всекримський молебень за жертвами депортації. У молебні візьмуть участь делегати Курултаю і члени Меджлісу кримськотатарського народу.
Вперше в історії траурних заходів 18 травня після повернення кримських татар на Батьківщину в них не бере участь лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв, щодо якого діє незрозуміло ким видана заборона на відвідування Криму. Як відомо, напередодні жалобних заходів у Криму на півострів прибула уповноважена з прав людини Російської Федерації Елла Памфілова, яка обіцяла розібратися у правомірності як заборони на проведення масових заходів у Криму, так і заборони на приїзд до Криму Мустафі Джемілєву. У суботу вона зустрілася з головою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим, проте досі висновки й оцінки офіційного правозахисника Росії не опубліковані, а вже в понеділок вони втратять актуальність, незалежно від того, якими б вони не були б.
Таким чином, «нова кримська влада», в результаті заборони на проведення Всекримського жалобного мітингу в чітко локалізованому місці, отримала сотні зібрань кримських татар з національними прапорами і гаслами по всьому Криму, в яких беруть участь рекордно велика кількість учасників, а за проведенням цих заходів навіть настільки численним силам правоохоронних органів встежити складно, якщо взагалі можливо. У той же час за всю історію травневих жалобних заходів у Криму при проведенні мітингів не було жодного випадку прояву екстремізму або грубого порушення громадського порядку, хоча вони охоронялися, зазвичай, силами всього сотнею – двома сотнями міліціонерів. Ні мета заборони на проведення Всекримського мітингу, ні настільки кардинальне посилення «охорони» мітингувальників за участю десятків тисяч поліції спеціального призначення, бронетехніки і навіть вертольотів, не зрозумілі кримським татарам, ні кримчанам інших національностей, що висловлюють цього дня співчуття потерпілому народу і солідарність з мітингувальниками. Рівно о 12 годині за московським часом за допомогою першого кримськотатарського талеканала АТР, що транслював періодичні репортажі з усіх місць скорботи, в місцях зібрань проведена «Хвилина скорботи», в перебігу якої всі учасники мовчки молилися і згадували загиблих.
У суботу ввечері в Сімферополі, проте не на центральній площі, як зазвичай, а біля мечеті в селищі Ак- Мечеть, незважаючи на заборону влади відбулася акція «Запали вогник у своєму серці». На неї зібралися близько 500 осіб. «На жаль, ми бачимо, що площа Леніна в оточенні, там чергують ОМОН, БТРи та військові. Тому ми прийняли рішення провести нашу мирну акцію в селищі Ак-Мечеть, як в одному з найбільших місць компактного проживання кримських татар», - повідомив журналістам один з організаторів акції, член Меджлісу Ескендер Барієв. Учасники акції, тримаючи в руках кримськотатарські національні прапори і символіку, провели жалобний молебень. Після цього кожен охочий зміг запалити свічку, як данину пам'яті загиблим під час депортації 1944 року. Члени Меджлісу кримських татар підкреслювали, що дана акція, як і в попередні роки, була виключно мирною, без гасел і закликів. «Ми зібралися сюди не на політичну акцію, а для того, щоб вшанувати пам'ять наших предків, загиблих при депортації в 1944 році. Наша акція завжди була мирною і красивою. Цю акцію любили всі, люди різних національностей», - зазначив Барієв. Акція «Запали вогник у своєму серці» проводиться вже увосьме. Вперше вона була організована в Сімферополі в 2007 році і відтоді проходить щорічно. Акція - це заклик до всіх жителів та гостей України, незалежно від національності і віри, вшанувати пам'ять тих, хто загинув у результаті депортації і не зміг повернутися на Батьківщину.
Як повідомляють кримські журналісти, під час акції «Запали вогник у своєму серці» стався інцидент між представником поліції і одним з учасників. Чоловік прийшов на площу перед місцевою мечеттю з українським прапором, на який була зав'язана траурна стрічка. Це викликало невдоволення «правоохоронців». Один із поліцейських зажадав прибрати прапор, однак чоловік відмовився це зробити. Він сказав: «Я - громадянин України, ось мій український паспорт. Я від імені своєї країни прийшов висловити співчуття кримськотатарському народу. Прапор України ніде в світі не заборонений. Хіба це демократично - забороняти прапор тієї чи іншої держави? Що я порушив, яку статтю? Хіба я порушив російське законодавство?». Суперечка тривала близько 10 хвилин. Поліцейський, не домігшись результату, пішов, вирішивши не складати протокол про адміністративне правопорушення. Подія було зафіксована на відеокамеру.
День 18 травня цього року над Кримом видався похмурим, небо затягнуло суцільною сірою заволокою, крізь яку не проблискує сонце. Невеликі групи кримських татар з національними прапорами і в жалобній одежі мовчки зібралися в місцях збору та формування ешелонів для відправки в депортацію у день 18 травня 1944 року - у сквері біля залізничного вокзалу, біля парку Салгирка. Люди мовчать, моляться, згадують рідних, постраждалих від депортації. Час від часу над містом і прилеглими селищами компактного проживання кримських татар баражують військові вертольоти. Так, відомий кримський історик, автор кількох книг і фільмів з історії народу учасник жалобного мітингу в Бахчисараї Олекса Гайворонський, написав на своїй сторінці в Фейсбуці: Хто бачив це, той зрозуміє, а хто не був, той пропустив «святкове авіашоу», яке військові влаштували для учасників мітингу, пустивши впродовж півгодини у них над головами (і над моїм дахом) на 100 -метровій висоті свої вертушки. Кури в сусідських сараях були надзвичайно перелякані грізним видовищем. Дивно, що для більшого залякування не влаштували бомбардування бахчисарайського звалища».
За свідченнями очевидців, вертольоти літали дуже низько протягом усього жалобного заходу, заглушаючи виступаючих. На мітинг у Бахчисараї зібралися жителі міста і району, серед них було багато дітей і літніх людей, свідків депортації. Коли вертольоти з'явилися в небі, присутні почали скандувати : «Мустафа!», А також «Міллет! Ватан! Кирим!» (Народ! Батьківщина! Крим!). У цей час голова Бахчисарайського регіонального Меджлісу Ахтем Чийгоз закликав присутніх не піддаватися на провокації і приєднатися до вечірнього загальнокримського молебня в селищі Ак- Мечеть на околиці Сімферополя.
