Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Мамонти, масони і Ярема Вишневецький

6 травня, 2019 - 14:06

Здавалося б, що спільного у мамонтів, масонів та Яреми Вишневецького? Нічого. Проте, у різні миті історії їх шляхи пролягали крізь невелике і вишукане містечко Вишнівець. Тепер про усе по порядку і хронологічно.

Наша мандрівка у ці краї була спонтанною. Перепинивши в Тернополі автобус, що прямував до Кременця, ми вийшли на півдороги. Водій, подібний на стомленого і запиленого Дракулу, з піднятим догори коміром сорочки й насупленими бровами, прочинив двері раніше, ніж слід і замість палацового комплексу ми опинилися на вогкому узбіччі Старого Вишнівця. Ось ці приставки «старий», «верхній» і тому подібне, завше натякають на існування «нового», «нижнього» і що там іще. Так і було. Палац - у Новому Вишнівці, а ми - в долині, в Старому Вишнівці. Все ж кілька кілометрів нерівним шляхом були недаремні — ми втрапили на незвичний для пересічних мандрівників знак - «Місце знахідок решток мамонта». Увечері години активного інтернет пошуку відкрили переді мною незвіданий раніше світ вітчизняної палеонтології.

Десятки тисяч років тому ці землі були холодною тундрою. Тільки на Тернопільщині виявили понад 370 знахідок кісток мамонта, рештки печерних ведмедів і гієн, північних оленів та шерстистих носорогів. З останніми трапилася взагалі кумедна історія, про яку у своїх працях розповідає дослідник Йосип Свинко. У селі Старуня сусідньої Франківщини протягом XX століття знайшли чотирьох забальзамованих природою носорогів віком 24-25 тисяч років. Один із них зберігається у Львівському природничому музеї, проте йому бракує добрячого шмата шкури. Комусь із селян сподобалася шкіра прадавнього носорога і поки музейники їхали, чоловік вирізав собі пас для постолів. Уявіть, скільки часу природа зберігала носорога і постраждав він від рук людини лише через двадцять тисяч років після власної смерті. Придивіться до постолів своїх старших родичів, раптом вони теж із льодовикового періоду? Облишимо сум і жарти. Натомість, краще до традиційних історичних маршрутів, які повільно та все ж розвиваються місцевими краєзнавцями, додамо давніші, палеонтологічні цікавинки, яких, виявляється, у нас багато.

Височини та долини навколо річки Горинь мальовничі й зручні для проживання, заселені з прадавніх часів. Перша письмова знахідка про Вишнівець датується 1395 роком. У 1436 році місто переходить у власність сина князя Несвізького — Солтана. Саме він уперше іменує себе Вишневецьким, даючи початок одному з найбагатших і найвідоміших шляхетних прізвищ України. Дмитро Байда Вишневецький — засновник Запорізької Січі, його нащадок — Ярема Вишневецький, суперечлива, проте грандіозна фігура української історії — один з найбагатших магнатів, ворог Богдана Хмельницького і, водночас, ідеолог української колонізації лівого берега Дніпра. Маєтності та володіння Вишневецьких на Лівобережній Україні часто порівнюють з удільним князівством і назвивають Вишневеччина. Ярема перебудовує й укріплює давній замок у Вишнівці. На схилах замкової гори досі стоїть Вознесенська церква, де поховані його батьки — Михайло та Раїна Вишневецькі, Раїна, до того ж, — сестра Петра Могили.

Століттями Вишнівець був центром культурного й інтелектуального життя Великої Волині. У 1742 році в місті засновано першу масонську ложу на землях України й відтоді містичні історії не полишають його околиці. Пригода із печерою поблизу Мельниці-Подільської взагалі варта фільму. У 2001 році група місцевих хлопців потрапила у печеру, вхід до якої позначали таємничі символи, а всередині лежало 28 людських черепів. Радіовуглецевий аналіз встановив вік кісток — приблизно двісті років, що якраз збігається з часом функціонування масонської ложі в цих околицях.

Фантастично, скільки всього цікавого приховують невеликі містечка нашого великого минулого. Незважаючи на перебудови і реконструкції, особлива атмосфера цих місць поступово відкриває мандрівнику дрібні секрети і грандіозні таємниці історії, повертає забуті імена і натякає, як багато нам іще невідомо.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ